Коли і чому військовозобов’язаний може бути у розшуку: відповідь Міноборони

Міністерство оборони України роз'яснило, коли військовозобов'язані громадяни отримують статус «у розшуку» в реєстрі «Оберіг». На це питання МОУ відповіло виданню УП.

У відомстві зазначають, що статус «у розшуку» мають військовозобов'язані, що порушили правила військового обліку.

Серед прикладів порушення правил наводяться такі ситуації:

- громадянин не став на військовий облік після досягнення ним відповідного віку;

- громадянка, яка здобула медичну чи фармацевтичну освіту, не стала на військовий облік;

- громадяни, що були зняті з військового обліку, але не стали назад на військовий облік у зазначений термін;

- громадяни, що були виключені з військового обліку, але після 18 травня зобов'язані стати на військовий облік і не зробили цього;

- громадянин, що перебуває на військовому обліку, не проживає за зареєстрованим місцем проживання та не повідомив про це ТЦК;

- громадянин, що отримав повістку, не з'явився до ТЦК у зазначену дату та час без поважних на те причин;

- громадянин, що отримав направлення на ВЛК, не пройшов комісію або після проходження комісії не з'явився повторно до ТЦК;

- громадянин, після оновлення даних і проходження ВЛК, отримав повістку про призов на військову службу під час мобілізації та не з'явився до ТЦК у зазначену дату та час без поважних на те причин.

В МОУ також додали, що крім зазначених підстав, не відкидається людський фактор, коли під час заповнення даних оператором реєстру "Оберіг" була допущена помилка або не внесені деякі дані. Для виправлення цієї ситуації військовозобов'язаний має з'явитись до ТЦК та СП.

Раніше заступниця міністра оборони повідомляла, що 710 тисяч громадян, у яких був статус в Резерв+ в «розшуку», зняті з розшуку завдяки Резерв+.

При цьому, як раніше пояснював заступник начальника мобілізаційного відділу ТЦК Солом’янського району Києва, підполковник Павло Литвин статус в мобільному додатку Резерв+ «у розшуку» не дорівнює кримінальному переслідуванню.

Нагадаємо, розробка мобільного застосунку «Резерв+» обійшлася приблизно у 86 тисяч доларів США (3 413 448 грн). За словами Черногоренко, «фінансування розробки здійснювалося за кошти благодійного фонду».

Як раніше писала «Судово-юридична газета», наразі застосунок Резерв+ не згадується в жодному нормативно-правовому акті, що може викликати питання про юридичні наслідки вчинених у додатку дій – наприклад, особи невірно вказують свою адресу, номер телефону чи електронну пошту. Катерина Черногоренко питання, чи буде ухвалено відповідну постанову, поки не коментувала.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.