Україна на шляху до промислового безвізу з ЄС – Верховна Рада прийняла два законопроекти

Верховна Рада України прийняла у першому читанні два законопроекти, що прокладають шлях до підписання угоди про «промисловий безвіз» з Європейським Союзом. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Перший законопроект (№12221) передбачає внесення змін до законів України, що стосуються гармонізації акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з європейськими вимогами. Він передбачає:

▪️ встановлення принципу визнання в Україні результатів акредитації органів з оцінки відповідності, проведеної національними органами з акредитації держав-членів ЄС, які отримали позитивні результати взаємного оцінювання в рамках європейської регіональної організації з акредитації;

▪️ встановлення принципу неконкурентності національного органу України з акредитації з національними органами акредитації держав-членів ЄС;

▪️ визначення умов проведення національним органом України з акредитації транскордонної акредитації;

▪️ взаємодію з Єврокомісією та органами влади держав-членів ЄС в рамках Угоди АСАА, а національного органу України з акредитації – з національними органами з акредитації держав-членів ЄС;

▪️ відповідальність суб’єктів господарювання, які вводять в обіг або надають на ринку продукцію (в межах їх обов’язків у ланцюгу постачання) за її відповідність вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до неї, а також за забезпечення того, що вся інформація, яку вони надають стосовно своєї продукції, є точною, повною та відповідає вимогам технічних регламентів.

Другий законопроект (№12426) стосується удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог ЄС (№12426). Він передбачає:

▪️ запровадження ринкового нагляду за продукцією, що реалізується через Інтернет чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;

▪️ розширення переліку осіб, на яких поширюється державний ринковий нагляд (надавач послуг з виконання замовлень (надавач послуг фулфілменту), надавач послуг інформаційного суспільства);

▪️ визначення повноважень органів ринкового нагляду у разі виявлення ними порушень, що можуть мати наслідком серйозну та непоправну шкоду для кінцевого користувача через невідповідність  продукції, що реалізується через Інтернет чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;

▪️ надання можливості об’єднанням суб’єктів господарювання або споживачів укладати угоди про здійснення спільної діяльності з органами ринкового нагляду;

▪️ запровадження можливості відбору на безоплатній основі зразків продукції, щодо яких передбачено проведення експертизи (випробування) методами неруйнівного контролю з поверненням таких зразків власнику, якщо не було виявлено невідповідності;

▪️ удосконалення процедур здійснення контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, механізмів взаємодії між митними органами та органами ринкового нагляду.

«Таким чином ми імплементуємо у національне законодавство Рішення Європарламенту і Ради ЄС № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року про загальну структуру (систему) маркетингу продукції, Регламент Європарламенту і Ради ЄС № 765/2008/ЄС від 9 липня 2008 року про встановлення вимог для акредитації і ринкового нагляду, що стосується торгівлі продукцією, та Регламент Європейського Парламенту і Ради ЄС № 2019/1020 від 20.06.2019 про ринковий нагляд та відповідність продуктів», - заявив Гетманцев.

Також він підкреслив, що прийняття цих законопроектів в цілому:

- забезпечуватиме функціонування української системи акредитації органів з оцінки відповідності та сфери технічного регулювання, а також здійснення державного ринкового нагляду у відповідності до вимог ЄС;

- сприятиме обігу на ринку України продукції, що відповідає встановленим до неї вимогам незалежно від того, вироблена вона в Україні чи ні;

- забезпечуватиме єдиний підхід до встановлення відповідальності за порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства в сфері технічного регулювання;

- а головне – дозволить укласти врешті-решт Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА або «промисловий безвіз») між Україною та ЄС.

«Для нас і зараз, а тим більше на перспективу повоєнного відновлення важливо отримати вільний доступ до єдиного європейського ринку.

Для цього необхідно повністю гармонізувати законодавство у сфері технічного регулювання та ринкового нагляду із європейським.

Це складна та багатоетапна робота, яка зайняла через її масштаби не один рік. Після досягнення певного прогресу з жовтня 2020 року по липень 2023 року було проведено декілька оціночних місій ЄС, які аналізували стан адаптації горизонтального і секторального законодавства до актів законодавства ЄС та готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА та готували рекомендації щодо подальших кроків.

Підтриманими сьогодні за основу законопроектами ми вийшли по суті на фінішну пряму», - заявив він.

Також Гетманцев нагадав, що сьогодні майже 60% українського експорту – це аграрна продукція, однак Україна – держава, у якій представлено десятки галузей промисловості, і треба зробити все необхідне, щоб вони отримали повну безбар’єрність на ринку ЄС.  

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.