Отримуєте погрози в месенджерах і соцмережах: як діяти і куди звертатися
Соціальні мережі та месенджери дедалі частіше стають інструментом психологічного тиску — від прямих погроз до шантажу через особисті дані. У Мін’юсті пояснили, як закон трактує такі дії і як діяти у разі їх виникнення.
Як працює примус онлайн
З розвитком цифрових технологій з’явилися нові форми впливу на людину. Найпоширеніші з них — погрози насильством у повідомленнях, шантаж через розголошення конфіденційної інформації або персональних даних, а також систематичний тиск, спрямований на те, щоб змусити людину діяти певним чином.
Що каже закон
Відповідно до статті 40 Кримінального кодексу України, якщо людина діяла під впливом фізичного або психічного примусу і не могла контролювати свої дії, таке діяння не вважається кримінальним правопорушенням.
Водночас це не означає безкарність для тих, хто чинить тиск. Особи, які вдаються до шантажу або погроз, можуть нести кримінальну відповідальність за іншими нормами законодавства.
Як оцінюють ситуацію
Правоохоронці враховують інтенсивність тиску, обставини справи та здатність людини протистояти впливу. Якщо доведено, що особа не могла керувати своїми діями, її можуть звільнити від відповідальності.
Що робити у разі погроз
Українцям радять не ігнорувати такі випадки. Насамперед варто зберегти всі електронні докази — повідомлення, скриншоти чи листування. Також рекомендується обмежити контакт із кривдником і звернутися до правоохоронних органів.
У Міністерстві юстиції наголошують: цифровий простір не є «поза законом». Права людини однаково захищені як у реальному житті, так і в онлайн-середовищі, а будь-які форми тиску чи шантажу можуть мати юридичні наслідки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
