Намети посеред метро у Києві: як правила регулюють підземний комфорт під час тривоги

Під час воєнного стану метрополітен в Україні використовується не лише як транспорт, а й як укриття під час повітряних тривог. Однак перебування людей у метро під час ракетних атак нерідко стає причиною суперечок. Так, днями в мережі серед українців викликала обурення практика, коли люди під час повітряних тривог приносять у метро матраци та туристичні намети, які займають значну площу, що, у свою чергу, зменшує кількість місць для розміщення інших людей у метро.

Водночас питання щодо використання матраців та наметів у метро лише загострюється. За офіційними даними, в Україні близько 62 тисяч об’єктів цивільного захисту, які можуть одночасно вмістити лише половину населення країни.

Тому подібна практика з наметами у метро створює ризики, так як деяким людям просто може не вистачити місця у разі загрози.

Чи насправді у метро можна з матрацом та наметом

В українському законодавстві відсутня пряма норма, яка б окремо дозволяла або забороняла використання туристичних наметів чи матраців у метрополітені під час повітряної тривоги. Водночас правовий режим перебування в укриттях та захисних спорудах визначається комплексом нормативних актів, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10 березня 2017 року «Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту», а також Законом України «Про цивільний захист населення».

Згідно з постановою КМУ, укриття мають використовуватися таким чином, щоб не порушувати їхню готовність, не блокувати доступ, не ускладнювати евакуацію та забезпечувати можливість розміщення максимальної кількості людей.

Зокрема, відповідно до рекомендацій щодо перебування пасажирів у метро під час повітряної тривоги, громадянам радять заздалегідь підготувати базовий набір речей для можливого тривалого перебування.

Громадянам варто взяти з собою:

• теплі речі, ковдру або каремат, зважаючи на середню температуру в підземних приміщеннях на рівні 17–18°C;
• особисті лікарські засоби;
• запас води або термос із напоєм;
• засоби гігієни (вологі та сухі серветки, тощо);
• для власників домашніх тварин — пелюшки та гігієнічні пакети.

Якщо метро використовується як укриття до завершення руху поїздів (22:30–23:30):

• не займати проходи та зони руху людей;
• обирати місця з меншим скупченням людей (за вказівкою чергових);
• не створювати перешкод для руху та евакуації;
• стежити за особистими речами та підтримувати чистоту, щоб після відбою повітряної тривоги не залишилося загублених предметів або сміття.

Крім того, слід раціонально використовувати простір і не займати зайвої площі, оскільки метро є спільним для всіх та має забезпечувати можливість розміщення якомога більшої кількості людей. Тому така вимога виключає можливість брати з собою у метро під час повітряної тривоги туристичні намети або матраци, проте з собою можна взяти каремат, який займає менше місця.

Водночас, практика свідчить, що питання використання великогабаритних речей у метро під час повітряної тривоги потребує чіткого нормативного врегулювання на рівні підзаконних актів або правил користування укриттями. Наразі чинне законодавство не містить прямої заборони щодо наметів чи надувних матраців, однак встановлює загальний принцип, що укриття мають використовуватися таким чином, щоб забезпечувати максимальне розміщення людей.

У суспільній дискусії навколо використання наметів у метро під час повітряних тривог сформувалися дві позиції. З одного боку, частина громадян підтримує таку практику як спосіб забезпечити базовий комфорт під час тривалого перебування в укритті. З іншого — проблема полягає у загальному дефіциті облаштованих захисних споруд, через що метро часто стає єдиним доступним варіантом для великої кількості людей.

Як уже повідомляла «Судово-юридична газета», на сайті Київської міської державної адміністрації було зареєстровано петицію №14277. У петиції пропонується заборонити використання туристичних наметів, надувних ліжок, великих матраців та інших габаритних предметів.

Однак можлива повна заборона має і слабкі місця, наприклад, для вразливих груп (дітей, літніх людей та людей з інвалідністю) матрац може бути необхідністю. Законодавство зараз не деталізує такі речі, наразі діє принцип «забезпечення максимальної місткості». Водночас заборона без альтернатив може погіршити ситуацію. Потребується системний підхід — зокрема, ревізії укриттів, а також встановлення додаткових мобільних захисних споруд, які вже застосовуються в інших містах і дозволяють зменшити навантаження на наявну інфраструктуру.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.