Продаж програмного продукту: це товар чи послуга і як не помилитися з ПДВ
Головне управління ДПС у Київській області нагадало, що відповідно до п.п. 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, зокрема передача прав на об’єкти права інтелектуальної власності. Водночас постачання товарів, згідно з п.п. 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, — це передача права розпорядження матеріальним об’єктом.
Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 04.03.2026 № 133, прямо уточнює: якщо відбувається передача виключних майнових прав на комп’ютерну програму чи цифровий контент, така операція належить до постачання послуг.
Коли операція з програмним продуктом класифікується як послуга, застосовується правило пункту 186.3 статті 186 ПКУ. Воно визначає ключове для ПДВ — місце постачання. У цьому випадку таким місцем є країна, де зареєстрований отримувач послуги, а за його відсутності — місце постійного проживання.
«Практично це означає, що податкові наслідки залежать не від місця реєстрації постачальника чи технічних параметрів передачі продукту, а саме від статусу та місцезнаходження покупця. Якщо отримувач зареєстрований в Україні, операція підлягає оподаткуванню ПДВ. Якщо ж покупець — нерезидент, місце постачання знаходиться за межами України, і така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ в Україні.
Отже, послуга оподатковується там, де вона фактично споживається. Ігнорування цього підходу призводить до типових помилок — неправильного визначення місця постачання, помилок у нарахуванні ПДВ та, як наслідок, податкових донарахувань», - додали у ДПС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
