Перезавантаження державної служби: яких змін зазнало законодавство, порівняльна таблиця
18:25, 27 сентября 2019
Вступив у силу закон щодо перезавантаження влади: зміни до законодавства у порівняльній таблиці.
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA
Тетяна Слуцька,
к. ю. н., Заслужений юрист України
24 вересня 2019 року в газеті Верховної Ради «Голос України» опубліковано Закон України від 19 вересня 2019 року №117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який згідно з розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» набув чинності 25 вересня 2019 року, крім положень, визначених в абзацах 2, 3 п. 1 цього розділу.
Так, положення цього Закону щодо контракту про проходження державної служби і схем посадових окладів та підкатегорій державних службовців набирають чинності з 1 січня 2020 року. Дату набуття чинності тим чи іншим положенням Закону відображено у пропонованій таблиці. При цьому варто зауважити, що згідно з п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про державну службу» контракт про проходження державної служби є різновидом строкового призначення, укладається тільки у випадку необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають тимчасовий характер, і застосовується лише до посад державної служби категорій «Б» і «В». Інакше кажучи, контракт про проходження державної служби з січня 2020 року укладатиметься з працівниками на відповідні посади для виконання певного завдання, що має тимчасовий характер.
Отже, яких змін зазнало законодавство?
Так, згаданим Законом, зокрема:
— змінено порядок звільнення з посади заступників керівника центрального органу виконавчої влади;
— змінено порядок здійснення конкурсу на зайняття посад державної служби, крім заміни термінології, передбачаються суттєві зміни у процедурі його проведення;
— виключено із Закону України «Про державну службу» норми, які регламентували діяльність/повноваження загальних зборів державних службовців державного органу;
— передбачено припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення у випадку отримання державним службовцем однієї негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (п. 3 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу»). Нагадаю, що раніше підставою для припинення державної служби слугувало отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок;
— виключено зі складу заробітної плати виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою (пункти 4 і 5 ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про державну службу). Разом з тим збереження положень щодо цих виплат у частинах 3 і 4 ст. 52 означеного закону свідчить про можливість/необхідність їх виплат;
— змінено порядок дисциплінарного провадження та застосовування дисциплінарних стягнень та ін.
Традиційно, для кращого розуміння змін, що передбачені цим Законом, пропонуємо ознайомитися із порівняльною таблицею, у якій наведено положення законодавчих актів у попередній редакції, у тій, що набрала чинності 25 вересня 2019 року, а також у редакції, що набуде чинності з січня 2020 року.
| ЗМІНИ ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ, | |
| передбачені Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-ІХ | |
| «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», | |
| які набрали чинності 25 вересня 2019 року за виключенням окремих його положень | |
| (порівняльна таблиця) | |
| ПОПЕРЕДНЯ РЕДАКЦІЯ | РЕДАКЦІЯ ПОЛОЖЕНЬ З УРАХУВАННЯМ ЗМІН |
| ЗАКОН УКРАЇНИ | |
| "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 12. Апарат Національної ради | Стаття 12. Апарат Національної ради |
| 1. Для правового, наукового, інформаційного, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності Національної ради створюється апарат Національної ради. | 1. Для правового, наукового, інформаційного, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності Національної ради створюється апарат Національної ради. |
| 2. Апарат Національної ради очолює керівник апарату Національної ради (далі - керівник апарату). На посаду керівника апарату не може бути призначений член Національної ради. | 2. Апарат Національної ради очолює керівник апарату Національної ради (далі - керівник апарату). На посаду керівника апарату не може бути призначений член Національної ради. |
| 3. Структура, штатний розпис і положення про апарат Національної ради розробляються і затверджуються Національною радою. | 3. Структура, штатний розпис і положення про апарат Національної ради розробляються і затверджуються Національною радою. |
| 4. Керівник апарату та керівники структурних підрозділів апарату Національної ради призначаються та звільняються з посади Національною радою. | 4. Керівник апарату та керівники структурних підрозділів апарату Національної ради призначаються та звільняються з посади Національною радою. |
| 5. Припинення повноважень членів Національної ради не є підставою для розірвання трудових договорів з працівниками апарату Національної ради. | 5. Припинення повноважень членів Національної ради не є підставою для розірвання трудових договорів з працівниками апарату Національної ради. |
| 6. Працівники апарату Національної ради є державними службовцями, категорії посад яких прирівнюються до відповідних категорій посад працівників апарату Кабінету Міністрів України. | 6. Працівники апарату Національної ради є державними службовцями. |
| ЗАКОН УКРАЇНИ | |
| "Про центральні органи виконавчої влади" | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 8. Міністр | Стаття 8. Міністр |
| 1. Міністр як член Кабінету Міністрів України здійснює повноваження, визначені Законом України "Про Кабінет Міністрів України", в тому числі щодо спрямування та координації діяльності центральних органів виконавчої влади. | 1. Міністр як член Кабінету Міністрів України здійснює повноваження, визначені Законом України "Про Кабінет Міністрів України", в тому числі щодо спрямування та координації діяльності центральних органів виконавчої влади. |
| 2. Міністр як керівник міністерства: | 2. Міністр як керівник міністерства: |
| 1) очолює міністерство, здійснює керівництво його діяльністю; | 1) очолює міністерство, здійснює керівництво його діяльністю; |
| **** | **** |
| 12) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління цього міністерства, затверджує їхні положення (статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності; | 12) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління цього міністерства, затверджує їхні положення (статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності; |
| 12-1) призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; | |
| {Пункт 13 частини другої статті 8 виключено на підставі Закону № 889-VIII від 10.12.2015} | {Пункт 13 частини другої статті 8 виключено на підставі Закону № 889-VIII від 10.12.2015} |
| 14) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів міністерства; | 14) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів міністерства; |
| 15) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника, заступників міністра та державного секретаря міністерства; | 15) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника, заступників міністра та державного секретаря міністерства; |
| 16) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця державному секретарю міністерства; | 16) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця державному секретарю міністерства; |
| **** | **** |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року, |
| крім положень щодо контракту про проходження державної служби (п. 8 ч. 4 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 10. Державний секретар міністерства | Стаття 10. Державний секретар міністерства |
| 1. Державний секретар міністерства є вищою посадовою особою з числа державних службовців міністерства. Державний секретар підзвітний і підконтрольний міністру. | 1. Державний секретар міністерства є вищою посадовою особою з числа державних службовців міністерства. Державний секретар підзвітний і підконтрольний міністру. |
| 2. Державний секретар міністерства призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Комісії з питань вищого корпусу державної служби строком на п’ять років з правом повторного призначення. | 2. Державний секретар міністерства призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років з правом повторного призначення. |
| Відбір кандидатури на посаду державного секретаря міністерства здійснюється за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до законодавства про державну службу. | Відбір кандидатури на посаду державного секретаря міністерства здійснюється за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до законодавства про державну службу. |
| Кандидатом на посаду державного секретаря міністерства може бути громадянин України, який має вищу освіту, загальний стаж роботи не менше семи років, включаючи досвід управлінської роботи не менше трьох років, і відповідає іншим вимогам, визначеним законом. | Кандидатом на посаду державного секретаря міністерства може бути громадянин України, який має вищу освіту, загальний стаж роботи не менше семи років, включаючи досвід управлінської роботи не менше трьох років, і відповідає іншим вимогам, визначеним законом. |
| Державний секретар міністерства звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України або відповідного міністра. | |
| 3. Основними завданнями державного секретаря міністерства є забезпечення діяльності міністерства, стабільності та наступності у його роботі, організація поточної роботи, пов’язаної із здійсненням повноважень міністерства. | |
| 4. Державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань: | |
| 3. Основними завданнями державного секретаря міністерства є забезпечення діяльності міністерства, стабільності та наступності у його роботі, організація поточної роботи, пов’язаної із здійсненням повноважень міністерства. | 1) організовує роботу апарату міністерства; |
| 4. Державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань: | 2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань міністерства та подає їх на розгляд міністру; |
| 1) організовує роботу апарату міністерства; | 3) організовує та контролює виконання апаратом міністерства Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерства та доручень міністра, його першого заступника та заступників, звітує про їх виконання; |
| 2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань міністерства та подає їх на розгляд міністру; | 4) готує та подає міністру для затвердження плани роботи міністерства, звітує про їх виконання; |
| 3) організовує та контролює виконання апаратом міністерства Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерства та доручень міністра, його першого заступника та заступників, звітує про їх виконання; | |
| 4) готує та подає міністру для затвердження плани роботи міністерства, звітує про їх виконання; | |
| 5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті міністерства; | 5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті міністерства; |
| 6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на міністерство завдань; | 6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на міністерство завдань; |
| 7) за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, затверджує штатний розпис та кошторис міністерства; | 7) за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, затверджує штатний розпис та кошторис міністерства; |
| 8) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату міністерства, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; | 8) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату міністерства, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; |
| 9) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності; | 9) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності; |
| 10) призначає на посади керівників територіальних органів міністерства та їх заступників і звільняє їх з посад; | 10) призначає на посади керівників територіальних органів міністерства та їх заступників і звільняє їх з посад; |
| 11) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; | 11) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; |
| 12) призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства; | виключено |
| 13) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного міністерства; | виключено |
| 14) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників міністерства; | 14) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників міністерства; |
| 15) представляє міністерство як юридичну особу в цивільно-правових відносинах; | 15) представляє міністерство як юридичну особу в цивільно-правових відносинах; |
| 16) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками міністерства доручення; | 16) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками міністерства доручення; |
| 17) з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання; | 17) з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання; |
| 18) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату міністерства, його територіальних органів до відзначення державними нагородами України. | 18) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату міністерства, його територіальних органів до відзначення державними нагородами України. |
| 5. На час відсутності державного секретаря міністерства чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов’язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату міністерства відповідно до наказу державного секретаря міністерства. | 5. На час відсутності державного секретаря міністерства чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов’язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату міністерства відповідно до наказу державного секретаря міністерства. |
| **** | **** |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 11. Апарат міністерства | Стаття 11. Апарат міністерства |
| 1. Апарат міністерства - організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, що забезпечують діяльність міністра, а також виконання покладених на міністерство завдань. | 1. Апарат міністерства - організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, що забезпечують діяльність міністра, а також виконання покладених на міністерство завдань. |
| 2. Апарат міністерства очолює державний секретар міністерства. | 2. Апарат міністерства очолює державний секретар міністерства. |
| 3. Апарат міністерства складається із секретаріату та самостійних структурних підрозділів. | 3. Апарат міністерства складається із секретаріату та самостійних структурних підрозділів. |
| Структуру апарату міністерства затверджує міністр. | Структуру апарату міністерства затверджує міністр. |
| 4. Вимоги до формування структури апарату міністерства визначаються Кабінетом Міністрів України. | 4. Вимоги до формування структури апарату міністерства визначаються Кабінетом Міністрів України. |
| 5. Державні службовці апарату міністерства призначаються на посаду та звільняються з посади державним секретарем міністерства в порядку, передбаченому законодавством про державну службу. | 5. Державні службовці апарату міністерства призначаються на посаду та звільняються з посади державним секретарем міністерства в порядку, передбаченому законодавством про державну службу. |
| Працівники апарату міністерства приймаються на роботу та звільняються з роботи державним секретарем міністерства в порядку, передбаченому законодавством про працю. | Працівники апарату міністерства приймаються на роботу та звільняються з роботи державним секретарем міністерства в порядку, передбаченому законодавством про працю. |
| 6. Звільнення міністра не може бути підставою для звільнення державних службовців та працівників апарату міністерства, крім працівників патронатної служби міністра. | 6. Звільнення міністра не може бути підставою для звільнення державних службовців та працівників апарату міністерства, крім випадків, передбачених статтею 87-1 Закону України «Про державну службу» та працівників патронатної служби міністра. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року, |
| окрім положень щодо контракту про проходження державної служби (п. 12 ч. 4 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 19. Керівник та заступники керівника центрального органу виконавчої влади | Стаття 19. Керівник та заступники керівника центрального органу виконавчої влади |
| 1. Керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби. | 1. Керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України. |
| Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо кандидатури для призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу. | Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо кандидатур (загальною кількістю не більше п’яти осіб) для призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу. |
| Керівник центрального органу виконавчої влади звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України або міністра, який спрямовує та координує діяльність такого органу. | |
| 2. {Дію абзацу першого частини другої статті 19 зупинено на 2019 рік у частині обмеження кількості заступників керівника центрального органу виконавчої влади згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018} {Дію абзацу першого частини другої статті 19 зупинено на 2018 рік у частині обмеження кількості заступників керівника центрального органу виконавчої влади згідно із Законом № 2246-VIII від 07.12.2017} Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу. | 2. {Дію абзацу першого частини другої статті 19 зупинено на 2019 рік у частині обмеження кількості заступників керівника центрального органу виконавчої влади згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018} {Дію абзацу першого частини другої статті 19 зупинено на 2018 рік у частині обмеження кількості заступників керівника центрального органу виконавчої влади згідно із Законом № 2246-VIII від 07.12.2017} Керівник центрального органу виконавчої влади може мати заступників, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, з-поміж кандидатур (загальною кількістю не більше п’яти осіб), на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу. |
| Заступники керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посади Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби відповідно до законодавства про державну службу. | Заступники керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, або керівника центрального органу виконавчої влади. |
| Кількість заступників керівника центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, визначається Кабінетом Міністрів України на основі обґрунтованого подання відповідного керівника. | Кількість заступників керівника центрального органу виконавчої влади визначається Кабінетом Міністрів України на основі обґрунтованого подання відповідного керівника. |
| 3. Керівник центрального органу виконавчої влади та його заступники є державними службовцями. | 3. Керівник центрального органу виконавчої влади та його заступники є державними службовцями. |
| 4. Керівник центрального органу виконавчої влади: | 4. Керівник центрального органу виконавчої влади: |
| 1) очолює центральний орган виконавчої влади, здійснює керівництво його діяльністю; | 1) очолює центральний орган виконавчої влади, здійснює керівництво його діяльністю; |
| 2) у межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті центрального органу виконавчої влади та його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств; | 2) у межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті центрального органу виконавчої влади та його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств; |
| 3) вносить на розгляд міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у відповідній сфері, зокрема, розроблені центральним органом виконавчої влади проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів відповідного міністерства, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства; | 3) вносить на розгляд міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у відповідній сфері, зокрема, розроблені центральним органом виконавчої влади проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів відповідного міністерства, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства; |
| 4) подає на затвердження міністрові, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, плани роботи центрального органу виконавчої влади; | 4) подає на затвердження міністрові, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, плани роботи центрального органу виконавчої влади; |
| 5) затверджує за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, структуру апарату центрального органу виконавчої влади; | 5) затверджує за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, структуру апарату центрального органу виконавчої влади; |
| 6) забезпечує виконання центральним органом виконавчої влади наказів та доручень міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, з питань, що належать до сфери діяльності центрального органу виконавчої влади; | 6) забезпечує виконання центральним органом виконавчої влади наказів та доручень міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, з питань, що належать до сфери діяльності центрального органу виконавчої влади; |
| 7) забезпечує взаємодію центрального органу виконавчої влади із структурним підрозділом міністерства, визначеним міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, відповідальним за взаємодію з центральним органом виконавчої влади; | 7) забезпечує взаємодію центрального органу виконавчої влади із структурним підрозділом міністерства, визначеним міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, відповідальним за взаємодію з центральним органом виконавчої влади; |
| 8) забезпечує дотримання встановленого міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, порядку обміну інформацією між міністерством і центральним органом виконавчої влади та вчасність її подання; | 8) забезпечує дотримання встановленого міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, порядку обміну інформацією між міністерством і центральним органом виконавчої влади та вчасність її подання; |
| 9) звітує перед міністром про виконання планів роботи центрального органу виконавчої влади та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях; | 9) звітує перед міністром про виконання планів роботи центрального органу виконавчої влади та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях; |
| 10) розподіляє обов'язки між своїми заступниками; | 10) розподіляє обов'язки між своїми заступниками; |
| 11) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади; | 11) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади; |
| 12) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату центрального органу виконавчої влади (якщо інше не передбачено законом); | 12) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату центрального органу виконавчої влади (якщо інше не передбачено законом), укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України; |
| 13) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників центрального органу виконавчої влади; | 13) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників центрального органу виконавчої влади; |
| ***** | ***** |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 20. Апарат центрального органу виконавчої влади | Стаття 20. Апарат центрального органу виконавчої влади |
| 1. Апарат центрального органу виконавчої влади - організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів, що забезпечують діяльність керівника центрального органу виконавчої влади, а також виконання покладених на центральний орган виконавчої влади завдань. | 1. Апарат центрального органу виконавчої влади - організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів, що забезпечують діяльність керівника центрального органу виконавчої влади, а також виконання покладених на центральний орган виконавчої влади завдань. |
| 2. Структуру апарату центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. | 2. Структуру апарату центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. |
| 3. Вимоги до формування структури апарату центрального органу виконавчої влади визначаються Кабінетом Міністрів України. | 3. Вимоги до формування структури апарату центрального органу виконавчої влади визначаються Кабінетом Міністрів України. |
| 4. Державні службовці апарату центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу (якщо інше не передбачено законом). | 4. Державні службовці апарату центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу (якщо інше не передбачено законом). |
| Працівники апарату центрального органу виконавчої влади приймаються на роботу та звільняються з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю. | Працівники апарату центрального органу виконавчої влади приймаються на роботу та звільняються з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю. |
| 5. Звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади не може бути підставою для звільнення з посад державних службовців та звільнення з роботи працівників апарату центрального органу виконавчої влади. | 5. Звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади не може бути підставою для звільнення з посад державних службовців та звільнення з роботи працівників апарату центрального органу виконавчої влади, крім випадків, передбачених статтею 87-1 Закону України «Про державну службу». |
| ЗАКОН УКРАЇНИ | |
| "Про Кабінет Міністрів України" | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 21. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади | Стаття 21. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади |
| 1. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. | 1. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. |
| 2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому. | 2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому. |
| 3. Питання діяльності міністерств у Кабінеті Міністрів України представляють відповідні міністри. | 3. Питання діяльності міністерств у Кабінеті Міністрів України представляють відповідні міністри. |
| 4. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується міністрами. Питання діяльності таких центральних органів виконавчої влади представляють відповідні міністри, до сфери спрямування і координації яких належать ці органи. | 4. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується міністрами. Питання діяльності таких центральних органів виконавчої влади представляють відповідні міністри, до сфери спрямування і координації яких належать ці органи. |
| 5. Кабінет Міністрів України затверджує граничну чисельність працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України для утримання органів виконавчої влади. | 5. Кабінет Міністрів України затверджує граничну чисельність працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України для утримання органів виконавчої влади. |
| Кабінет Міністрів України за обґрунтованим поданням керівника центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, визначає кількість заступників такого керівника. | Кабінет Міністрів України за обґрунтованим поданням керівника центрального органу виконавчої влади визначає кількість заступників такого керівника. |
| 6. Кабінет Міністрів України може скасовувати акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині. | 6. Кабінет Міністрів України може скасовувати акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині. |
| 7. Кабінет Міністрів України призначає на посаду: | 7. Кабінет Міністрів України призначає на посаду: |
| 1) державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу; | 1) державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, відповідно до законодавства про державну службу; |
| 2) перших заступників і заступників міністрів - за поданням Прем’єр-міністра України. | 2) перших заступників і заступників міністрів - за поданням Прем’єр-міністра України. |
| Звільнення зазначених осіб здійснюється Кабінетом Міністрів України з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про державну службу". | Звільнення зазначених осіб здійснюється Кабінетом Міністрів України в порядку та з підстав, передбачених законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про державну службу". |
| 8. Особливості відносин Кабінету Міністрів України з окремими центральними органами виконавчої влади можуть визначатися законами України. | 8. Особливості відносин Кабінету Міністрів України з окремими центральними органами виконавчої влади можуть визначатися законами України. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 47. Секретаріат Кабінету Міністрів України | Стаття 47. Секретаріат Кабінету Міністрів України |
| 1. Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. | 1. Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. |
| 2. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України. | 2. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України. |
| Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України. | Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України. |
| Секретаріат Кабінету Міністрів України, забезпечуючи діяльність члена Кабінету Міністрів України, який не очолює міністерство, за його дорученням виконує повноваження, передбачені Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" для міністерства. | |
| 3. Секретаріатом Кабінету Міністрів України керує Державний секретар Кабінету Міністрів України. | 3. Секретаріатом Кабінету Міністрів України керує Державний секретар Кабінету Міністрів України, який призначається на посаду Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу строком на п’ять років з правом повторного призначення. |
| Державний секретар Кабінету Міністрів України звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України з підстав, передбачених законодавством про державну службу. | |
| 4. Державний секретар Кабінету Міністрів України має першого заступника та заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу. | 4. Державний секретар Кабінету Міністрів України має першого заступника та заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу строком на п’ять років з правом повторного призначення. |
| Перший заступник та заступники Державного секретаря Кабінету Міністрів України звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України з урахуванням пропозицій Державного секретаря Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу. | |
| 5. Державні службовці, інші працівники Секретаріату Кабінету Міністрів України призначаються на посаду та звільняються з посади Державним секретарем Кабінету Міністрів України, крім тих, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України, у порядку, визначеному законодавством про державну службу та трудовим законодавством. | 5. Державні службовці Секретаріату Кабінету Міністрів України призначаються на посаду та звільняються з посади Державним секретарем Кабінету Міністрів України, крім тих, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України, у порядку, визначеному законодавством про державну службу. Інші працівники Секретаріату Кабінету Міністрів України призначаються на посаду та звільняються з посади у порядку, визначеному трудовим законодавством |
| 6. Права, обов’язки і відповідальність державних службовців Секретаріату Кабінету Міністрів України визначаються законодавством про державну службу. | 6. Права, обов’язки і відповідальність державних службовців Секретаріату Кабінету Міністрів України визначаються законодавством про державну службу. |
| 7. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України не є підставою для звільнення з посад державних службовців, інших працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, крім державних службовців, інших працівників апарату Прем’єр-міністра України, патронатних служб Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністрів, які не очолюють міністерство. | 7. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України не є підставою для звільнення з посад державних службовців, інших працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, крім випадків, передбачених статтею 87-1 Закону України "Про державну службу", та крім працівників апарату Прем’єр-міністра України, патронатних служб Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністрів, які не очолюють міністерство. |
| 8. Патронатні служби Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністрів, які не очолюють міністерство, утворюються у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України. Державні службовці, інші працівники таких служб призначаються на посаду та звільняються з посади Державним секретарем Кабінету Міністрів України за поданням відповідно Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністра, який не очолює міністерство. | 8. Патронатні служби Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністрів, які не очолюють міністерство, утворюються у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України. Державні службовці, інші працівники таких служб призначаються на посаду та звільняються з посади Державним секретарем Кабінету Міністрів України за поданням відповідно Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністра, який не очолює міністерство. |
| ***** | ***** |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 50. Підготовка проектів актів Кабінету Міністрів України | Стаття 50. Підготовка проектів актів Кабінету Міністрів України |
| 1. Право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. | 1. Право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. |
| 2. Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. | 2. Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. |
| 3. Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України), державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями. | 3. Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України Секретаріатом Кабінету Міністрів України, міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України), державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями. |
| Проекти актів Кабінету Міністрів України можуть також вноситися в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністром України, Першим віце-прем’єр-міністром України, віце-прем’єр-міністрами України, а також міністром, який не очолює міністерство. Такі проекти за дорученням відповідних членів Кабінету Міністрів України можуть готуватися Секретаріатом Кабінету Міністрів України, якщо предмет їх правового регулювання не належить до компетенції міністерств та інших центральних органів виконавчої влади | |
| Проекти актів Кабінету Міністрів України можуть також вноситися в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністром України, Першим віце-прем’єр-міністром України, віце-прем’єр-міністрами України, а також міністром, який не очолює міністерство. | |
| 4. Проекти актів Кабінету Міністрів України, внесені на його розгляд, реєструються Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Зареєстровані проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться до бази даних електронної комп’ютерної мережі. Їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | 4. Проекти актів Кабінету Міністрів України, внесені на його розгляд, реєструються Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Зареєстровані проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться до бази даних електронної комп’ютерної мережі. Їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. |
| ***** | |
| ЗАКОН УКРАЇНИ | |
| "Про очищення влади" | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 4. Заяви посадових або службових осіб | Стаття 4. Заяви посадових або службових осіб |
| 1. Особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява). | 1. Особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява). |
| **** | **** |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 6. Заяви осіб, які претендують на зайняття посад | Стаття 6. Заяви осіб, які претендують на зайняття посад |
| 1. Особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях), подає власноручно написану письмову заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону. | 1. Особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях), подає заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону. |
| **** | ***** |
| ЗАКОН УКРАЇНИ | |
| "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 3. Голова Національного агентства | Стаття 3. Голова Національного агентства |
| **** | **** |
| 4. Повноваження Голови Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у разі: | 4. Повноваження Голови Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у разі: |
| 1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою; | 1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою; |
| 2) досягнення шістдесяти п’яти років; | 2) досягнення шістдесяти п’яти років; |
| 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; | 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; |
| 4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; | 4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; |
| 5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього або рішенням суду про накладення на нього за вчинення адміністративного правопорушення стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; | 5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього або рішенням суду про накладення на нього за вчинення адміністративного правопорушення стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; |
| 6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; | 6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; |
| 7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставку; | 7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставку; |
| 8) відмови від складення присяги державного службовця; | 8) відмови від складення присяги державного службовця; |
| 9) наявності висновку зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства відповідно до статті 12 цього Закону про неефективність діяльності Національного агентства та неналежне виконання обов’язків його Головою; | 9) наявності висновку зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства відповідно до статті 12 цього Закону про неефективність діяльності Національного агентства та неналежне виконання обов’язків його Головою; |
| 10) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. | 10) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; |
| 11) наявності підстав припинення державної служби, встановлених Законом України "Про державну службу». | |
| ЗАКОН УКРАЇНИ | |
| "Про державну службу" | |
| Попередня редакція | 25.09.2019 року набрала чинності в частині. |
| Зміни до п. 6 ч. 1 цієї статті | |
| наберуть чинності 01.01.2020 року | |
| Стаття 2. Визначення термінів | Стаття 2. Визначення термінів |
| 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: | 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: |
| 1) безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець; | 1) безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець; |
| 2) державна мова - українська мова, якій Конституцією України надано статус мови офіційного спілкування посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування під час виконання посадових обов’язків, а також мови діловодства і документації цих органів та посадових осіб; | 2) державна мова - українська мова, якій Конституцією України надано статус мови офіційного спілкування посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування під час виконання посадових обов’язків, а також мови діловодства і документації цих органів та посадових осіб; |
| 3) керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі; | 3) керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі; |
| 4) посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону; | 4) посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону; |
| 5) професійна компетентність - здатність особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов’язків, навчання, професійного та особистісного розвитку; | 5) професійна компетентність - здатність особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов’язків, навчання, професійного та особистісного розвитку; |
| 5-1) професійний розвиток - безперервний, свідомий, цілеспрямований процес особистісного та професійного зростання, що базується на інтеграції знань, умінь і компетентностей; | |
| 6) рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу; | 6) рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів; |
| 7) суб’єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади; | 7) суб’єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади; |
| 8) функції з обслуговування - діяльність працівників державного органу, яка не передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 цього Закону; | 8) функції з обслуговування - діяльність працівників державного органу, яка не передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 цього Закону; |
| 9) професійне навчання - набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації державного службовця для його професійної діяльності; | 9) професійне навчання - набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації державного службовця для його професійної діяльності; |
| 10) службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов’язків та правил внутрішнього службового розпорядку. | 10) службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов’язків та правил внутрішнього службового розпорядку. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 3. Сфера дії цього Закону | Стаття 3. Сфера дії цього Закону |
| 1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. | 1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. |
| *** | *** |
| 3. Дія цього Закону не поширюється на: | 3. Дія цього Закону не поширюється на: |
| 1) Президента України; | 1) Президента України; |
| 2) Главу Адміністрації Президента України та його заступників, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступників; | 2) керівника постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступників, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступників; |
| 3) членів Кабінету Міністрів України, перших заступників та заступників міністрів; | 3) членів Кабінету Міністрів України, перших заступників та заступників міністрів; |
| 4) Голову та членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову та членів Антимонопольного комітету України, Голову та членів Національного агентства з питань запобігання корупції, Голову та членів Рахункової палати, Голову та членів Центральної виборчої комісії, голів та членів інших державних колегіальних органів; | 4) Голову та членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову та членів Антимонопольного комітету України, Голову та членів Національного агентства з питань запобігання корупції, Голову та членів Рахункової палати, Голову та членів Центральної виборчої комісії, голів та членів інших державних колегіальних органів; |
| 5) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та його заступників; | 5) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та його заступників; |
| 6) Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України та його заступників, Голову Фонду державного майна України та його заступників; | 6) Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України та його заступників, Голову Фонду державного майна України та його заступників; |
| 7) народних депутатів України; | 7) народних депутатів України; |
| 8) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представників; | 8) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представників; |
| 9) службовців Національного банку України; | 9) службовців Національного банку України; |
| 9-1) голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників; | 9-1) голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників; |
| 10) депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим та його заступників, міністрів Автономної Республіки Крим; | 10) депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим та його заступників, міністрів Автономної Республіки Крим; |
| 11) депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування; | 11) депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування; |
| 11-1) суддів Конституційного Суду України; | 11-1) суддів Конституційного Суду України; |
| 11-2) постійного представника Кабінету Міністрів України у Конституційному Суді України; | 11-2) постійного представника Кабінету Міністрів України у Конституційному Суді України; |
| 12) суддів; | 12) суддів; |
| 13) прокурорів; | 13) прокурорів; |
| 14) працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування; | 14) працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування; |
| 15) працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами; | 15) працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами; |
| 16) військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону; | 16) військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону; |
| 17) осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом; | 17) осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом; |
| 18) працівників патронатних служб. | 18) працівників патронатних служб. |
| 4. Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 4. Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| Перелік посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за поданням керівника державної служби у відповідному органі. | Виключено |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 6. Категорії посад державної служби | Стаття 6. Категорії посад державної служби |
| 1. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців. | 1. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців. |
| 2. Встановлюються такі категорії посад державної служби: | 2. Встановлюються такі категорії посад державної служби: |
| 1) категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади: | 1) категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади: |
| Керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників; | |
| керівника апарату (секретаріату) постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України; | |
| Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; | Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; |
| керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; | керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; |
| керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; | керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; |
| керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; | керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників; |
| 2) категорія "Б" - посади: | 2) категорія "Б" - посади: |
| керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників; | керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; |
| керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників; | керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; |
| керівників та заступників керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, апаратів місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів; | керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів; |
| керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників; | керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників; |
| заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; | заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; |
| 3) категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б". | 3) категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б". |
| 3. Кількість посад державної служби категорій "А" і "Б" в державному органі повинна становити не більше третини його штатної чисельності. | 3. Кількість посад державної служби категорій "А" і "Б" в державному органі повинна становити не більше третини його штатної чисельності. |
| 4. Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | |
| Чинна редакція | Положення щодо контракту про проходження державної служби (п. 4 ч. 1 цієї статті) набирають чинності з 01.01.2020 року |
| Стаття 7. Основні права державного службовця | |
| Стаття 7. Основні права державного службовця | 1. Державний службовець має право на: |
| 1. Державний службовець має право на: | |
| 1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; | 1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; |
| 2) чітке визначення посадових обов’язків; | 2) чітке визначення посадових обов’язків; |
| 3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; | 3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; |
| 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу; | 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення); |
| 5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону; | 5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону; |
| 6) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу; | 6) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу; |
| **** | **** |
| Чинна редакція | Положення щодо контракту про проходження державної служби (п. 7 та абз. 2 п. 13 ч. 1 цієї статті) набирають чинності з 01.01.2020 року |
| Стаття 8. Основні обов’язки державного службовця | Стаття 8. Основні обов’язки державного службовця |
| 1. Державний службовець зобов’язаний: | 1. Державний службовець зобов’язаний: |
| 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; | 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; |
| 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; | 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; |
| 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; | 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; |
| 4) з повагою ставитися до державних символів України; | 4) з повагою ставитися до державних символів України; |
| 5) обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; | 5) обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; |
| 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; | 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; |
| 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки; | 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); |
| 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; | 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; |
| 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; | 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; |
| 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; | 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; |
| 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; | 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; |
| 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; | 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; |
| 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. | 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. |
| Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах. | Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення). |
| **** | **** |
| Чинна редакція | Положення щодо контракту про проходження державної служби (п. 7 та абз. 2 п. 13 ч. 1 цієї статті) набирають чинності з 01.01.2020 року |
| Стаття 9. Підпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення | Стаття 9. Підпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення |
| 1. Державний службовець під час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки. | 1. Державний службовець під час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). |
| **** | **** |
| Набрала чинності 25.09.2019 року | |
| Стаття 9-1. Порядок доведення до відома державного службовця інформації або документів | |
| 1. Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв’язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | |
| 2. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку за наявними в особовій справі контактними даними. | |
| 3. Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов’язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв’язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів. | |
| Відсутня | 4. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв’язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п’ятий календарний день з моменту їх відправлення. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 11. Захист права на державну службу | Стаття 11. Захист права на державну службу |
| 1. У разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. | 1. У разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. |
| У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів. | У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів. |
| 2. Керівник державної служби на вимогу державного службовця для перевірки викладених у скарзі фактів утворює комісію у складі не менше трьох осіб. | |
| До складу комісії включаються в однаковій кількості: | Виключено |
| представники керівника державної служби, визначені ним із числа державних службовців цього державного органу; | |
| представники державного службовця, визначені ним із числа державних службовців цього державного органу; | |
| представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, делеговані рішенням цього органу, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу. | Виключено |
| 3. Керівник державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення). | 3. Керівник державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення). |
| У разі утворення комісії відповідно до вимог частини другої цієї статті письмова відповідь (рішення) керівника державної служби має ґрунтуватися на висновку комісії. | Виключено |
| 4. У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 4. У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду. |
| 5. За результатами розгляду скарги центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, надає державному службовцю вмотивовану відповідь не пізніше 20 календарних днів з дня надходження скарги та в разі встановлення факту порушення прав державного службовця направляє відповідному державному органу обов’язкову для виконання вимогу про усунення відповідних порушень. | Виключено |
| 6. Якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | Виключено |
| 7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за фактом подання скарги ініціює та проводить службове розслідування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою перевірки фактів, викладених у скарзі. | |
| У разі виявлення порушень прав державного службовця або створення перешкод у їх реалізації винні у порушенні посадові особи повинні бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом. | Виключено |
| Порушені права державного службовця підлягають безумовному поновленню, а перешкоди в реалізації цих прав - усуненню. | Виключено |
| 8. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду. | Виключено |
| 4. У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 13. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби | Стаття 13. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби |
| 1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, забезпечує функціональне управління державною службою в державних органах. | 1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, забезпечує функціональне управління державною службою в державних органах. |
| 2. Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому для призначення на посади державної служби категорії "А". | Виключено |
| Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, призначається на посаду строком на п’ять років з правом повторного призначення ще на один строк. | |
| 3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби: | 3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби: |
| 1) забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби; | 1) забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби; |
| 2) розробляє проекти нормативно-правових актів з питань державної служби; | 2) розробляє проекти нормативно-правових актів з питань державної служби; |
| 3) видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правові акти з питань державної служби, надає роз’яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби; | 3) видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правові акти з питань державної служби, надає роз’яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби; |
| 4) здійснює контроль за додержанням визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу; | 4) здійснює контроль за додержанням визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу; |
| 5) забезпечує визначення потреб у професійному навчанні державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів; | 5) забезпечує визначення потреб у професійному навчанні державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів; |
| 6) організовує із залученням навчальних закладів навчання державних службовців з метою удосконалення рівня володіння ними державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до цього Закону; | 6) організовує із залученням навчальних закладів навчання державних службовців з метою удосконалення рівня володіння ними державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до цього Закону; |
| 7) формує пропозиції щодо обсягів державного замовлення на професійне навчання державних службовців для державних потреб на основі їхніх професійних компетенцій та розміщення затверджених обсягів згідно із законодавством, забезпечує своєчасне фінансування виконавців державного замовлення відповідно до укладених державних контрактів; | 7) формує пропозиції щодо обсягів державного замовлення на професійне навчання державних службовців для державних потреб на основі їхніх професійних компетенцій та розміщення затверджених обсягів згідно із законодавством, забезпечує своєчасне фінансування виконавців державного замовлення відповідно до укладених державних контрактів; |
| 8) сприяє розвитку системи навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання державних службовців, делегує їм повноваження з визначення змісту навчання державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів; | 8) сприяє розвитку системи навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання державних службовців, делегує їм повноваження з визначення змісту навчання державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів; |
| 9) організовує із залученням навчальних закладів розроблення освітньо-професійних програм у галузі знань "Публічне управління та адміністрування" та їх погодження, а також розробляє професійні програми спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців на основі професійних компетенцій і погоджує такі програми; | |
| 10) в межах повноважень, визначених законом, проводить у державних органах перевірки стану дотримання вимог цього Закону; | Виключено |
| 11) проводить в установленому порядку службові розслідування з питань дотримання державними службовцями вимог цього Закону; | 11) проводить в установленому порядку службові розслідування з питань дотримання державними службовцями вимог цього Закону; |
| 12) вживає заходів щодо створення рівних умов для прийняття та просування по службі державних службовців категорій "Б" і "В"; | 12) вживає заходів щодо створення рівних умов для прийняття та просування по службі державних службовців категорій "Б" і "В"; |
| 13) забезпечує ведення і оприлюднення єдиного переліку вакантних посад державної служби в державних органах та переможців конкурсів; | 13) забезпечує ведення і оприлюднення єдиного переліку вакантних посад державної служби в державних органах та переможців конкурсів; |
| 14) направляє державним органам та їх посадовим особам вимоги про скасування рішень таких органів з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу; | Виключено |
| 15) надає методичну допомогу службам управління персоналом у державних органах; | 15) надає методичну допомогу службам управління персоналом у державних органах; |
| 16) проводить моніторинг вакантних посад державної служби категорії "А" та ініціює перед суб’єктом призначення проведення конкурсу на такі посади; | 16) проводить моніторинг вакантних посад державної служби категорії "А" та ініціює перед суб’єктом призначення проведення конкурсу на такі посади; |
| 17) веде облік державних службовців категорії "А", строк повноважень яких закінчується, а також тих, які після звільнення не працевлаштовані в установленому порядку, але не довше ніж протягом одного року з дня закінчення строку призначення на посаду; | 17) веде облік державних службовців категорії "А", строк повноважень яких закінчується, а також тих, які після звільнення не працевлаштовані в установленому порядку, але не довше ніж протягом одного року з дня закінчення строку призначення на посаду; |
| 17-1) забезпечує та здійснює розвиток, впровадження і технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій у сфері, що належить до його компетенції; | |
| 17-2-) організовує централізоване проведення оцінювання професійних компетентностей кандидатів під час проходження конкурсу на зайняття посад державної служби у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; | |
| 17-3) здійснює адміністрування Єдиного порталу вакансій державної служби; | |
| 18) розробляє за погодженням із Комісією з питань вищого корпусу державної служби типові вимоги до професійної компетентності державних службовців категорії "А" та подає їх Кабінету Міністрів України для затвердження; | 18) розробляє за погодженням із Комісією з питань вищого корпусу державної служби типові вимоги до професійної компетентності державних службовців категорії "А" та подає їх Кабінету Міністрів України для затвердження; |
| 19) розглядає скарги державних службовців категорій "Б" і "В" щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до цього Закону; | |
| 20) забезпечує захист прав державних службовців під час зміни істотних умов служби; | Виключено |
| 21) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами. | 21) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 14. Комісія з питань вищого корпусу державної служби | Стаття 14. Комісія з питань вищого корпусу державної служби |
| 1. Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом і працює на громадських засадах. | 1. Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом. |
| 2. До складу Комісії входять: | 2. До складу Комісії входять: |
| 1) представник, визначений Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання державної служби, з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби; | 1) представник Верховної Ради України, визначений комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання державної служби; |
| 2) представник, визначений Президентом України; | 2) представник, визначений Президентом України; |
| 3) представник, визначений Кабінетом Міністрів України з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби; | 3) представник, визначений Кабінетом Міністрів України; |
| 4) керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (за посадою); | 4) керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (за посадою), або за його дорученням заступник керівника цього органу; |
| 5) керівник Національного агентства з питань запобігання корупції (за посадою); | 5) фахівець з питань управління персоналом, визначений Кабінетом Міністрів України; |
| 7) по одному представнику від спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців на національному рівні; | 6) два представники - по одному представнику від закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку у сфері публічного управління та адміністрування, та від громадських об’єднань, обраних відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. |
| 8) чотири представники - громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, обрані відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. | 3. Кандидати до складу Комісії, крім членів Комісії, які входять до її складу за посадою, перед їх призначенням до складу Комісії проходять тестування, передбачене Порядком проведення конкурсу для кандидатів на зайняття посад державної служби категорії "А". |
| У разі неуспішного складення тестування такий кандидат не може бути призначений до складу Комісії. | |
| 3. Комісія утворюється Кабінетом Міністрів України, який затверджує її персональний склад. Пропозиції щодо утворення комісії та затвердження її складу Кабінету Міністрів України вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 4. Комісія утворюється Кабінетом Міністрів України, який затверджує її персональний склад та умови оплати праці її членів, крім членів Комісії, які входять до її складу за посадою. Пропозиції щодо утворення Комісії, затвердження її складу та умов оплати праці її членів вносяться Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| Строк повноважень члена Комісії становить чотири роки, крім осіб, зазначених у пунктах 1-3 частини другої цієї статті, строк повноважень яких визначається строком повноважень суб’єкта, представником якого є особа у складі Комісії. | Строк повноважень члена Комісії становить чотири роки, крім осіб, зазначених у пунктах 1-3, 5 частини другої цієї статті, строк повноважень яких визначається строком повноважень суб’єкта, представником якого є особа у складі Комісії, та особи, зазначеної у пункті 4, строк повноважень якої визначається строком перебування на посаді. |
| 4. Членом Комісії може бути громадянин України з вищою освітою та досвідом діяльності або фаховими знаннями у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами, здатний представляти інтереси суспільства та забезпечувати політично неупереджену і професійну роботу Комісії. | 5. Членом Комісії може бути громадянин України з вищою освітою та досвідом діяльності або фаховими знаннями у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами, здатний представляти інтереси суспільства та забезпечувати політично неупереджену і професійну роботу Комісії. |
| 5. Повноваження члена Комісії припиняються достроково у разі: | 6. Повноваження члена Комісії припиняються достроково в разі: |
| 1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена Комісії або звільнення з посади, у зв’язку з перебуванням на якій його призначено членом Комісії; | 1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена Комісії або звільнення з посади, у зв’язку з перебуванням на якій його призначено членом Комісії; |
| 2) неможливості виконувати обов’язки за станом здоров’я (за наявності медичного висновку); | 2) неможливості виконувати обов’язки за станом здоров’я (за наявності медичного висновку); |
| 3) припинення громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України; | 3) припинення громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України; |
| 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину; | 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину; |
| 5) набрання законної сили рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; | 5) набрання законної сили рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; |
| 6) визнання його недієздатним або обмеження його дієздатності судом; | 6) визнання його недієздатним або обмеження його дієздатності судом; |
| 7) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; | 7) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; |
| 8) смерті; | 8) смерті; |
| 9) систематичного (два і більше разів підряд) нез’явлення без поважних причин на засідання Комісії або її комітету. | 9) систематичного (два і більше разів підряд) нез’явлення без поважних причин на засідання Комісії або її комітету. |
| 7. У разі подання членом Комісії заяви про участь у конкурсі на зайняття посади державної служби категорії "А" його повноваження призупиняються з дня подання такої заяви до дня оприлюднення результатів конкурсу на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 15. Повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби | Стаття 15. Повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби |
| 1. Комісія: | 1. Комісія: |
| 1) погоджує розроблені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, типові вимоги до професійної компетентності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А"; | 1) погоджує розроблені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, типові вимоги до професійної компетентності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А"; |
| 2) проводить конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії "А" та вносить суб’єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду; | 2) проводить конкурс на зайняття посад державної служби категорії "А" та вносить суб’єкту призначення пропозиції щодо кандидатур на такі посади загальною кількістю не більше п’яти осіб; |
| 3) розглядає пропозиції та надає згоду на дострокове звільнення з посади за ініціативою суб’єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", та повідомляє про своє рішення суб’єкта призначення і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби; | виключено |
| 4) вносить пропозиції суб’єкту призначення щодо переведення державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу у випадках, передбачених статтею 34 цього Закону; | |
| 5) здійснює дисциплінарні провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", та вносить суб’єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження; | 5) здійснює дисциплінарні провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", та вносить суб’єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження; |
| 6) затверджує перелік посад державної служби, патронатної служби та посад працівників, які виконують функції з обслуговування, а також встановлює категорії посад державної служби за поданням керівника державної служби в апаратах допоміжних органів, утворених Президентом України. | виключено |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 16. Організація роботи Комісії з питань вищого корпусу державної служби | Стаття 16. Організація роботи Комісії з питань вищого корпусу державної служби |
| 1. Комісія здійснює діяльність відповідно до Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, яке затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 1. Комісія здійснює діяльність відповідно до Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, яке затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| 2. Члени Комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. За членами Комісії на період участі у роботі Комісії зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна плата. | 2. За членами Комісії на період участі у роботі Комісії зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна плата. |
| 3. Засідання Комісії проводяться прозоро, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засідань та висновки Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України. | 3. Засідання Комісії проводяться прозоро, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засідань та висновки Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України. |
| Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу Комісії. | Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше половини від загального складу Комісії. |
| **** | **** |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року, |
| крім положень щодо контракту про проходження державної служби (див. пункти 4-1 та 8 ч. 2 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 17. Керівник державної служби в державному органі | Стаття 17. Керівник державної служби в державному органі |
| 1. Повноваження керівника державної служби здійснюють: | 1. Повноваження керівника державної служби здійснюють: |
| 1) у Секретаріаті Кабінету Міністрів України - Державний секретар Кабінету Міністрів України; | 1) у Секретаріаті Кабінету Міністрів України - Державний секретар Кабінету Міністрів України; |
| 2) у міністерстві - державний секретар міністерства; | 2) у міністерстві - державний секретар міністерства; |
| 3) в іншому центральному органі виконавчої влади - керівник відповідного органу; | 3) в іншому центральному органі виконавчої влади - керівник відповідного органу; |
| 3-1) у місцевих державних адміністраціях: | 3-1) у місцевих державних адміністраціях: |
| керівник апарату - в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права); | керівник апарату - в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права); |
| керівник структурного підрозділу зі статусом юридичної особи публічного права - у такому підрозділі; | керівник структурного підрозділу зі статусом юридичної особи публічного права - у такому підрозділі; |
| 4) у державних органах, посади керівників яких належать до посад державної служби, - керівник відповідного органу; | 4) у державних органах, посади керівників яких належать до посад державної служби, - керівник відповідного органу; |
| 5) в інших державних органах або в разі прямого підпорядкування окремій особі, яка займає політичну посаду, - керівник апарату (секретаріату). | 5) в інших державних органах або в разі прямого підпорядкування окремій особі, яка займає політичну посаду, - керівник апарату (секретаріату). |
| 2. Керівник державної служби: | 2. Керівник державної служби: |
| 1) організовує планування роботи з персоналом державного органу, в тому числі організовує проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорій "Б" і "В", забезпечує прозорість і об’єктивність таких конкурсів відповідно до вимог цього Закону; | 1) організовує планування роботи з персоналом державного органу, в тому числі організовує проведення конкурсів на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В", забезпечує прозорість і об’єктивність таких конкурсів відповідно до вимог цього Закону; |
| 2) забезпечує планування службової кар’єри, планове заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулює просування по службі; | 2) забезпечує планування службової кар’єри, планове заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулює просування по службі; |
| 3) забезпечує своєчасне оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, інформації про вакантні посади державної служби з метою формування єдиного переліку вакантних посад державної служби, який оприлюднюється; | 3) забезпечує своєчасне оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, інформації про вакантні посади державної служби з метою формування єдиного переліку вакантних посад державної служби, який оприлюднюється; |
| 4) призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і "В", звільняє з таких посад відповідно до цього Закону; | 4) призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на посади державної служби категорій "Б" і "В", звільняє з таких посад відповідно до цього Закону; |
| 4-1) укладає та розриває контракти про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України; | |
| 5) присвоює ранги державним службовцям державного органу, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; | 5) присвоює ранги державним службовцям державного органу, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; |
| 6) забезпечує підвищення кваліфікації державних службовців державного органу; | 6) забезпечує підвищення кваліфікації державних службовців державного органу; |
| 7) здійснює планування навчання персоналу державного органу з метою вдосконалення рівня володіння державними службовцями державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до цього Закону; | 7) здійснює планування навчання персоналу державного органу з метою вдосконалення рівня володіння державними службовцями державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до цього Закону; |
| 8) здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі; | 8) здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі та умов контрактів про проходження державної служби (у разі укладення); |
| 9) розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; | 9) розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; |
| 10) приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; | 10) приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; |
| 11) виконує функції роботодавця стосовно працівників державного органу, які не є державними службовцями; | 11) виконує функції роботодавця стосовно працівників державного органу, які не є державними службовцями; |
| 12) створює належні для роботи умови та їх матеріально-технічне забезпечення; | 12) створює належні для роботи умови та їх матеріально-технічне забезпечення; |
| 13) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України. | 13) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України. |
| 3. Керівник державної служби має право делегувати окремі повноваження, визначені частиною другою цієї статті, керівникам самостійних структурних підрозділів апарату та територіальних органів чи відокремлених підрозділів центрального органу виконавчої влади в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | |
| Чинна редакція | Положення щодо контракту про проходження державної служби (ч. 2 цієї статті) набирають чинності з 01.01.2020 року |
| Стаття 18. Служба управління персоналом державного органу | Стаття 18. Служба управління персоналом державного органу |
| 1. У державному органі залежно від чисельності персоналу утворюється структурний підрозділ або вводиться посада спеціаліста з питань персоналу (далі - служба управління персоналом) з прямим підпорядкуванням керівнику державної служби. Обов’язки служби управління персоналом можуть бути покладені на одного з державних службовців органу. | 1. У державному органі залежно від чисельності персоналу утворюється структурний підрозділ або вводиться посада спеціаліста з питань персоналу (далі - служба управління персоналом) з прямим підпорядкуванням керівнику державної служби. Обов’язки служби управління персоналом можуть бути покладені на одного з державних службовців органу. |
| 2. Служба управління персоналом забезпечує здійснення керівником державної служби своїх повноважень, відповідає за реалізацію державної політики з питань управління персоналом у державному органі, добір персоналу, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, документальне оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення, а також виконує інші функції, передбачені законодавством. | 2. Служба управління персоналом забезпечує здійснення керівником державної служби своїх повноважень, відповідає за реалізацію державної політики з питань управління персоналом у державному органі, добір персоналу, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, документальне оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення, укладання та розривання контрактів про проходження державної служби, а також виконує інші функції, передбачені законодавством. |
| **** | **** |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 19. Право на державну службу | Стаття 19. Право на державну службу |
| 1. Право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче: | 1. Право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче: |
| 1) магістра - для посад категорій "А" і "Б"; | 1) магістра - для посад категорій "А" і "Б"; |
| 2) бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В". | 2) бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В". |
| 2. На державну службу не може вступити особа, яка: | 2. На державну службу не може вступити особа, яка: |
| 1) досягла шістдесятип’ятирічного віку; | 1) досягла шістдесятип’ятирічного віку; |
| 2) в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; | 2) в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; |
| 3) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; | 3) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; |
| 4) відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади; | 4) відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади; |
| 5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; | 5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; |
| 6) має громадянство іншої держави; | 6) має громадянство іншої держави; |
| 7) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення; | 7) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення; |
| 8) підпадає під заборону, встановлену Законом України "Про очищення влади". | 8) підпадає під заборону, встановлену Законом України "Про очищення влади". |
| 3. На посаду державної служби категорії "А" або "Б" не може вступити особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. | Виключено |
| 4. Під час реалізації громадянами права на державну службу не допускаються будь-які форми дискримінації, визначені законодавством. | 4. Під час реалізації громадянами права на державну службу не допускаються будь-які форми дискримінації, визначені законодавством. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року, |
| крім положень щодо контракту про проходження державної служби (див. ч. 5 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 20. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу | Стаття 20. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу |
| 1. Вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог. | 1. Вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог. |
| 2. Особа, яка претендує на зайняття посади державної служби, повинна відповідати таким загальним вимогам: | 2. Особа, яка претендує на зайняття посади державної служби, повинна відповідати таким загальним вимогам: |
| 1) для посад категорії "А" - загальний стаж роботи не менше семи років; досвід роботи на посадах державної служби категорій "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері не менш як три роки; вільне володіння державною мовою, володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи; | 1) для посад категорії "А" - загальний стаж роботи не менше семи років; досвід роботи на посадах державної служби категорій "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері не менш як три роки; вільне володіння державною мовою, володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи; |
| 2) для посад категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його апараті - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільне володіння державною мовою; | 2) для посад категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його апараті - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільне володіння державною мовою; |
| 3) для посад категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, та його апараті - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільне володіння державною мовою; | 3) для посад категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, та його апараті - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років, вільне володіння державною мовою; |
| 4) для посад категорії "Б" в іншому державному органі, крім тих, що зазначені у пунктах 2 і 3 цієї частини, - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше одного року, вільне володіння державною мовою; | 4) для посад категорії "Б" в іншому державному органі, крім тих, що зазначені у пунктах 2 і 3 цієї частини, - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше одного року, вільне володіння державною мовою; |
| 5) для посад категорії "В" - наявність вищої освіти ступеня молодшого бакалавра або бакалавра, вільне володіння державною мовою. | 5) для посад категорії "В" - наявність вищої освіти ступеня не нижче молодшого бакалавра або бакалавра за рішенням суб’єкта призначення, вільне володіння державною мовою. |
| 5) для посад категорії "В" - наявність вищої освіти ступеня молодшого бакалавра або бакалавра, вільне володіння державною мовою. | |
| 3. Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В", визначаються суб’єктом призначення з урахуванням вимог спеціальних законів, що регулюють діяльність відповідного державного органу, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 3. Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В", визначаються суб’єктом призначення з урахуванням рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| 4. Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії "А", мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим Кабінетом Міністрів України. | 4. Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії "А", мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим Кабінетом Міністрів України. |
| 5. Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, також можуть визначатися суб’єктом призначення у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України | |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Глава 2. Порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби | Глава 2. Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року, |
| Стаття 22. Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби | Стаття 22. Конкурс на зайняття посад державної служби |
| 1. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. | 1. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| Конкурс проводиться: | |
| 1) на зайняття вакантної посади державної служби; | |
| 2) на посаду на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігається посада державної служби; | |
| 3) на посади державної служби, що займають особи, припинення державної служби яких має відбутися відповідно до пункту 7 частини першої статті 83 цього Закону; | |
| 4) на посади державної служби категорії "А", що займають особи, у яких спливає строк призначення. | |
| У випадках, передбачених пунктами 3 і 4 цієї частини, конкурс може бути оголошено не раніше ніж за два місяці до настання відповідної події. | |
| У разі наявності декількох посад державної служби категорій "Б" і "В" у державному органі з однаковими посадовими обов’язками та вимогами до професійних компетентностей, визначеними в умовах проведення конкурсу, може проводитись один конкурс. | |
| 2. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади. | 2. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійних компетентностей, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття посади. |
| Особливості проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади визначаються законом. | Особливості проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади визначаються законом. |
| 3. Порядок проведення конкурсу визначає: | 3. Порядок проведення конкурсу визначає, зокрема: |
| 1) умови проведення конкурсу; | 1) умови проведення конкурсу; |
| 2) вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу; | 2) вимоги щодо оприлюднення інформації про посади державної служби та оголошення про проведення конкурсу; |
| 3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії; | 3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії; |
| 4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; | 4) порядок прийняття та розгляду інформації для участі в конкурсі; |
| 5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби; | 5) етапи оцінювання кандидатів на зайняття посад державної служби та порядок їх проведення; |
| 6) методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби. | 6) методи оцінювання кандидатів на зайняття посад державної служби. |
| 4. На посади державної служби, пов’язані з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та національної безпеки, може проводитися закритий конкурс. | 4. На посади державної служби, пов’язані з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та національної безпеки, може проводитися закритий конкурс. |
| Перелік посад, зазначених в абзаці першому цієї частини, та особливості проведення конкурсу на ці посади визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку проведення конкурсу. | Перелік посад, зазначених в абзаці першому цієї частини, та особливості проведення конкурсу на ці посади визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку проведення конкурсу. |
| 5. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов’язкового проведення конкурсу. | 5. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб’єкта призначення може здійснюватися без обов’язкового проведення конкурсу. |
| 6. Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного органу до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов’язкового проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу. | 6. Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного органу до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов’язкового проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року, |
| крім положень щодо контракту про проходження державної служби (п. 6-1 ч. 4 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 23. Оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу | Стаття 23. Оприлюднення інформації про проведення конкурсу |
| 1. Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, відповідно до цього Закону і Порядку проведення конкурсу. | 1. Оголошення разом з інформацією про проведення конкурсу оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій державної служби відповідно до цього Закону і Порядку проведення конкурсу, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, у якому оголошено конкурс (за наявності), та інших веб-сайтах. |
| 2. Рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" приймає суб’єкт призначення, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівник державної служби відповідно до цього Закону. | 2. Рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади державної служби категорії "А" приймає суб’єкт призначення, на посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівник державної служби відповідно до цього Закону. |
| Суб’єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). | Суб’єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). |
| 3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює перевірку наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови на відповідність вимогам законодавства з питань державної служби і в разі відсутності зауважень узагальнює подану інформацію та не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження розміщує її на своєму офіційному веб-сайті. | Виключено |
| У разі невідповідності наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови вимогам законодавства з питань державної служби центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження наказу (розпорядження) повідомляє про це відповідному суб’єкту призначення або керівнику державної служби для приведення його у відповідність із законодавством. | |
| 4. В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: | 4. В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: |
| 1) найменування і місцезнаходження державного органу; | 1) найменування і місцезнаходження державного органу; |
| 2) назва посади; | 2) назва посади; |
| 3) посадові обов’язки; | 3) посадові обов’язки; |
| 4) умови оплати праці; | 4) умови оплати праці; |
| 5) вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; | 5) вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; |
| 6) інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; | 6) інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; |
| 6-1) істотні умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); | |
| 7) вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; | 7) вичерпний перелік інформації, необхідної для участі в конкурсі, та строк її подання; |
| 8) дата і місце проведення конкурсу; | 8) дата і місце проведення конкурсу; |
| 9) прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу. | 9) прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу. |
| 5. Строк подання документів для участі в конкурсі не може становити менше 15 та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу. Результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення такого конкурсу. | 5. Строк подання інформації для участі в конкурсі не може становити менше 15 та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу. Результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення такого конкурсу. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 25. Документи для участі у конкурсі | Стаття 25. Інформація для участі у конкурсі |
| 1. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії такі документи: | 1. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію: |
| 1) копію паспорта громадянина України; | 1) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; |
| 2) письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі; | 2) заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України; |
| 3) письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; | 3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; |
| 4) копію (копії) документа (документів) про освіту; | 4) підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти; |
| 5) посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою; | 5) підтвердження рівня вільного володіння державною мовою; |
| 6) заповнену особову картку встановленого зразка; | 6) відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, передбаченими статтею 20 цього Закону, та іншими умовами конкурсу; |
| 7) у разі проведення закритого конкурсу - інші документи для підтвердження відповідності умовам конкурсу; | 7) у разі проведення закритого конкурсу - іншу інформацію для підтвердження відповідності умовам конкурсу; |
| 8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. | 8) у разі проведення конкурсу на посаду державної служби категорії "А" - підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. |
| Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається | |
| Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" або "Б", також подає до конкурсної комісії заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. | Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації. |
| 2. Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття вакантної посади державної служби, документи, не визначені частиною першою цієї статті. | 2. Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, інформацію, не визначену частиною першою цієї статті. |
| 3. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі інші документи, крім тих, що зазначені у частині першій цієї статті, у тому числі документи про підтвердження досвіду роботи. | 3. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі іншу інформацію, крім тієї, що зазначена у частині першій цієї статті, у тому числі інформацію про підтвердження досвіду роботи, про попередні результати тестування тощо. |
| 4. Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі. | 4. Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі. |
| Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" або "Б", подають заяву про участь у конкурсі та заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. | Виключено |
| 5. Документи переможця конкурсу, зазначені у частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи. | 5. Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи. |
| Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. | Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше. |
| У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 26. Порядок визначення відповідності кандидатів умовам конкурсу | |
| 1. Служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність встановленим законом вимогам та повідомляє кандидата про результати такої перевірки. | |
| 2. Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до Порядку проведення конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України. | Виключено |
| 3. Кандидати, які пройшли тестування, передбачене частиною другою цієї статті, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу. | |
| 4. У разі подання заяви про участь у конкурсі лише однією особою конкурс проводиться у встановленому цим Законом порядку, за результатами якого приймається рішення про призначення особи на посаду державної служби або про відмову в такому призначенні. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 27. Конкурсна комісія | Стаття 27. Конкурсна комісія |
| 1. Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" проводить Комісія. | 1. Конкурс на зайняття посади державної служби категорії "А" проводить Комісія. |
| Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, проводить конкурсна комісія, утворена керівником державної служби державного органу вищого рівня. | Конкурс на зайняття посад державної служби категорії "Б" або "В" проводить конкурсна комісія, утворена суб’єктом призначення у державному органі. |
| Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б", крім тих, що зазначені в абзаці другому цієї частини, та категорії "В" проводить конкурсна комісія у складі не менше п’яти осіб, утворена керівником державної служби в державному органі. При цьому до складу конкурсної комісії можуть залучатися на конкурсній основі представники громадських об’єднань, що діють згідно із Законом України "Про громадські об’єднання", відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 2. До складу конкурсної комісії можуть залучатися представники громадських об’єднань, що діють згідно із Законом України "Про громадські об’єднання", відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| 2. До роботи конкурсної комісії можуть залучатися державні службовці, у тому числі з інших державних органів, науковці та експерти у відповідній сфері, а також представник виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності). | 3. За рішенням Комісії або конкурсної комісії для проведення оцінки відповідності професійних компетентностей кандидата встановленим вимогам до її роботи можуть залучатися державні службовці, у тому числі з інших державних органів, науковці та експерти у відповідній сфері. |
| 3. Засідання конкурсної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів. | 4. Засідання конкурсної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів. |
| 4. Під час засідання конкурсної комісії її члени: | Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх на засіданні. |
| 1) вивчають результати проведеної службою управління персоналом перевірки документів кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби; | 5. У випадках, передбачених Порядком проведення конкурсу, оцінювання професійних компетентностей кандидатів здійснюється установою, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. При цьому Комісія або конкурсна комісія використовує результати оцінювання для складання загального рейтингу кандидатів |
| 2) проводять відбір кандидатів з використанням видів оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу; | |
| 3) проводять співбесіду з кандидатами на зайняття вакантних посад з урахуванням результатів тестування для уточнення їхньої професійної компетентності; | |
| 4) особисто оцінюють рівень професійної компетентності кандидатів та визначають в особистому порядку їхній загальний рейтинг; | |
| 5) за результатами складення загального рейтингу кандидатів визначають переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади. | |
| 5. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її складу. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 28. Оформлення та оприлюднення результатів конкурсу | Стаття 28. Оформлення та оприлюднення результатів конкурсу |
| 1. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом п’яти років. | 1. Рішенням Комісії або конкурсної комісії визначаються кандидатури на зайняття посад державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів (не більше п’яти осіб на одну посаду), для вибору суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця конкурсу. |
| 2. Інформація про переможця конкурсу оприлюднюється на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, та державного органу, в якому проводився конкурс, не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу засідання конкурсної комісії відповідно до Порядку проведення конкурсу. | Результатами конкурсу є визначення суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу. |
| 2. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом трьох років. | |
| 3. Інформація про відсутність визначених Комісією або конкурсною комісією кандидатур для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу, а також інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності). | |
| За результатами конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії "А" на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, оприлюднюється інформація про переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади, запропонованих Комісією суб’єкту призначення. | За результатами конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії "А" на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, оприлюднюється інформація про переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади, запропонованих Комісією суб’єкту призначення. |
| 3. Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу. | 4. Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу. |
| 4. Служба управління персоналом державного органу, в якому проводився конкурс, надсилає кожному кандидату письмове повідомлення про результати конкурсу протягом п’яти календарних днів з дня їх оприлюднення. | виключено |
| 5. Учасник конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір, має право оскаржити рішення конкурсної комісії: | |
| 1) щодо конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" - до суду; | |
| 2) щодо конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду. | |
| 6. Скарга на рішення конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання письмового повідомлення про результати конкурсу. | 6. Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. |
| Учасник конкурсу, який оскаржує рішення конкурсної комісії, зобов’язаний повідомити про це відповідну конкурсну комісію з наданням копії скарги. | Оскарження рішення Комісії або конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на відповідну посаду державної служби. |
| 7. Про результати розгляду скарги центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, повідомляє учасника конкурсу, який подав скаргу, не пізніше 14 календарних днів з дня надходження скарги та в разі встановлення факту порушення направляє керівнику державної служби в державному органі, в якому проводився конкурс, обов’язкову для виконання вимогу про скасування результатів конкурсу. | 7. Скарга на рішення Комісії або конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу із зазначенням відомостей про порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. |
| Кандидат, який оскаржує рішення Комісії або конкурсної комісії, зобов’язаний невідкладно повідомити про це відповідного суб’єкта призначення з наданням копії скарги. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 29. Відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби | Стаття 29. Відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу на посаду державної служби |
| 1. Другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади державної служби має право на призначення на таку посаду протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо посада стане вакантною, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки. | 1. Суб’єкт призначення за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби має право на повторне визначення переможця конкурсу серед запропонованих Комісією або конкурсною комісією кандидатів та його призначення на таку посаду, якщо вона стане вакантною протягом одного року з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки. |
| Інформація про те, що відповідна посада стала вакантною, повідомляється другому за результатами конкурсу кандидату протягом п’яти календарних днів. | Інформація про те, що відповідна посада стала вакантною, повідомляється кандидатам, які були відібрані Комісією або конкурсною комісією згідно з абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, протягом п’яти календарних днів. |
| 2. У разі звільнення з посади протягом року або непризначення з інших причин переможця конкурсу, визначеного за результатами проведення одного конкурсу на декілька посад державної служби, відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу та його призначення на таку посаду реалізується в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 30. Повторний конкурс | Стаття 30. Повторний конкурс |
| 1. Повторний конкурс проводиться у разі: | 1. Повторний конкурс проводиться у разі: |
| 1) встановлення факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати; | 1) встановлення факту порушення умов та/або порядку проведення конкурсу, яке могло істотно вплинути на його результати; |
| 2) якщо за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття посади державної служби; | |
| 2) якщо за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади; | 3) виявлення обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності іншого за результатами конкурсу кандидата на зайняття посади державної служби; |
| 3) виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. | 4) відмови переможця від зайняття посади державної служби або відсутності кандидатур, визначених Комісією або конкурсною комісією для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу. |
| 2. У випадках, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, частиною четвертою статей 35 і 36 цього Закону, рішення конкурсної комісії скасовується суб’єктом призначення, а про проведення повторного конкурсу оголошується не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дня скасування рішення конкурсної комісії. | 2. У випадках, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня виявлення ним такого порушення або набрання законної сили відповідним рішенням суду приймає рішення про проведення повторного конкурсу. |
| 3. Повторний конкурс проводиться у порядку, визначеному для проведення конкурсу. | 3. Повторний конкурс проводиться у порядку, визначеному для проведення конкурсу. |
| Стаття 31. Порядок призначення на посаду державної служби | Набрала чинності 25.09.2019 року, |
| 1. На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. | крім положень щодо контракту про проходження державної служби (див. абз.2 ч. 3 та ч. 5 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року |
| 2. Рішення про призначення приймається: | |
| 1) на посаду державної служби категорії "А" - суб’єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України; | Стаття 31. Порядок призначення на посаду державної служби |
| 2) на посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівником державної служби. | 1. На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. |
| 2. Рішення про призначення приймається: | |
| 1) на посаду державної служби категорії "А" - суб’єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України; | |
| 2) на посади державної служби категорії "Б", які здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, - суб’єктом призначення, визначеним законом; | |
| 3) на інші посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівником державної служби, якщо інше не передбачено законом. | |
| 3. На посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу. | |
| 3. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб’єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії. | Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб’єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Таке рішення приймається не пізніше п’яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції. |
| 4. Рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та за результатами перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади". | 4. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, приймається рішення про відмову у призначенні на посаду державної служби. |
| 5. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією. | 5. У разі відмови особи від підписання контракту про проходження державної служби (у разі укладення) вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу. |
| 6. З метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб’єкт призначення може прийняти рішення: | 6. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією. |
| 7. З метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб’єкт призначення може прийняти рішення: | |
| 1) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії "А" на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу; | 1) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії "А" на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу; |
| 2) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу; | 2) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу; |
| 3) про тимчасовий розподіл обов’язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу. | 3) про тимчасовий розподіл обов’язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу. |
| {Дію абзацу п'ятого частини шостої статті 31 зупинено на 2019 рік згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018} {Дію абзацу п'ятого частини шостої статті 31 зупинено на 2018 рік згідно із Законом № 2246-VIII від 07.12.2017} Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії "А", передбаченого пунктом 1 цієї частини, не може перевищувати три місяці. | |
| Рішення, передбачене пунктом 2 цієї частини, може бути прийнято за умови відсутності посади заступника керівника самостійного структурного підрозділу у державному органі або якщо така посада є вакантною. | Виключено |
| У разі прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-3 цієї частини, відповідним працівникам встановлюється виплата, передбачена частиною четвертою статті 52 цього Закону. | |
| 8. Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці. На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби здійснюється виплата, передбачена частиною четвертою статті 52 цього Закону, крім випадку покладення виконання обов’язків на відповідного заступника | |
| Набирає чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 31-1. Контракт про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби | |
| 1. З особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | |
| 2. Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, зокрема, визначає: | |
| 1) умови, за яких призначення на посаду державної служби може здійснюватися на умовах, передбачених контрактом; | |
| 2) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та порядок набрання контрактом чинності; | |
| 3) види і порядок узгодження додаткових умов контракту; | |
| 4) порядок укладання контрактів; | |
| 5) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів; | |
| 6) порядок продовження строку, зміни умов, припинення дії та розірвання контракту; | |
| 7) особливості укладання окремих контрактів. | |
| 3. Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб’єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу. | |
| 4. В оголошенні про проведення конкурсу на посади державної служби, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, обов’язково наводиться інформація про істотні умови контракту. | |
| 5. До істотних умов контракту належать: | |
| 1) місце роботи і посада державної служби; | |
| 2) спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби; | |
| 3) дата набрання чинності та строк дії контракту; | |
| 4) права та обов’язки сторін; | |
| 5) завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; | |
| 6) режим праці та відпочинку; | |
| 7) умови оплати праці; | |
| 8) відповідальність сторін та вирішення спорів; | |
| 9) підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту. | |
| За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби. | |
| При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом. | |
| 6. Умови контракту про проходження державної служби можуть передбачати виконання державним службовцем роботи дистанційно (поза приміщенням державного органу), у тому числі з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. | |
| 7. При укладанні контракту про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби, державному органу заборонено змінювати істотні умови контракту, оприлюднені в оголошенні про проведення конкурсу. | |
| 8. Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років. | |
| 9. Контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб’єктом призначення або керівником державної служби і є невід’ємною частиною акта про призначення на посаду. | |
| 10. Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов’язків. | |
| 11. Контракт про проходження державної служби укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник контракту про проходження державної служби передається державному службовцю разом із копією акта про призначення на посаду, другий зберігається в особовій справі державного службовця. | |
| 12. Дія контракту про проходження державної служби припиняється: | |
| 1) у разі закінчення строку, на який укладено контракт; | |
| 2) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін; | |
| 3) за ініціативою суб’єкта призначення або керівника державної служби - у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту; | |
| 4) у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону. | |
| 13. Дія контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. | |
| 14. Типові контракти про проходження державної служби затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби | |
| Чинна редакція | Положення щодо контракту про проходження державної служби (п. 4 ч. 2 цієї статті) набирають чинності з 01.01.2020 року |
| Стаття 33. Акт про призначення на посаду | Стаття 33. Акт про призначення на посаду |
| 1. В акті про призначення на посаду зазначаються: | 1. В акті про призначення на посаду зазначаються: |
| 1) прізвище, ім’я, по батькові особи, яка призначається на посаду державної служби; | 1) прізвище, ім’я, по батькові особи, яка призначається на посаду державної служби; |
| 2) займана посада державної служби із зазначенням структурного підрозділу державного органу; | 2) займана посада державної служби із зазначенням структурного підрозділу державного органу; |
| 3) дата початку виконання посадових обов’язків; | 3) дата початку виконання посадових обов’язків; |
| 4) умови оплати праці. | 4) умови оплати праці. |
| 2. Акт про призначення на посаду може містити також такі умови та зобов’язання: | 2. Акт про призначення на посаду може містити також такі умови та зобов’язання: |
| 1) строк призначення (у разі строкового призначення); | 1) строк призначення (у разі строкового призначення); |
| 2) строк випробування (у разі призначення з випробувальним строком); | 2) строк випробування (у разі призначення з випробувальним строком); |
| 3) обов’язок державного органу забезпечити державному службовцю можливість проходження професійного навчання, необхідного державному службовцю для виконання своїх посадових обов’язків. | 3) обов’язок державного органу забезпечити державному службовцю можливість проходження професійного навчання, необхідного державному службовцю для виконання своїх посадових обов’язків; |
| 4) реквізити контракту про проходження державної служби (у разі укладення). | |
| 3. Копія акта про призначення на посаду видається державному службовцю, ще одна копія зберігається в його особовій справі. | 3. Копія акта про призначення на посаду видається державному службовцю, ще одна копія зберігається в його особовій справі. |
| 4. Акт про призначення на посаду приймається у вигляді указу, постанови, наказу (розпорядження), рішення, залежно від категорії посади, відповідно до законодавства. | 4. Акт про призначення на посаду приймається у вигляді указу, постанови, наказу (розпорядження), рішення, залежно від категорії посади, відповідно до законодавства. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| крім положень щодо контракту про проходження державної служби ( див. п. 3 ч. 2 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 34. Строкове призначення | Стаття 34. Строкове призначення |
| 1. Призначення на посаду державного службовця здійснюється безстроково, крім випадків, визначених цим та іншими законами України. | 1. Призначення на посаду державного службовця здійснюється безстроково, крім випадків, визначених цим та іншими законами України. |
| 2. Строкове призначення на посаду здійснюється у разі: | 2. Строкове призначення на посаду здійснюється у разі: |
| 1) призначення на посаду державної служби категорії "А" - на п’ять років, якщо інше не передбачено законом, з правом повторного призначення на ще один строк або наступного переведення за пропозицією Комісії на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу; | 1) призначення на посаду державної служби категорії "А" - на п’ять років, якщо інше не передбачено законом, з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу на ще один строк або переведення на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу; |
| 2) заміщення посади державної служби на період відсутності державного службовця, за яким відповідно до цього Закону зберігається посада державної служби. | 2) заміщення посади державної служби на період відсутності державного службовця, за яким відповідно до цього Закону зберігається посада державної служби; |
| 3) необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають тимчасовий характер, з укладанням контракту про проходження державної служби (на посади державної служби категорій "Б" і "В"). | |
| 3. Чисельність посад державної служби в державному органі, на які здійснюється строкове призначення, не може перевищувати 7 відсотків загальної штатної чисельності посад державної служби в державному органі. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 35. Випробування | Стаття 35. Випробування та встановлення відповідності державного службовця займаній посаді |
| 1. В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. | 1. В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. |
| 2. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. | 2. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. |
| 3. Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців. | 3. На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов’язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату. |
| Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців. | |
| 4. У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс. | 4. У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу. |
| 5. Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов’язки. | 5. Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов’язки. |
| 6. Суб’єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб’єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді. | 6. Суб’єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб’єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів. |
| 7. У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування. | 7. У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 36. Присяга державного службовця | Стаття 36. Присяга державного службовця |
| 1. Особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: | 1. Особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: |
| "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов’язки". | "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов’язки". |
| 2. Особа, призначена на посаду державної служби вперше, виголошує Присягу державного службовця у присутності державних службовців структурного підрозділу, на посаду в якому її призначено, представників служби управління персоналом відповідного державного органу, підписує текст цієї Присяги і зазначає дату її складення. | 2. Особа, призначена на посаду державної служби вперше, виголошує Присягу державного службовця у присутності державних службовців структурного підрозділу, на посаду в якому її призначено, представників служби управління персоналом відповідного державного органу, підписує текст цієї Присяги і зазначає дату її складення. |
| 3. Підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця. | 3. Підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця. |
| 4. У разі відмови особи від складення Присяги державного службовця вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби, і акт про її призначення на посаду скасовується суб’єктом призначення. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс. | 4. У разі відмови особи від складення Присяги державного службовця вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби, і акт про її призначення на посаду скасовується суб’єктом призначення. У такому разі застосовується відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу. |
| 5. Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця. | 5. Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця. |
| Чинна редакція | Положення щодо контракту про проходження державної служби (див. п. 6-1 ч. 1 цієї статті) набирають чинності з 01.01.2020 року |
| Стаття 37. Особова справа державного службовця | Стаття 37. Особова справа державного службовця |
| 1. Стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, складовою якої є особова картка встановленого зразка, в якій зазначаються: | 1. Стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, складовою якої є особова картка встановленого зразка, в якій зазначаються: |
| 1) прізвище, ім’я, по батькові; | 1) прізвище, ім’я, по батькові; |
| 2) дата і місце народження; | 2) дата і місце народження; |
| 3) сімейний стан; | 3) сімейний стан; |
| 4) освіта і спеціальність; | 4) освіта і спеціальність; |
| 5) результати конкурсу; | 5) результати конкурсу; |
| 6) реквізити акта про призначення на посаду; | 6) реквізити акта про призначення на посаду; |
| 6-1) реквізити контракту про проходження державної служби (у разі укладення); | |
| 7) дата і місце (державний орган) складення Присяги державного службовця; | 7) дата і місце (державний орган) складення Присяги державного службовця; |
| 8) відомості про проходження державної служби в державному органі (посада, категорія посади та ранг державного службовця, відомості про професійне навчання, стажування, відрядження за кордон, переведення в цьому державному органі); | 8) відомості про проходження державної служби в державному органі (посада, категорія посади та ранг державного службовця, відомості про професійне навчання, стажування, відрядження за кордон, переведення в цьому державному органі); |
| 9) відомості про оцінювання результатів службової діяльності; | 9) відомості про оцінювання результатів службової діяльності; |
| 10) вид і строки надання відпустки; | 10) вид і строки надання відпустки; |
| 11) інформація про заохочення; | 11) інформація про заохочення; |
| 12) інформація про дисциплінарні стягнення та їх зняття; | 12) інформація про дисциплінарні стягнення та їх зняття; |
| 13) підстава звільнення з посади державної служби з посиланням на статтю, частину та пункт цього або іншого закону України. | 13) підстава звільнення з посади державної служби з посиланням на статтю, частину та пункт цього або іншого закону України. |
| 2. Ведення особової справи державного службовця розпочинається одночасно з його вступом на державну службу. | 2. Ведення особової справи державного службовця розпочинається одночасно з його вступом на державну службу. |
| 3. Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 3. Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 41. Переведення державних службовців | Стаття 41. Переведення державних службовців |
| 1. Державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу: | 1. Державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу: |
| 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; | 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб’єкта призначення; |
| 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. | 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. |
| Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. | Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. |
| 2. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. | 2. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. |
| 3. Не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин. | 3. Не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин. |
| 4. У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено. | 4. У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено. |
| 5. Суб’єкт призначення з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей може прийняти рішення про одночасне переведення не менше двох державних службовців між посадами, які вони займають. Переведення здійснюється лише на рівнозначні посади та за згодою державних службовців. | |
| 6. Переведення не зупиняє перебіг п’ятирічного строку призначення на посаду державної служби категорії "А", визначеного пунктом 1 частини другої статті 34 цього Закону. | |
| 5. Переведення не повинно бути прихованим покаранням. | 7. Переведення не повинно бути прихованим покаранням. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 43. Зміна істотних умов державної служби | Стаття 43. Зміна істотних умов державної служби |
| 1. Підставами для зміни істотних умов державної служби є: | |
| 1) ліквідація або реорганізація державного органу; | Виключено |
| 2) зменшення фонду оплати праці державного органу; | |
| 3) скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу. | |
| 2. Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов’язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов’язків. | Виключено |
| 3. Зміною істотних умов державної служби вважається зміна: | 3. Зміною істотних умов державної служби вважається зміна: |
| 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; | 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; |
| 2) основних посадових обов’язків; | 2) основних посадових обов’язків; |
| 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; | 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; |
| 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; | 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; |
| 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту). | 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту). |
| 4. Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати. | 4. Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати. |
| У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби. | У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби. |
| Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби. | Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби. |
| 5. У разі незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. | 5. У разі незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| крім положень щодо контракту про проходження державної служби (див. ч. 6 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 44. Оцінювання результатів службової діяльності | Стаття 44. Оцінювання результатів службової діяльності |
| 1. Результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри, виявлення потреби у професійному навчанні. | 1. Результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри. |
| 2. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. | 2. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). |
| 3. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб’єктом призначення. | 3. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб’єктом призначення. |
| 4. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. | 4. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. |
| Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб’єкта призначення. | Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб’єкта призначення. |
| 5. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. | 5. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. |
| 6. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. | 6. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). |
| 7. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. | 7. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. |
| 8. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. | 8. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. |
| 9. Отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання та переважного просування по державній службі відповідно до цього Закону. | 9. Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону. |
| Виключено | |
| 10. У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону. | |
| 11. Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. | 11. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 46. Стаж державної служби | Стаття 46. Стаж державної служби |
| 1. Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. | 1. Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. |
| 2. До стажу державної служби зараховуються: | 2. До стажу державної служби зараховуються: |
| 1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону; | 1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону; |
| 2) час перебування на посаді народного депутата України; | 2) час роботи на посадах, визначених пунктами 1-8, 9-1, 10 частини третьої статті 3 цього Закону; |
| 3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах; | 3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах; |
| 4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; | 4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; |
| 5) час перебування на посадах суддів; | 5) час перебування на посадах суддів; |
| 6) час перебування на посадах прокурорів; | 6) час перебування на посадах прокурорів; |
| 7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; | 7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; |
| 8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом; | 8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом; |
| 9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; | 9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; |
| 10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку; | 10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку; |
| 11) час перебування на посадах радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також на посадах патронатних служб в інших державних органах. | 11) час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частині першій статті 92 цього Закону. |
| 3. Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України. | 3. Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| Стаття 48. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців | Стаття 48. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців |
| 1. Державним службовцям створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно. | 1. Державним службовцям створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно. |
| 2. Професійне навчання державних службовців проводиться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, через систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації, зокрема в галузі знань "Публічне управління та адміністрування", у встановленому законодавством порядку в навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном. | 2. Професійне навчання державних службовців проводиться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, через систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації, зокрема у сфері публічного управління та адміністрування, у встановленому законодавством порядку в навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном. |
| Положення про систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | Положення про систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| ***** | ***** |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року |
| крім положень щодо контракту про проходження державної служби (див. п. 3 ч. 3 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 50. Оплата праці державних службовців | Стаття 50. Оплата праці державних службовців |
| 1. Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. | 1. Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. |
| 2. Заробітна плата державного службовця складається з: | 2. Заробітна плата державного службовця складається з: |
| 1) посадового окладу; | 1) посадового окладу; |
| 2) надбавки за вислугу років; | 2) надбавки за вислугу років; |
| 3) надбавки за ранг державного службовця; | 3) надбавки за ранг державного службовця; |
| 4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; | виключено |
| 5) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; | виключено |
| 6) премії (у разі встановлення). | 6) премії (у разі встановлення). |
| 3. За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: | 3. За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: |
| 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; | 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; |
| 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. | 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. |
| 3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення) | |
| При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік. | При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік. |
| 4. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. | 4. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. |
| Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України. | Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| 5. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них. | 5. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них. |
| 6. Порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі, а також порядок преміювання державних службовців затверджуються Кабінетом Міністрів України. | |
| Чинна редакція | Набирає чинності 01.01.2020 року |
| Стаття 51. Групи оплати праці та схема посадових окладів державних службовців | Стаття 51. Схема посадових окладів державних службовців |
| 1. Посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці: | 1. З метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за такими рівнями: |
| до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади; | 1) Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний орган, утворений Президентом України, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора; |
| до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; | 2) міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом, апарати (секретаріати) вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; |
| до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; | 3) інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; |
| до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; | 4) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя; |
| до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; | 5) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення. |
| до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади; | 2. Схема посадових окладів на посадах державної служби та умови оплати праці державних службовців, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| до групи 7 належать посади головних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади; | 3. Мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом. |
| до групи 8 належать посади провідних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади; | 4. Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти оплати праці для різних державних органів з урахуванням соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів |
| до групи 9 належать посади спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади. | |
| Прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | |
| 2. З метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за юрисдикцією, яка поширюється: | |
| 1) на всю територію України; | |
| 2) на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя; | |
| 3) на територію одного або кількох районів, міст обласного значення. | |
| У державних органах відповідної юрисдикції забезпечується наявність усіх груп оплати праці, передбачених частиною першою цієї статті. | |
| 3. Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щороку Кабінетом Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік з урахуванням юрисдикції державних органів, а також виходячи з того, що мінімальний розмір посадового окладу групи 1 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, становить не більше семи мінімальних розмірів посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення. | |
| Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 52. Надбавки, доплати та премії | Стаття 52. Надбавки, доплати, премії та компенсації |
| 1. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. | 1. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. |
| 2. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби. | 2. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби. |
| 3. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця. | 3. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця. |
| 4. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою. | 4. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою. |
| 5. Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. | |
| 5. Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. | 6. Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. |
| Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності). | Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності). |
| 6. Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці. | 7. Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці. |
| 7. Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби. | 8. Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 66. Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування | Стаття 66. Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування |
| 1. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: | 1. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: |
| 1) зауваження; | 1) зауваження; |
| 2) догана; | 2) догана; |
| 3) попередження про неповну службову відповідність; | 3) попередження про неповну службову відповідність; |
| 4) звільнення з посади державної служби. | 4) звільнення з посади державної служби. |
| 2. У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. | 2. У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. |
| 3. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. | 3. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. |
| 4. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. | 4. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. |
| 5. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. | 5. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. |
| 6. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії. | Виключено |
| 7. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. | 7. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 67. Обставини, що пом’якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність | Стаття 67. Обставини, що пом’якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність |
| 1. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків. | 1. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків. |
| 2. Обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є: | 2. Обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є: |
| 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; | 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; |
| 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; | 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; |
| 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; | 3) високі показники виконання службових завдань; |
| 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; | 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; |
| 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; | 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; |
| 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. | 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. |
| 3. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця. | 3. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця. |
| 4. Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: | 4. Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: |
| 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; | 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; |
| 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; | 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; |
| 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; | 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; |
| 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; | 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; |
| 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку. | 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 68. Суб’єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення | Стаття 68. Суб’єкти, уповноважені порушувати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення |
| 1. Дисциплінарні провадження ініціюються суб’єктом призначення. | 1. Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): |
| міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; | |
| суб’єктом призначення - стосовно інших державних службовців. | |
| 2. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): | 2. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): |
| 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": | 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": |
| зауваження - суб’єктом призначення; | зауваження - суб’єктом призначення; |
| інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; | інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; |
| 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": | 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": |
| зауваження - суб’єктом призначення; | зауваження - суб’єктом призначення; |
| інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії. | інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 69. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження | Стаття 69. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження |
| 1. Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). | 1. Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). |
| 2. Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія. | 2. Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія. |
| Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. | Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб’єкт призначення. |
| Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі | |
| 3. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об’єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом. | 3. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. |
| Кількість представників громадських об’єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб. | |
| Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження. | |
| У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення. | |
| Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки. | |
| 4. Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: | |
| представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; | |
| представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу. | |
| До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об’єднань, утворених відповідно до Закону України "Про громадські об’єднання", за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | |
| До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом. | |
| 5. Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. | 5. Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. |
| 6. У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | Виключено |
| 7. Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. | Виключено |
| 8. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. | Виключено |
| 9. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. | Виключено |
| 10. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення. | 10. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення. |
| 11. Суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. | 11. Суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 70. Загальні збори (конференція) державних службовців державного органу | |
| 1. Загальні збори (конференція) державних службовців державного органу скликаються виборним органом первинної профспілкової організації, яка діє в державному органі (за наявності), або службою управління персоналом. | |
| 2. Конференції державних службовців державного органу проводяться у державних органах, де скликання загальних зборів ускладнене через значну чисельність або територіальну роз’єднаність структурних підрозділів. Делегати на конференцію обираються за нормами і в порядку, що визначаються виборним органом первинної профспілкової організації, яка діє в державному органі (за наявності), або службою управління персоналом. | |
| 3. Державні службовці державного органу повідомляються про час та місце проведення загальних зборів (конференції) не пізніш як за 20 календарних днів до дня їх проведення. | |
| 4. Питання на розгляд загальних зборів (конференції) державних службовців державного органу виносяться з ініціативи керівника державної служби, виборного органу первинної профспілкової організації, яка діє в державному органі (у разі її створення), або державних службовців державного органу. | |
| У разі винесення на загальні збори (конференцію) державних службовців державного органу питання про обрання представників до складу дисциплінарної комісії державні службовці протягом 10 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення загальних зборів (конференції) можуть подавати заяви про їх реєстрацію кандидатами до дисциплінарної комісії до служби управління персоналом. | Виключено |
| 5. Загальні збори є правомочними, якщо у них бере участь більше половини загальної кількості державних службовців державного органу, а конференція - більше половини делегатів. | |
| 6. Загальні збори (конференція) шляхом відкритого голосування більшістю голосів учасників обирають не менше трьох членів лічильної комісії. | |
| 7. Кожний учасник загальних зборів (конференції) має один голос. Рішення загальних зборів (конференції) державних службовців державного органу приймаються більшістю від присутніх на загальних зборах (конференції). | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 71. Проведення службового розслідування | Стаття 71. Порядок здійснення дисциплінарного провадження |
| 1. З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. | 1. Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: |
| У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов’язково. | 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; |
| 2. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі. | 2) порядок формування дисциплінарної комісії; |
| 3. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб’єктом призначення, але не більш як до двох місяців. | 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі. |
| 4. До участі у проведенні службового розслідування суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці. | |
| 5. До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування. | |
| 6. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ’єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування. | |
| 7. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. | |
| 8. Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: | |
| 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; | |
| 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; | |
| 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; | |
| 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування. | |
| 9. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. | |
| Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії. | |
| 10. У разі якщо службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, розслідування проводиться з урахуванням положень законів України "Про державну таємницю" і "Про інформацію" за відповідними правилами діловодства. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 72. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків | Стаття 72. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків |
| 1. На час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків. | 1. Державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. |
| 2. Невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, що могло призвести або призвело до людських жертв, заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі, територіальній громаді, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення. | 2. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: |
| наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; | |
| впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; | |
| перешкоджання в інший спосіб об’єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку. | |
| 3. Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження. | 3. Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження. |
| 4. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку. | 4. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку. |
| 5. Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. | 5. Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. |
| 6. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". | 6. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 73. Дисциплінарна справа | Стаття 73. Дисциплінарна справа |
| 1. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. | 1. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. |
| 2. Дисциплінарна справа повинна містити: | 2. Дисциплінарна справа повинна містити: |
| 1) дату і місце її формування; | 1) дату і місце її формування; |
| 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; | 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; |
| 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; | 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; |
| 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; | 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; |
| 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; | виключено |
| 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; | 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; |
| 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; | 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; |
| 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; | 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); |
| 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; | 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; |
| 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; | виключено |
| 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); | виключено |
| 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; | 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; |
| 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. | 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. |
| 3. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення. | Виключено |
| 4. Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. | 4. Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 78. Оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення | Стаття 78. Оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення |
| 1. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду. | 1. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. |
| 2. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення. | 2. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення. |
| Попередня редакція | Набрала чинності 25.09.2019 року, |
| крім положень щодо контракту про проходження державної служби (див. п. 9 ч. 1 цієї статті), які набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 83. Підстави для припинення державної служби | Стаття 83. Підстави для припинення державної служби |
| 1. Державна служба припиняється: | 1. Державна служба припиняється: |
| 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); | 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); |
| 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); | 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); |
| 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); | 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); |
| 4) за ініціативою суб’єкта призначення (стаття 87 цього Закону); | 4) за ініціативою суб’єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону); |
| 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); | 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); |
| 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); | 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); |
| 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; | 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; |
| 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади". | 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; |
| 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону). | |
| 2. Зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників. | 2. Зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім випадків, передбачених статтею 87-1 цього Закону. |
| 3. У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої цієї статті державному службовцю | 3. У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої цієї статті державному службовцю |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 84. Припинення державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження | Стаття 84. Припинення державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження |
| 1. Підставами для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є: | 1. Підставами для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є: |
| 1) припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України; | 1) припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України; |
| 2) набуття громадянства іншої держави; | 2) встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави або набуття державним службовцем громадянства іноземної держави під час проходження державної служби; |
| 3) набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення; | 3) набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення; |
| 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави; | 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави; |
| 5) наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб у випадку, передбаченому статтею 32 цього Закону; | 5) наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб у випадку, передбаченому статтею 32 цього Закону; |
| 6) наявність у державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б", заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. | Виключено |
| 2. У випадках, зазначених у пунктах 1-4, 6 частини першої цієї статті, суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону. | 2. У випадках, зазначених у пунктах 1-4, 6 частини першої цієї статті, суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону. |
| Чинна редакція | Положення щодо контракту про проходження державної служби (див. абз. 2 ч. 1 цієї статті) набирають чинності з 01.01.2020 року |
| Стаття 85. Припинення державної служби у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби | Стаття 85. Припинення державної служби у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби |
| 1. У разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку. | 1. У разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку. |
| У разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту. | |
| 2. Державний службовець, призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця. У такому разі тимчасово відсутній державний службовець зобов’язаний письмово повідомити керівника державної служби не пізніш як за 14 календарних днів про свій вихід на службу. | 2. Державний службовець, призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця. У такому разі тимчасово відсутній державний службовець зобов’язаний письмово повідомити керівника державної служби не пізніш як за 14 календарних днів про свій вихід на службу. |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 87. Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення | Стаття 87. Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення |
| 1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є: | 1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є: |
| 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; | 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; |
| 1-1) ліквідація державного органу; | |
| 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; | 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; |
| 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; | 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; |
| 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. | 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. |
| 2. Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення може бути нез’явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання. | 2. Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення може бути нез’явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання. |
| За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов’язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. | За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов’язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. |
| 3. Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. | 3. Суб’єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п’ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту. |
| Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. | |
| Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу. | Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб’єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу. |
| 4. У разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати. | 4. У разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати. |
| 5. Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб’єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. | |
| Набрала чинності | |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 87-1. Додаткові підстави припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб’єкта призначення | |
| 1. Крім підстав, передбачених статтею 87 цього Закону, суб’єкт призначення може прийняти рішення про звільнення державного службовця з посади державної служби категорії "А" з власної ініціативи, за поданням Прем’єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) протягом чотирьох місяців з дня призначення Прем’єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) з одночасним зарахуванням такого державного службовця за штат відповідного державного органу. | |
| 2. Державні службовці, зараховані за штат відповідно до частини першої цієї статті, продовжують перебувати на державній службі згідно з цим Законом, виконуючи обов’язки державного службовця в межах, визначених керівником відповідного державного органу. Граничний строк такого перебування становить шість місяців з дня звільнення з посади відповідно до частини першої цієї статті. | |
| 3. Умови оплати праці державних службовців, зазначених у частині другій цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України. | |
| 4. Протягом строку, визначеного частиною другою цієї статті, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, погодженою з відповідним суб’єктом призначення, державний службовець за його згодою може бути переведений на будь-яку вакантну посаду державної служби не нижче категорії "Б" у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, без проведення конкурсу. | |
| Відсутня | 5. Якщо протягом строку, визначеного частиною другою цієї статті, державному службовцю не запропоновано переведення відповідно до частини четвертої цієї статті, такий державний службовець звільняється з державної служби керівником державного органу, за штатом якого він перебуває, з виплатою вихідної допомоги у розмірі шести посадових окладів за останньою посадою. |
| 6. Якщо протягом строку, визначеного частиною другою цієї статті, державний службовець тричі відмовився від переведення на іншу посаду відповідно до частини четвертої цієї статті, такий державний службовець звільняється з державної служби керівником державного органу, за штатом якого він перебуває, без виплати вихідної допомоги. | |
| Положення щодо контракту про проходження державної служби набирають чинності з 01.01.2020 року | |
| Стаття 88-1. Припинення державної служби з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби | |
| 1. Контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові, крім передбачених цим Законом, підстави припинення державної служби. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 91. Особливості проходження державної служби в окремих державних органах | Стаття 91. Особливості проходження державної служби в окремих державних органах |
| 1. Дія цієї статті поширюється на керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників, керівників апаратів (секретаріатів) Верховної Ради України, допоміжних органів, утворених Президентом України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, а також державних колегіальних органів, посади голів та членів яких не належать до посад державної служби. | 1. Дія цієї статті поширюється на керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників, керівників апаратів (секретаріатів), допоміжних органів, утворених Президентом України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, а також державних колегіальних органів, посади голів та членів яких не належать до посад державної служби. |
| 2. Керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, крім Керівника Секретаріату Конституційного Суду України, призначаються на посаду в порядку, визначеному законом, за пропозицією Комісії за результатами конкурсного відбору, а керівники апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя - з особливостями, передбаченими законодавством про судоустрій і статус суддів. | 2. Керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, крім Керівника Секретаріату Конституційного Суду України, призначаються на посаду в порядку, визначеному законом, а керівники апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя - з особливостями, передбаченими законодавством про судоустрій і статус суддів. |
| 3. Керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України у порядку, передбаченому Конституцією України та законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади". | 3. Керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України у порядку, передбаченому Конституцією України та законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади". |
| 4. Керівник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України у порядку, визначеному Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. | 4. Керівник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України у порядку, визначеному Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. |
| У випадках, передбачених частиною третьою статті 44, частиною другою статті 53 цього Закону, повноваження суб’єкта призначення стосовно Керівника Апарату Верховної Ради України здійснює Голова Верховної Ради України. | |
| 5. Керівник апарату Адміністрації Президента України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. | 5. Керівник апарату (секретаріату) постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України у порядку, встановленому Президентом України. |
| 6. В апаратах допоміжних органів, утворених Президентом України, затвердження переліку посад державної служби, патронатної служби та посад працівників, які виконують функції з обслуговування, а також встановлення категорій посад державної служби здійснюється Комісією за поданням керівника державної служби з урахуванням критеріїв, визначених частиною четвертою статті 3 цього Закону. | Виключено |
| 7. Керівник Секретаріату Конституційного Суду України, його перший заступник та заступник призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, визначеному Законом України "Про Конституційний Суд України". | 7. Керівник Секретаріату Конституційного Суду України, його перший заступник та заступник призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, визначеному Законом України "Про Конституційний Суд України". |
| 8. Повноваження керівника державної служби в органах прокуратури здійснює керівник відповідного органу прокуратури. | 8. Повноваження керівника державної служби в органах прокуратури здійснює керівник відповідного органу прокуратури. |
| 9. Повноваження керівника державної служби у Службі безпеки України здійснюють Голова Служби безпеки України та начальники регіональних органів Служби безпеки України. | |
| Повноваження керівника державної служби у Службі зовнішньої розвідки України здійснює Голова Служби зовнішньої розвідки України. | |
| 10. Повноваження керівника державної служби в органах Національної поліції, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах військового управління, в яких передбачено посади державної служби, здійснює керівник відповідного державного органу або органу військового управління. | |
| 11. Особливості вступу, проходження та припинення державної служби у Апараті Верховної Ради України, державних органах, зазначених у частинах першій, восьмій - десятій цієї статті, інших органах системи правосуддя, дипломатичної служби, правоохоронних органах регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених спеціальним законодавством у відповідній сфері. | |
| Попередня редакція | Набрала чинності |
| 25.09.2019 року | |
| Стаття 92. Патронатна служба | Стаття 92. Патронатна служба |
| 1. До посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах. | 1. До посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників патронатних служб Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах. |
| 2. Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. | 2. Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України працівником патронатної служби якої він призначений. |
| 3. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби. | 3. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби. |
| Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби. | Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби. |
| 4. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України. | 4. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України. |
| Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів. | Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів. |
| 5. Час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу. | 5. Час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу. |
| 6. Працівник патронатної служби, який виявив бажання вступити або повернутися на державну службу, реалізує таке право у порядку, визначеному цим Законом для осіб, які вперше вступають на державну службу, з обов’язковим проведенням конкурсу. | 6. Працівник патронатної служби, який виявив бажання вступити або повернутися на державну службу, реалізує таке право у порядку, визначеному цим Законом для осіб, які вперше вступають на державну службу, з обов’язковим проведенням конкурсу. |
| II. Прикінцеві та перехідні положення | |
| 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: | |
| абзаців четвертого і п’ятого підпункту 1, підпункту 39 пункту 6, які набирають чинності з 1 січня 2020 року; | |
| положень цього Закону щодо контракту про проходження державної служби, які набирають чинності з 1 січня 2020 року. | |
| 2. Установити, що норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) застосовуються по 31 грудня 2021 року. | |
| 3. Установити, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. | |
| До приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. | |
| 4. Установити, що члени Комісії з питань вищого корпусу державної служби, призначені до її складу до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої обов’язки до призначення нового складу Комісії в порядку, визначеному цим Законом. | |
| 5. Кабінету Міністрів України: | |
| 1) до 1 січня 2020 року забезпечити прийняття нормативно-правових актів щодо визначення підкатегорій посад державної служби, а також затвердження класифікації (каталогу) посад на державній службі, схеми посадових окладів на посадах державної служби на 2020 рік з урахуванням підкатегорій посад державної служби та рівнів державних органів; | |
| 2) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: | |
| привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; | |
| підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення норм і положень законів України у відповідність із цим Законом у частині визначення розмірів оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів Кабінетом Міністрів України; | |
| забезпечити прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; | |
| забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. | |
Читайте также
Публикации
Главное о суде
-
В Киеве обнаружили возле мусорных баков предмет, похожий на снаряд, – фото
07:18, 20 ноября 2024 -
В Киеве разоблачили мужчину в хранении арсенала оружия, фото
23:59, 19 ноября 2024 -
В Украину пытались ввезти 72 серебряные монеты стоимостью более миллиона гривен, фото
09:24, 19 ноября 2024 -
Появились фото последствий обстрела Одессы — количество жертв возросло до 10
14:53, 18 ноября 2024 -
В Киеве установили новые дорожные знаки – как выглядят, фото
13:14, 18 ноября 2024
-
Ушел в джунгли — Джо Байден стал героем мемов после выступления в Бразилии, видео
18:49, 19 ноября 2024 -
В Брянской области дроны атаковали склады с боеприпасами, видео
09:09, 19 ноября 2024 -
В Грузии полиция разогнала палаточный городок оппозиции — видео
09:06, 19 ноября 2024 -
В Киеве наказали пешеходов, перешедших проезжую часть в неустановленном месте — видео
20:57, 18 ноября 2024
Сегодня день рождения празднуют
-
суддя Київського районного суду м. Одеси -
суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
