Затверджено Концепцію удосконалення діючого законодавства про судоустрій: основні тези

Олександр Дроздов,
адвокат, член Комісії з питань правової реформи при Президентові України,
член Науково-консультативних рад Конституційного Суду України,
Верховного Суду та Національної асоціації адвокатів України,
к. ю. н., доцент, заслужений юрист України

Сьогодні, 18 жовтня 2019 року, було затверджено Концепцію удосконалення діючого законодавства про судоустрій, статус суддів, судочинство та суміжні правові інститути, підготовлену робочою групою з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя (далі — Концепція) Комісії з питань правової реформи при Президентові України (далі — Комісія).

Концепція містить низку наступних блоків.

1. Блок щодо законодавчого удосконалення судоустрою та статусу суддів спрямований на вдосконалення організації судової влади України, перегляд засад касаційного судочинства.

Разом з тим у цьому блоці є низка пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання діяльності Вищої ради правосуддя та дисциплінарної відповідальності суддів.

Також пропонується удосконалити процедури кваліфікаційного оцінювання, уніфікувати процедуру заміщення вакантних посад, покращити доступність правосуддя та запровадити повноцінний суд присяжних.

Розробниками внесено й інші пропозиції стосовно вдосконалення поточного законодавства у зазначеній сфері.

2. Наступний напрям реформ стосується законодавчого удосконалення судочинства.

Цей напрям розробники присвятили питанням розширення способів альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спору; удосконалення механізму врегулювання спору за участю судді, введення інституту виготовлення судом неповного (скороченого) рішення; оптимізації інституту нарадчої кімнати та стадії виготовлення рішення з метою процесуальної економії та підвищення якості рішень, перегляду в процесуальних кодексах категорії справ, які розглядаються колегіально, з метою переходу на одноособовий розгляд, та перегляду в процесуальних кодексах категорії справ, які розглядаються апеляційними або касаційними судами як судами першої інстанції.

Окремо розробники зупинилися на проблемах оптимізації роботи Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення виконання нею головної функції — розгляду міжюрисдикційних спорів та зміни підходів до законодавчого регулювання касаційного розгляду, визначення касаційної інстанції виключно як «суду права», забезпечення виконання касаційними судами головної функції — сталості та єдності судової практики, встановлення процесуальних фільтрів щодо можливості касаційного оскарження.

3. Третій блок Концепції стосується законодавчого удосконалення суміжних правових інститутів.

У ньому знайшли своє відображення актуальні питання досудового (позасудового) вирішення спорів, виконання судових рішень та адвокатури.

4. На питаннях реформування адвокатури зупинюся більш детально.

Так, запропоновано внести зміни та доповнення в законодавство, що регулює адвокатуру та адвокатську діяльність (Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», процесуальне законодавство, інші закони), зокрема, передбачивши наступне.

Усунути необґрунтовані та надмірні повноваження державних органів щодо регулювання та контролю за діяльності адвокатів.

Розширити гарантії незалежності адвокатів, вдосконалення самоврядності адвокатури та ефективності виконання завдань.

Уточнити положення щодо видів адвокатської діяльності та прав адвоката при цьому, зокрема, розширення їх професійних прав і забезпечення можливостей доступу до єдиних державних реєстрів (зокрема, Єдиного державного реєстру досудових розслідувань).

Конкретизувати підстави та процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності з повним додержанням принципів і норм, викладених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, уточнення умов оскарження рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності, запровадження інституту спрощеного дисциплінарного провадження.

Уточнення умов (вимоги щодо освіти, професійного досвіду тощо) та обмежень доступу до адвокатської діяльності, вдосконалення процедур проведення кваліфікаційного іспиту, стажування кандидатів, порядку ведення та змісту даних Єдиного реєстру адвокатів України.

Вдосконалити положення щодо організаційно-правових форм здійснення адвокатської діяльності.

Уточнити особливості окремих видів адвокатської діяльності (організація надання безоплатної правової допомоги з урахуванням міжнародних стандартів та позиції адвокатури, законодавче закріплення гонорару успіху, представництво інтересів публічних органів тощо).

Врегулювати процесуальний статус та повноваження помічників адвоката.

Вдосконалити організаційні засади та гарантії діяльності органів адвокатського самоврядування, уточнення статусу та повноважень Національної асоціації адвокатів України, засад фінансування діяльності органів самоврядування.

Встановити на законодавчому рівні, що оновлення законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність здійснюється виключно профільними законами з урахуванням відповідних міжнародних стандартів та думки адвокатури.

Крім того, разом з адвокатом М. Ісаковим виступив проти запровадження відповідальності адвокатів за критику судових рішень як такого, що суперечить вимогам статті 10 Конвенцїі про захист прав людини.