Виконання рішень Європейського суду з прав людини: місія не здійснена чи нездійсненна

16:10, 15 января 2020
Даний матеріал містить огляд ключових проблем — «діагнозів» правовій системі України, констатованих Європейським судом з прав людини.
Виконання рішень Європейського суду з прав людини: місія не здійснена чи нездійсненна

Ілля Черногоренко,

керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні»,
спостерігач від Ради Європи у Комісії з питань правової реформи при Президентові України

Як відомо, уряд України визначив однією зі своїх цілей надання юридичного захисту людині, яка опинилась у складній життєвій ситуації (див. ціль 12.4 Програми діяльності Кабінету Міністрів України). Одним з індикаторів досягнення вказаної цілі визначене розв’язання 80 проблем, констатованих у рішеннях ЄСПЛ у справах щодо України.

Очевидно, що вирішення відповідних проблем і є тим справжнім процесом інтеграції України у європейську спільноту. Виконання рішень ЄСПЛ, у яких констатовані вказані нижче проблеми, передані «під нагляд» Комітету Міністрів Ради Європи. Це означає зокрема й те, що для вирішення вказаних проблем Україна має вжити заходів загального характеру, тобто таких заходів, які спрямовані на усунення можливості аналогічного порушення щодо інших осіб у майбутньому.

Нижче наведений загальних огляд проблем — «діагнозів» національній правовій системі. Водночас, у наступних матеріалах спробуємо визначити перспективи вирішення кожної з наведених проблем, враховуючи рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи та стан їх виконання нашою державою.

Діагноз 1: невиконання рішень національних судів

У рішеннях Жовнер проти України, Юрій Миколайович Іванов проти України та Бурмич та інші проти України Європейський суд з прав людини констатував проблему невиконання або виконання із суттєвою затримкою рішень національних суддів, більшість з яких винесена або проти держави, або проти державних підприємств.

Іншими словами, держава не виконує рішення, які винесені нею її іменем, проти неї. Так звана проблема невиконання рішень національних судів є однією з найбільш відомих негативних асоціацій з Україною в європейській спільноті.

Діагноз 2: порушення права власності

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини констатував незаконні дії податкової міліції щодо виїмки документів про право власності на чотирнадцять літаків з подальшим продажем частини літаків третім особам та знищенням (переобладнанням) іншої частини літаків.

У свою чергу, у справі Коваль та інші проти України Європейський суд з прав людини констатував незаконне вилучення працівниками міліції майна заявника без жодної належної на те правової підстави.         

Діагноз 3: залежність та упередженість суду

Ключовою справою, у якій національній правовій системі поставлений вказаний діагноз, є справа Волков проти України. Дана справа стосувалась звільнення судді Верховного Суду України Олександра Волкова. Європейський суд з прав людини як констатував, що звільнення судді здійснювалось органом, що не був політично незалежним та неупередженим, так і окреслив проблему «кнопкодавства» у Верховній Раді України.

У справі Агрокомплекс проти України ЄСПЛ встановив, зокрема, відсутність належних запобіжників від незаконного впливу на суддів з боку суддів, що обіймають адміністративні посади у відповідних судах. 

Діагноз 4: надмірна тривалість судового розгляду

У справі Світлана Науменко проти України Європейський суд з прав людини констатував надмірну тривалість розгляду цивільного спору, а у справі Меріт проти України — надмірну тривалість розгляду кримінальної справи.        

Діагноз 5: обмеженням свободи мирних зібрань 

Розглянувши заяву у справі Веренцов проти України, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про відсутність у національному законодавстві України чіткого порядку організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, попри те що, стаття 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення вказаного порядку.

У справі Швидка проти України ЄСПЛ констатував непропорційне застосування до заявника адміністративного стягнення у вигляді арешту строком на 10 днів за вираження політичних поглядів.

У свою чергу, у справі Веніамін Тимошенко проти України ЄСПЛ дійшов висновку про те, що заборона на проведення страйків, пов’язаних з перевезенням пасажирів, обслуговуванням безперервно діючих виробництв, а також, коли страйк становить загрозу життю і здоров’ю людини (стаття 18 Закону України «Про транспорт»), не відповідає положенню статті 24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», якою встановлені випадки, за яких забороняється проведення страйку.

Водночас у справі Карпюк проти України Європейський суд з прав людини констатував непропорційне позбавлення волі заявників до чотирьох років за організацію масових протестів у 2001 році.

Діагноз 6: незаконні дії силових органів

У справі Каверзін проти України ЄСПЛ констатував застосування до заявника катувань (наслідком якого стала повна втрата зору) працівниками міліції з метою отримання визнавальних показань про вчинення ним злочинів.

У справах Хайло проти України та Федорченко та Лозенко проти України Європейський суд з прав людини констатував відсутність ефективного розслідування вчинених злочинів, зокрема (у другій справі) вбивства представника ромської національної меншини.

Діагноз 7: проблеми, пов’язані з триманням особи під вартою

У справах Невмержицький проти України, Мельник проти України та Яковенко проти України Європейський суд з прав людини констатував неналежні умови тримання заявників під вартою у місцях попереднього ув’язнення, у тюрмах та райвідділах міліції відповідно.  

Діагноз 8: несправедливість кримінального процесу

У справі Балицький проти України ЄСПЛ констатував порушення права не свідчити проти себе та права на захист, зазначивши при цьому, що право не свідчити проти себе передбачає, що сторона обвинувачення у кримінальній справі має довести свою версію щодо участі обвинуваченого без використання доказів, отриманих за допомогою методів примусу чи тиску всупереч волі обвинуваченого. 

***

Чи здійснена місія виконання вказаних рішень Європейського суду з прав людини, спробуємо визначити у наступних матеріалах, детальніше по кожному з наведених «діагнозів» національній правовій системі України.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему из Реестра исчезают судебные решения и зачем нужен платный доступ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Валентин Мороз
    Валентин Мороз
    судья Центрального апелляционного хозяйственного суда
  • Борис Плотницкий
    Борис Плотницкий
    председатель Западного апелляционного хозяйственного суда
  • Виталий Щавинский
    Виталий Щавинский
    заместитель председателя Киевского окружного административного суда