До питання про ефективність застосування форм альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів: що чекати від держави, а що - від людей

08:00, 28 сентября 2021
Якщо прогалину між альтернативним врегулюванням спору та людиною можна врегулювати законотворчим, нормотворчим шляхом, то подолання прогалини між людиною і альтернативним врегулюванням спору залежить від «внутрішнього світу» кожної окремо взятої людини.
До питання про ефективність застосування форм альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів: що чекати від держави, а що - від людей

Михайло Вайнагій

завідувач сектору,

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду

Порівняно нещодавнім Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021 була затверджена Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки (Стратегія).

Основних проблем, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, розробники стратегії нарахували дев’ятнадцять. Окремо серед них виділили – відсутність дієвих механізмів альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів.

З метою розвитку альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів у Стратегії визначені такі напрями та заходи:

1) встановлення для окремих, визначених законом, категорій справ обов'язкового досудового порядку врегулювання спорів з використанням медіації та інших практик;

2) опрацювання питання щодо запровадження інституту мирового судді;

3) запровадження у справах адміністративного судочинства досудових процедур адміністративного оскарження з розширенням можливостей застосовування досудових та позасудових процедур врегулювання спорів;

4) оптимізація судових витрат та процедур їх адміністрування з метою заохочення використовувати позасудові способи врегулювання спору;

5) удосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів, у тому числі щодо підвищення вимог до засновників третейських судів, зміцнення інституційних можливостей третейського самоврядування, розширення підвідомчості справ третейським судам, поширення гарантій конфіденційності на третейських суддів;

6) запровадження та розвиток інституту медіації;

7) удосконалення процедури врегулювання спору за участю судді.

Якщо детальніше проаналізувати ці напрями та заходи, то їх суть зводиться до розвитку інститутів медіації, мирових суддів, третейських судів, досудових процедур адміністративного оскарження та заохочення громадян до позасудових способів врегулювання спору.

Беручи до уваги завантаженість судів, кадрову недоукомплектованість судів різних інстанцій, нарікання на довіру до суддів, перспектива розвитку позасудових способів врегулювання спорів виглядає досить перспективною.

Спробуємо дати короткий огляд окреслених напрямів та заходів, зосередивши окрему увагу на заохоченні громадян до використання позасудових способів врегулювання спору.

Порядок утворення та діяльності третейських судів врегульований Законом України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 року № 1701-IV. Інститут мирових суддів ще належить врегулювати законом, наприклад, шляхом доопрацювання законопроєкту про мирових суддів територіальних громад від 10 жовтня 2008 року. Щодо намагань законодавця врегулювати інститут медіації, то, починаючи з 2010 року, в українському парламенті було зареєстровано 14 законопроєктів про медіацію. Однак, поки що, жоден із них не став законом.

Досудова процедура адміністративного оскарження у певній мірі врегульована Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, коли законодавець визначив скаргу як звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (ст. 4). Крім цього закону, процедура адміністративного оскарження у певній мірі врегульована Указом Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» від 7 лютого 2008 року № 109/2008. Питання документального оформлення розгляду скарг вирішено Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348. Адміністративно-процедурний кодекс України мав би визначити процедуру розгляду питань, пов’язаних з реалізацією та захистом прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, у тому числі з надання адміністративних (управлінських) послуг. Керуючись цими актами, у кожному органі державної влади, органі місцевого самоврядування мали б бути прийняті внутрішні нормативні акти, які б врегульовували процедуру адміністративного оскарження.

Заохочення використовувати позасудові способи врегулювання спору, на перший погляд, може видатися достатньо простим завданням, разом з тим, воно є досить складним. Щоб застосовувати позасудові методи, потрібно розуміти їх переваги та бути внутрішньо підготовленим до них. Також важливо, доступно донести все це до громадян.

Класичні аргументи на користь позасудових (альтернативних) способів врегулювання спору полягають в економії коштів, нейтральності третьої сторони, конфіденційності, добровільній участі, розподілі відповідальності, неформальності та гнучкості процедур.

Додатковими умовами до заохочення та ефективного застосування позасудового (альтернативного) врегулювання спору можна вважати добру емоційну стійкість, готовність до поступок, сміливість визнавати свою провину та прагнення зберегти й розвивати доброчесні взаємовідносини, усвідомлюючи вищість спільного блага над індивідуальним, іншими словами, нехай буде так, як краще для всіх, аніж для когось одного.

Пам’ятаючи про класичні аргументи та беручи до уваги вище вказані додаткові умови, залишається віднайти спосіб, яким пробудити в людині внутрішнє переконання піти саме цим шляхом – шляхом мирного врегулювання спору на основі взаємних поступок, добровільної згоди та спільного прагнення досягнути прийнятного результату – загального блага, розвиваючи при цьому доброчесні відносини.

Підсумовуючи вище викладене, можна дійти висновку, що, якщо прогалину між альтернативним врегулюванням спору та людиною можна врегулювати законотворчим, нормотворчим шляхом, то подолання прогалини між людиною і альтернативним врегулюванням спору залежить від «внутрішнього світу» кожної окремо взятої людини.

Викладені в публікації міркування є власним баченням автора та не представляють офіційну позицію ніякого органу, установи чи організації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрій Сіренко
    Юрій Сіренко
    голова Черкаського апеляційного суду
загрузка...