Ефективне примусове виконання рішень має важливе значення як на національному рівні, так і щодо відповідності нашої країни критеріям для вступу до ЄС

08:04, 13 июня 2024
Мобілізація кожного окремого приватного виконавця несе дуже високий рівень негативного впливу та катастрофічні наслідки для сфери примусового виконання рішень та правосуддя в цілому, по всій території України, а саме – припинення надання послуг за відсутності можливості невідкладно організувати альтернативний спосіб їх надання.
Ефективне примусове виконання рішень має важливе значення як на національному рівні, так і щодо відповідності нашої країни критеріям для вступу до ЄС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Оксана Русецька,

голова Асоціації приватних виконавців України,

спеціально для «Судово-юридичної газети»

Кабінет Міністрів України затвердив новий Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, відповідна постанова № 650 була прийнята 05 червня 2024 року, однак до Постанови не увійшли пропозиції профільного міністерства, народних депутатів та Асоціації приватних виконавців України, щодо внесення змін до Постанови в частині бронювання органів та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень, на яких державою покладається забезпечення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.  

Асоціація приватних виконавців протягом останніх місяців декілька раз зверталась до Кабінету міністрів України, Прем’єр – міністра України, а також до Міністра Юстиції України з пропозиціями та коментарями щодо внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України в частині визначення критеріїв бронювання приватних та державних виконавців, однак, виходячи з прийнятої Постанови такі пропозиції та коментарі залишились поза увагою Кабміну.

Водночас Верховною Радою України 11.04.2024 прийнято Закон України «Про винесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», зі змісту вказаного закону вбачається, що внесені зміни спрямовано зокрема на забезпечення у період дії воєнного стану належного функціонування системи правосуддя в Україні, однак всупереч зазначеному та замість того, щоб залишити в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» норми, згідно з якими працівники органів державної виконавчої служби входили до переліку тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, додавши до таких працівників також приватних виконавців, положеннями прийнятого Закону працівників органів державної виконавчої служби взагалі виключено з цього переліку, що є цілком нелогічним, оскільки саме виконавці забезпечують завершальну стадію судового провадження.

Я нагадаю, що протягом 2021-2023 років приватними та державними виконавцями, фактично виконано 5,1 млн виконавчих документів та стягнуто 55,1 млрд грн., а також забезпечено стягнення до бюджету коштів в сумі 13,9 млрд грн. При цьому на кінець 2023 року на виконанні державних і приватних виконавців перебувало виконавчих проваджень на суму 485,3 млрд грн., що становить 9,3 % ВВП України за 2022 рік, при цьому кількість виконавців, є настільки не значною для укомплектування Збройних сил України і неймовірно значущою для сфери примусового виконання рішень в державі, що жодним чином не вплине на мобілізаційний  потенціал країни, однак призведе до неналежного функціонування системи примусового виконання рішень в Україні та до невідповідності нашої країни критеріям, необхідним для майбутнього вступу до Європейського Союзу. 

Також, нещодавно Судово-юридична газета опублікувала коментар члена Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федора Веніславського – «Так, проблем з законом про мобілізацію немає, тож, вносити зміни до нього поки не будуть. Але є один «нюанс»…

Однак, я вважаю за необхідне звернути увагу уряду та парламенту на те, що проблеми все ж таки існують і їх потрібно вирішувати якомога швидше і «нюанс» точно не один.

Адже, уряду та парламенту слід звернути увагу на суспільну значущість та важливість діяльності приватних виконавців для функціонування економіки, забезпечення національної безпеки країни та життєдіяльності населення в особливий період, стійкого функціонування системи правосуддя.

Основним Законом гарантовано, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Таке право не може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідно до статті 64 Конституції України.

Питання виконання судового рішення як невід’ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні і неодноразово було предметом розгляду Конституційним Судом України.

Виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет держави, оскільки в такому разі не досягається кінцева мета правосуддя – захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Крім того, забезпечення ефективного примусового виконання рішень для України має важливе значення як на національному рівні, так і щодо відповідності нашої країни критеріям, необхідним для майбутнього вступу до Європейського Союзу.

Так, наприклад, в останньому Повідомленні Єврокомісії про політику розширення ЄС – 2023 року щодо України зазначено, зокрема, про необхідність продовження реформування примусового виконання рішень:

«Уряд повинен відновити зусилля в цьому напрямку, наскільки це можливо в нинішніх умовах, оскільки дієва система забезпечення виконання судових рішень є не лише ключовим елементом ринкової економіки та верховенства права, але й необхідною передумовою для швидкого відновлення економіки».

В Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 р. № 220, окремо наголошується на недостатньо ефективному виконанні судових рішень та підкреслюється необхідність його удосконалення (п. 2.1.4.4). Адже невиконання судових рішень і відсутність захисту прав власності несе серйозні корупційні ризики та вкрай негативно впливає на економічне життя країни. А саме виконання судових рішень є недостатньо ефективним, зокрема у зв’язку з обмеженими можливостями виконання  рішень приватними виконавцями, а також через необґрунтовані мораторії щодо примусового виконання рішень, боржниками за якими є державні підприємства.

На початку 2024 року Європейська Комісія схвалила План України у межах Інструменту ЄС Ukraine Facility на 2024-2027 роки, який визначає умови отримання 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги. Фінансування спрямоване на допомогу Україні у підтриманні адміністрації, виплаті зарплат та пенсій, наданні основних державних послуг та підтримці відновлення та реконструкції, поки вона продовжує захищатися від агресії.

 В опублікованому документі реформи виконання судових рішень та цифровізації судової системи стали одними з основних у Компоненті І Ukraine Facility (п. 2.1). «Виконання судових рішень є ще однією запорукою функціонування ринкової економіки та верховенства права. У контексті примусового виконання судових рішень в Україні, насамперед, спочатку буде розроблено Дорожню карту щодо реформування примусового виконання судових рішень та вдосконалення діяльності державних та приватних виконавців з урахуванням поточної ситуації,»

Також, нещодавно суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський в інтерв’ю Укрінформ зазначив «Проблема виконання рішень національних судів набагато ширша за відносини України та ЄСПЛ. Стоїть питання про здатність держави в принципі забезпечувати верховенство права – без виконання остаточних судових рішень його бути не може. Очевидно, що це загрожує виконанню Україною вимог для вступу до Європейського Союзу. Адже цілком зрозуміло, що країна-кандидат на вступ до ЄС повинна мати здатну нормально функціонувати національну правову систему. А без розв’язання сталих проблем виконання остаточних судових рішень вона такою визнана бути не може».

Тож, ми бачимо наскільки критично важливою є сфера примусового виконання рішень, яка складається з державних та приватних виконавців, для забезпечення життєдіяльності України та подальшого розвитку нашої країни, і сьогодні завдання саме держави полягає в тому, щоб забезпечити дієвий механізм бронювання виконавців для  здійснення останніми покладених на них функцій держави.

Асоціація приватних виконавців України поряд зі зверненнями Міністерства Юстиції України, вже вкотре звернулась до Офісу Президента України, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки оборони та розвідки, а також до Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України з проханням внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» а саме доповнення ст. 25 частиною 5 в такій редакції, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють, або проходять службу - «в органах державної виконавчої служби, приватними виконавцями – усі військовозобов’язані», оскільки мобілізація кожного окремого приватного виконавця несе дуже високий рівень негативного впливу та катастрофічні наслідки для сфери  примусового виконання рішень та правосуддя в цілому, по всій території України, а саме - припинення надання послуг за відсутності можливості невідкладно організувати альтернативний спосіб їх надання. І я особисто, дуже розраховую на те, що урядом і в подальшому парламентарями в найкоротший термін будуть прийняті до уваги зауваження та пропозиції Єврокомісії, Міністерства юстиції України та Асоціації приватних виконавців України які стосуються цього соціально важливого питання.  

Також, на сьогодні дуже спірним питанням лишається модель економічного бронювання, яка викликає багато суперечностей в суспільстві, однак, на моє переконання така модель, все ж  надасть можливість забезпечити подальше фінансування Збройних сил України та підтримати фінансову та економічну систему країни.

Разом з тим, хочу звернути увагу на необхідність бронювання самозайнятих осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, зокрема і приватних виконавців України, оскільки в моделях які пропонуються йде мова про працівників  підприємств та ФОПів.

З питанням необхідності включення самозайнятих осіб до моделі економічного бронювання Асоціація приватний виконавців раніше звернулась до комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Суб’єкти незалежної професійної діяльності, залучаючи найманих працівників, створюють сотні робочих місць, як роботодавці сплачують заробітну платню і відповідні податки до державного бюджету. Поряд з приватними виконавцями, в цій категорії виступають такі професії як нотаріуси, арбітражні керуючі та адвокати.

Таким чином, бронювання самозайнятих осіб, що провадять незалежну професійну діяльність та в тому числі забезпечують примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, є об’єктивно важливим для забезпечення виконання функцій держави, функціонування економіки та повноцінної реалізації конституційного права кожного на судовий захист та забезпечить дійсно стале функціонування всієї системи правосуддя. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Дмитро Костенко
    Дмитро Костенко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Бабаєв
    Андрій Бабаєв
    суддя Харківського окружного адміністративного суду