Нарахування плати за комунальні послуги по-новому

Безумовно, першим кроком для справедливості в нарахуванні плати за комунальні послуги має бути облік споживання, тобто кожен має платити те, що він споживає.

Це є абсолютна вимога часу і ми всі розуміємо, що саме так має відбуватись.

Але давайте візьмемо послугу опалення. Абсолютно складно і непрактично, і в деяких випадках – неможливо поставити лічильник у кожній квартирі на опалення. Але опалення це є найбільша складова вартості послуг сьогодні, це найбільше що ми платимо.

Є таке розуміння, що є система мереж яка підходить до будинку, й ця  система мереж вона належить громаді, як правило і питання втрат в цих мережах. Воно є частиною регулювання діяльності монополістів, але потім послуга заходить в будинок і все що зайшло в будинок, фактично, або споживається, або втрачається в самому будинку,  і будинок не є вже комунальним, він є у спільній власності власників цього будинку, і якщо раптом там тече у підвалі, то в першу чергу власники повинні розуміти, що вони мають бити в дзвони, щоб терміново усунути цю проблему, бо її неможна перекладати ні на ЖЕК, ні на кого. Власник зацікавлений щоб не було втрат у підвалі.

По-перше – тому що підвал буде мокрий, а по-друге – тому, що будинок може зазнати капітальних втрат. Вода підмиває його і це не можливо, ну і це є економічно не вигідно, щоб втрачалась вода за яку потрібно платити, і вона не може перекладатись на споживачів іншого будинку  в якому належний стан, наприклад.

У світі абсолютно визнано, що якщо будинок є окремим об’єктом права власності, то  треба ставити облік на вході в будинок а вже потім знаходити механізм, як розподілити цю плату між всіма в цьому будинку і власне законопроект №4901 Про комерційний облік комунальних послуг говорить про те, що все що заходить в будинок – вода, тепло – вони повинні бути оплачені  споживачами цього будинку.

Тепер стоїть питання як справедливо розподілити цей обсяг між людьми в цьому будинку. Ми кажемо, що по-перше, якщо цей будинок взяв на загальні потреби, наприклад помити сходові клітки або полити квіти, то це потрібно відняти від загального обсягу і розподілити між всіма мешканцями, пропорційно з якимось показником.

Далі ми розуміємо, що у людей можуть бути індивідуальні квартирні засоби обліку і людина мусить заплатити те, що вона спожила і у неї є цей засіб обліку. Відповідно ми мусимо відняти суму цих показників і решта залишається  до розподілу між всіма тими хто не має засобу обліку.

Тут так само виникають питання різного роду: а що як раптом якщо тече в підвалі, чи це справедливо перекласти на тих, хто не має лічильника?

В законопроекті ми даємо всі ці відповіді – як має бути забезпечений цей баланс інтересів всіх максимально для того, щоб було справедливо і оплачено те, що спожито і те, щоб запобігти ситуаціям коли просто тече і ніхто не дбає про це і третє – щоб люди, все ж таки, були вмотивовані встановити засоби обліку в кожній квартирі і платити за те, що вони дійсно споживають.

Щоб не виникало так, що в квартирі прописана одна людина, їй виставляється рахунок як за одну людину, а там вже троє людей знімають квартиру і ніхто нічого не знає, але споживання йде за трьох, й фактично переплачують люди всього міста за тих осіб, або це рахується як не обліковані втрати. Це не втрати, це споживання, але воно має бути дійсно з’ясовано на рівні кожного будинку лише це можна зробити, тому що така квартира у якій проживають  троє, а зареєстрований  один однозначно не поставить лічильника квартирного, тому мусить стояти лічильник на вводі в будинок, тоді вже люди будуть бачити через платіжку, через нарахування, що відбувається в будинку.

Що найважливішого в цьому законі – це те, що вся інформація про нарахування має бути абсолютно відкритою для кінцевого споживача. Як по загальному обсягу нарахування та споживання, так і розподілу. Більше того, споживач буде мати доступ до інформації за останні, не пам’ятаю точно, здається три роки.

Тобто, виконавець послуги повинен буде зберігати цю інформацію, і навіть інформувати споживача про те як у нього відбувається динаміка споживання. Щоб людина могла звернути увагу раптом вона упустила, або зрозуміла яка в неї динаміка споживання і тоді буде зрозуміло на що потрібно буде звернути увагу.  Може якийсь клапан тече, чи унітаз протікає, чи ще щось і треба якось відреагувати, тому що явно йде зміна в обсягах споживання.

Аналогічно і по теплу. Якщо ми будемо бачити за декілька років, своє споживання по будинку то ми так само будемо розуміти, що дійсно пройшов певний час і нам потрібно займатись тим утепленням , десь у нас з’явилась якась неефективність в споживанні в цілому нашим будинком.

Це є ключовий момент. Доступ до інформації про нарахування, про споживання, тому що до нас звертаються в Комітет багато людей, саме тому нам щось нарахували по будинковому лічильнику, а ми не знаємо що вони нам нарахували. Чи виставили вони отій аптеці. що на першому поверсі частину поживання чи вони все переклали на нас?

В людей постійно виникають такі питання, вони відчувають, навіть маючи будинковий засіб обліку себе ошуканими або щось не справедливо до них, і закон вимагає повної відкритості інформації про нарахування та про облік споживання в будинку і індивідуально кожного.

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.