Чиновники зможуть розпоряджатися власністю селян, — президент Нотаріальної палати про законопроект №9140

В Україні існує проблема вільного доступу до нотаріальних послуг, особливо для громадян, які проживають у селах та віддалених районах. Цієї проблеми і запропонованого владою шляху щодо її вирішення торкнулась у своєму інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» перший заступник міністра юстиції Олена Сукманова. Зокрема, йшлося про розроблений Мін'юстом і народними депутатами законопроект №9140, який передбачає надання права вчиняти оформлення спадкових справ, заповітів, договорів дарування та довічного утримання в селах таким собі уповноваженим особам Мін'юсту.

Реальна можливість утворення цього нового інституту уповноважених осіб викликала неабияке жваве обговорення у професійному середовищі. До нашого видання звернувся президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко з пропозицією викласти власну позицію щодо законопроекту, яка повністю розходиться з позицією міністерства.

- Міністр юстиції Павло Петренко наводив статистику, що сьогодні в Україні залишаються вакантними понад 300 місць державних нотаріусів, а в 122 районах України, як правило віддалених, взагалі немає нотаріусів — ні державних, ні приватних. Чим же тоді поганий законопроект, який передбачає в депресивних районах сільської місцевості, де відчувається дефіцит нотаріусів, введення інституту уповноважених осіб юстиції?

- Ніякого «дефіциту нотаріусів» в сільській місцевості немає. За статистичною інформацією, отриманою Нотаріальною палатою України від своїх обласних відділень, лише у 1 (!) нотаріальному окрузі України немає нотаріусів — Шосткинському районі Сумської області, а не у 122-х районах, як заявляють ініціатори законопроекту №9140.

Але головне те, що Законом України «Про нотаріат» давно передбачена і реалізується можливість виїзду нотаріуса у село до громадянина за його викликом. Тобто у законодавстві вже наявні умови, що забезпечують усім людям доступ до нотаріальних дій.

З огляду лише на ці два факти можна стверджувати, що запропоновані законопроектом №9140 зміни — неадекватні, безглузді, а значить, мають на меті під прикриттям вдаваної допомоги селу відкрити для чиновників доступ до власності людей. Такого немає в жодній цивілізованій країні!

Усім відомо, що однієї наявності в селі нотаріуса замало, адже у сільській місцевості відсутні органи земельних ресурсів, БТІ, відділи міграційної служби, оцінювачі, немає відділень банків, а зараз ще й виникла загроза закриття практично усіх поштових відділень, які забезпечують доставку пенсій. Тому, навіть якщо у селі з’явиться «уповноважена особа юстиції», яка буде вчиняти нотаріальні дії, це не позбавить людей необхідності декілька разів їхати до вищевказаних установ, які знаходяться в районних центрах.

Окрім того, справді обурює той факт, що селян, на відміну від мешканців міст, вирішили дискримінувати та запропонували їм звертатися до непрофесійних «уповноважених». Селу потрібні повноцінні нотаріуси, які забезпечують безспірність нотаріальних дій!

Хочу зазначити, що нотаріуси України — свідомі та відповідальні професіонали, вони систематично відвідують села для консультування громадян, зокрема постійно беруть активну участь в загальнонаціональному проекті «Я маю право!».

Окрім того, НПУ запустила власний проект «Нотаріат обличчям до села», в рамках якого здійснюються виїзди нотаріусів кожного округу в сільські населені пункти.

- Чому в Нотаріальній палаті уповноважених називають «квазінотаріусами», і яка відмінність у них від справжніх нотаріусів?

- Запропоновані «уповноважені особи юстиції» — це певна сурогатна форма нотаріату.

Керівництво Міжнародного союзу нотаріату, до якого Україна входить з 2013 року, висловило заперечення щодо появи законопроекту № 9140, тому що запропоновані зміни суперечать принципам латинського нотаріату.

Чесно кажучи, законопроект №9140 — це просто ганьба для України на міжнародному рівні, адже існування будь-яких «квазінотаріальних органів» є порушенням взятих нашою державою зобов’язань щодо створення транскордонного надання нотаріальних дій, яке передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС.

Прийняття проекту унеможливить адаптацію українського законодавства до вимог, встановлених Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу. Зокрема, Регламентом  №650/2012 передбачено, що позасудове оформлення спадщини здійснюється виключно нотаріусом.

Тому щиро не розумію, як може міністерство (державний орган!) підтримувати законопроект, який суперечить євроінтеграції України.

Якщо говорити про відмінність між нотаріусами та «уповноваженими», передусім варто акцентувати на рівнях компетентності та незалежності. Усім зрозуміло, що «уповноважена особа» буде повністю залежати від Мін’юсту, виконувати вказівки начальства, не боятиметься помилок – адже не нестиме за них відповідальності.

Натомість діяльність нотаріуса — застрахована, високопрофесійна, у нотаріат не потрапляють з вулиці, для цього потрібен значний досвід, навіть більше — нотаріуси зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень, дотримуватися Кодексу професійної етики, тому це фахівці найвищого, еталонного рівня.

А до «уповноваженої особи» навіть не ставляться вимоги скласти кваліфікаційний іспит… Такі особи не зможуть вчиняти нотаріальні та реєстраційні дії безпечно та надійно, також вони не матимуть повноцінного робочого місця із належним захистом від кіберзлочинів, не здатні будуть забезпечити нотаріальну таємницю та належне зберігання документів в архіві, а це призведе до трагічних наслідків для людей.

- Які ще можуть виникнути зловживання в реєстраційній і нотаріальній сфері в разі прийняття законопроекту?

- Норми законопроекту №9140 означають, що землею чи будинком селянина розпорядяться чиновники. Створюються передумови для рейдерського захоплення земель, низки зловживань та ризиків.

Апологети законопроекту №9140 стверджують, що ризиків немає, тому що «уповноважені» будуть здійснювати «прості» дії, наприклад, оформлення спадщини, дарування, довіреностей. Тож нагадаю, що саме через довіреності та фіктивне дарування відбувалась масова незаконна скупка земель у 2006-2007 роках.

Через ці «прості» нотаріальні та реєстраційні дії можна зробити будь-яку зміну власника майна!

Виходячи зі змісту законопроекту, «уповноважені» будуть призначатись з числа працюючих в управліннях юстиції посадових осіб за погодженням з Мін’юстом. Отже, маємо корупцію в чистому вигляді.

Натомість ризики зловживань з боку нотаріусів (за наявною статистикою) зводяться до нуля: кількість анульованих свідоцтв нотаріусів складає 0,0012% від загальної кількості нотаріусів.

- Міністерство юстиції після засідання парламентського комітету, який ухвалив рішення рекомендувати законопроект до прийняття за основу, розмістило відеоролик з Вами та першим заступником міністра юстиції Оленою Сукмановою, де говориться про тимчасовість інституту уповноважених і про нібито досягнутий компроміс. Що змінило Вашу позицію?

- Нотаріальна палата України і справді намагалась знайти компроміс із Міністерством юстиції щодо законопроекту №9140, пропонуючи для початку хоча б максимально з точки зору захисту прав людей виправити його текст. Мета — захистити громадян від зловживань завжди є основною для нас.

Але після засідання Комітету ВР, на якому розглядався законопроект, ми зрозуміли, що законопроект неможливо виправити, і залишається лише стати на позицію зняття його з розгляду.

Така позиція була ухвалена Радою НПУ та публічно оприлюднена. Після цього проти законопроекту виступила Асоціація правників України, Реанімаційний пакет реформ (РПР), низка правників та громадських діячів.

Більше того — люди скаржаться нотаріусам на цей законопроект та висловлюють побоювання за своє майно. Щодня ми отримуємо повідомлення від нотаріусів із різних куточків України, які передають прохання від селян — не допустити прийняття законопроекту №9140!

Зважаючи на це, позиція НПУ безкомпромісна: зробити все можливе, щоб захистити село та усіх громадян України від непрофесійних «уповноважених» чиновників!

- Чому Ви вважаєте, що Мін'юст своїми ініціативами знищує нотаріат?

- Законопроект №9140 — ініціатива народних депутатів, які внесли його до парламенту. Це початок знищення не лише нотаріату, а й усієї правової системи. Це посягання на європейські принципи та стандарти. Кожен депутат, який під час розгляду законопроекту в парламенті віддасть свій голос за, проголосує проти верховенства права, проти євроінтеграції, проти народу.

Якщо ж безпосередньо говорити про діяльність Мін’юсту як регулятора нотаріату, то слід зупинитися на питанні державних нотаріальних контор. Назву вражаючу цифру: за останні два роки ліквідовано 41 державну нотаріальну контору. Такого не траплялось ще ніколи!

Тобто можна вести мову про масову ліквідацію держнотконтор. Найбільше ліквідовано контор у Сумській (9),  Волинській (6),  Рівненській (5) областях. Це також може свідчити про штучно створений кадровий дефіцит у державному нотаріаті, можливо, як передумову для запровадження інституту «уповноважених»?

Виникає питання: чому Мін’юст не ініціює відродження державного нотаріату та покращення його матеріально-технічного забезпечення? Це потребує значно менших коштів, ніж колосальні видатки на забезпечення роботи нової структури «уповноважених».

Зараз посадовий оклад завідувача контори становить 4 000 грн, державного нотаріуса — 3200 грн. Уявляєте, як держнотаріусам живеться на таку зарплату? Звісно, держнотаріусами надаються ще й так звані «додаткові платні послуги», але не варто змішувати ці поняття. Окрім того, існує поширена практика спрямування коштів від «додаткових послуг» на утримання державних нотконтор.

Але замість того, щоб підвищити зарплати державним нотаріусам і таким чином заповнити вакантні посади в держнотконторах, пропонується ввести нового некомпетентного суб'єкта із вчинення нотаріальних дій із зарплатою в 15 000 грн (плюс вищевказані додаткові платні послуги). Проста логіка підказує, що якби на посаду держнотаріуса встановити оклад 15 000 грн, то на ці робочі місця буде навіть черга. На них, із врахуванням складної економічної ситуації, претендуватимуть навіть приватні нотаріуси.

До речі, ініціатори законопроекту чомусь не зробили фінансово-економічного обґрунтування свого законопроекту, хоча його ухвалення буде в значно впливати на видаткову та дохідну частину бюджету.

Варто належним чином фінансувати вже існуючий державний нотаріат, а не остаточно його знищувати!

- Що таке єдиний нотаріат, і наскільки він реальний в нинішніх умовах? Вірніше, як до нього прийти?

- Нотаріальна спільнота України зараз єдина, тобто характеризується високим рівнем єдності, розумінням спільної мети та місії нотаріату. НПУ об’єднує усіх нотаріусів України — як приватних, так і державних, працює на підвищення професійних стандартів і захист професії.

Нотаріат України має всі перспективи стати єдиним у розумінні відміни поділу на приватний та державний, тим більше що функціональних відмінностей наразі між ними немає. Але реформувати будь-яку сферу потрібно без поспіху, враховуючи перш за все інтереси громадян.

Концепція реформування нотаріату України, презентована Нотаріальною палатою України ще влітку 2017 року, враховує принципи латинського нотаріату та реалії цифрової епохи.

Ми підтримуємо реформу щодо децентралізації повноважень, яку проводить Міністерство юстиції. Від самоврядування нотаріат повинен перейти до саморегулювання — це принесе позитивні зміни в професію та поліпшить доступ громадян до нотаріальних дій.

Запропонована Нотаріальною палатою Концепція передбачає також створення електронного реєстру вчинення нотаріальних дій; розширення повноважень нотаріусів та створення своєрідного «Нотаріального будинку юстиції» за принципом «єдиного вікна»; забезпечення повноцінного доступу нотаріусів до низки реєстрів і т.д. Всі ці кроки інтегрують нотаріат України в європейські і транснаціональні правові інститути, збережуть високі стандарти нашої професії, які забезпечують впевненість людей у непорушності свого права власності.