Кому потрібен новий закон про адвокатуру та адвокатську діяльність

Проект закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №9055 пройшов низку експертиз на відповідність європейським стандартам і на предмет наявності корупційних ризиків та загалом отримав схвальну оцінку з боку міжнародних та громадських організацій. 

Наразі питання реформування адвокатури перестало бути предметом виключно внутрішньокорпоративних дискусій і дедалі більше привертає увагу суспільства. Про це заявив адвокат Денис Бугай під час круглого столу на тему «Кому потрібен новий закон про адвокатуру».

На його думку, суспільству важливо знати, хто є адвокатом і хто може ним стати. Особливо це питання актуальне в розрізі впровадження виключного права адвокатів на представництво у судах.

«Сьогодні майбутні адвокати складають іспити в непрозорий спосіб, за застарілою системою. Комісія бачить, хто виконав теоретичне та практичне завдання, і це дає поле для можливих маніпуляцій. Натомість законопроект №9055 передбачає прозоре анонімне електронне тестування — так би мовити, адвокатське ЗНО», — пояснив Д.Бугай.

Разом з тим, є питання щодо процедури оцінки практичних завдань. Як варіант, адвокат пропонує запозичити досвід Вищої кваліфікаційної комісії суддів: «Процесуальний документ, складений суддями, які проходять кваліфоцінювання, шифрується. Таким чином, члени Комісії не знають, чию роботу перевіряють, і виставляють бали за певною системою оцінювання».

Ще однією перевагою законопроекту, на думку Д.Бугая, є достатній рівень процесуальних гарантій, що перешкоджають сторонньому втручанню в професійну діяльність адвоката.

«Це є наріжним каменем у сьогоднішній ситуації в адвокатурі. Принцип змагальності сторін у процесі не працює на належному рівні. Тому законопроект передбачає цілу низку змін, які поліпшують стан речей та дають адвокатам додаткові можливості. Це і повний доступ до всіх реєстрів, що допоможе більш якісно готуватись до судового процесу, і право адвоката зустрічатись із клієнтом в будь-якому місці та в будь-який час, бути присутнім про проведенні слідчих дій щодо його клієнта або за його участі. Це якісно підвищить рівень правової допомоги та захистить наших клієнтів відповідно до європейських стандартів», — переконаний адвокат.

Реформування, не в останню чергу, потребує і інститут дисциплінарної відповідальності, бо іноді він використовується для тиску на адвоката чи помсти через його позицію чи публічні вислови.

«Є відомий кейс адвоката, який  підняв проблемні питання функціонування системи правосуддя на конференції, і за це його позбавили права на заняття адвокатською діяльністю. Верховний Суд у подальшому скасував це рішення, однак на те, аби довести своє право на висловлення власної позиції, адвокатові знадобилося два роки», — розповів Д.Бугай.

Наразі ще одним проблемним моментом, на якому наголошують представники правничої спільноти, є так зване затемнення реєстру.

«Це було зроблено представниками самоврядування, на жаль, досі не зрозуміло, ким саме. В результаті цього значна частина адвокатів Києва була фактично виключена з реєстру, і це поставило під сумнів наявність у них права на заняття адвокатською діяльністю. Тому законопроект закріплює заборону будь-яких дій з реєстром, крім тих, що прямо передбачені законом. Таким чином, можливість здійснення так званого затемнення виключається», — зазначив Д.Бугай.

Наявність дієвого інституту самоврядування — це європейський стандарт, який дозволяє адвокатам самим, без втручання держави, визначати, яким чином має функціонувати та чи інша сфера їх професійної діяльності. З іншого боку, завданням самоврядування є не лише впорядкування роботи адвокатури як такої, а й забезпечення її впливу на законотворчу діяльність.

«Саме адвокатура має стати гарантом захисту прав та свобод громадян на первинному рівні. Ефективність самоврядування можна забезпечити лише в тому випадку, якщо воно буде функціонувати прозоро й чітко. Сьогодні система виборів до органів адвокатського самоврядування побудована таким чином, що допускає велику кількість маніпуляцій щодо проведення зборів та конференцій», — зауважив Д.Бугай.

Децентралізація адвокатського самоврядування та створення його органів на місцях має забезпечити належну якість адміністрування, переконана адвокат Людмила Волкова. Це стосується, зокрема, і дисциплінарних проваджень відносно адвокатів — їх розгляд на рівні області, на думку Л.Волкової, є більш доцільним.  

«Законопроект №9055 передбачає розширений перелік дисциплінарних стягнень і вказує, який власне вид стягнення застосовується за певне порушення. Це важлива новела, оскільки сьогодні порядок накладення стягнень не є прозорим, як і уся дисциплінарна процедура загалом. Разом з тим чіткий перелік підстав притягнення до найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності — це також життєво необхідна норма, система має самоочищуватись», — вважає Л.Волкова. 

Позитивно адвокат сприймає і норми, що закріплюють вичерпний перелік осіб, які можуть звернутися із дисциплінарною скаргою на адвоката, та зупинення застосування стягнення на час оскарження рішення дисциплінарного органу в судовому порядку.

Нагадаємо, законопроект про адвокатуру обговорювався і в рамках ще одного круглого столу, який 17 жовтня відбувся в Академії адвокатури України. Тоді до дискусії долучилися, зокрема, колишній адвокат, а нині голова підкомітету Верховної Ради з питань діяльності адвокатури, народний депутат України Андрій Помазанов, а також голова Ради адвокатів  Київської області  Петро Бойко.