Судді адміністративних судів вказали на особливості розгляду виборчих спорів

13:09, 11 февраля 2019
Відбувся семінар-практикум, присвячений проблемам застосування виборчого законодавства.
Судді адміністративних судів вказали на особливості розгляду виборчих спорів

В останню неділю березня в Україні відбудуться чергові вибори Президента. У ході виборчого процесу, ймовірно, виникатимуть спірні ситуації, вирішувати які доведеться у судовому порядку.

Задля обміну практичним досвідом розв’язання цієї категорії спорів судді адміністративних судів України обговорили проблеми застосування виборчого законодавства у рамках всеукраїнського семінару-практикуму, організованого Сьомим апеляційним адміністративним судом спільно і Верховним Судом та Національною школою суддів України.

До участі у заході долучився, зокрема, голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович. Він зосередив увагу, в першу чергу, на питанні щодо представництва суб’єктів виборчого процесу під час розгляду відповідних спорів.

 

Відповідно до Конституції, з 1 січня 2019 року інтереси сторін у судах можуть представляти виключно адвокати. Разом з тим, існують і виключення: Кодекс адміністративного судочинства передбачає, що уповноважена або довірена особа кандидата чи партії може представляти їх інтереси у судах, маючи відповідне посвідчення.

«Виключення становлять і малозначні спори, однак ми дійшли висновку, що виборчі спори ніколи не можуть бути малозначними, виходячи з характеру спірних правовідносин. До того ж, вони не можуть розглядатися у спрощеному провадженні. Таким чином, якщо інтереси сторін у цих спорах представляють не довірені або уповноважені особи кандидата чи партії, то представником має бути виключно адвокат», — підкреслив М. Смокович.

Натомість представництво суб’єктів владних повноважень, до яких належать виборчі комісії, має здійснюватись виключно прокурорами лише з 1 січня 2020 року.

«Проблем буде багато. Серед депутатів є чимало адвокатів, і у зв’язку з цим виникає питання, чи можуть вони в такому разі представляти інтереси своїх партій. Так. Відповідно до закону про статус народного депутата і положень Конституції, адвокатська діяльність є несумісною з роботою в парламенті. Можливо, у подальшому законодавець врегулює це питання таким чином, що необхідною умовою для здійснення представництва в суді буде лише наявність свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а не безпосередньо здійснення такої діяльності. Та враховуючи вимоги чинного законодавства, якщо народні депутати не мають права займатися адвокатською діяльністю, відповідно, вони не можуть представляти інтереси партії в судах», — наголосив голова Касаційного адмінсуду.

Зазнала змін і норма КАС, яка регламентує строк оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу.

«Раніше граничним строком оскарження була 24 година у переддень голосування, а зараз — 22 година. Але що робити, коли рішення було винесене після 22 години? Виходить, усе, що відбувається у виборчому процесі у період між 22 та 24 годиною, може бути оскаржене у загальному порядку», — зауважив суддя.

Досить дискусійним є й поняття «встановлення результатів виборів» у випадку проведення повторного голосування. За словами М. Смоковича, це питання є важливим у контексті визначення підсудності спору, однак закон виписаний недосить чітко, і через це його тлумачення іноді є неоднозначним.

Так, якщо вважати рішення про проведення другого туру виборів таким, що підпадає під визначення поняття «встановлення результатів виборів», то скаргу на нього розглядатиме Касаційний адміністративний суд як суд першої інстанції, а його рішення в апеляційному порядку переглядатиме Велика Палата ВС. У іншому випадку судом першої інстанції є Шостий апеляційний адміністративний суд, а судом апеляційної інстанції — КАС ВС.

«Якщо за підсумками підрахунку голосів буде встановлена необхідність проведення повторного голосування, ймовірно, буде багато тих, хто виявить бажання оскаржити це рішення. І розгляд цих скарг у Великій Палаті як суді апеляційної інстанції може затягнутися. У КАС є три колегії суддів, що розглядають цю категорію справ, натомість судді ВП ВС працюють одним складом, і їм буде складно забезпечити розгляд апеляційних скарг у максимально стислі строки», — зазначив М. Смокович.

Також він наголосив, що право звернутися до суду мають і ті особи, чиї права не були порушені у виборчому процесі.

«Відповідно до закону, офіційні спостерігачі, помітивши якесь порушення, можуть звернутися до суду. Чи стосується їх це порушення, чи ні — це не важливо. Головне, що вони його виявили і мають бажання усунути в судовому порядку», — пояснив суддя.

Нагадаємо, раніше судді Верховного Суду Дмитро Гудима та Аркадій Бущенко брали участь в експертній дискусії, присвяченій інституту окремої думки.

А судді Великої Палати ВС Всеволод Князєв та Віталій Уркевич розповіли про процесуальні фільтри, що застосовуються ВП ВС при вирішенні питання про прийняття справи у провадження, та механізми зменшення навантаження на Велику Палату.

Автор: Ольга Туева
Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Оксана Куриленко
    Оксана Куриленко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Чаплицький
    Віктор Чаплицький
    суддя Київського районного суду м. Одеси
загрузка...