Уже незабаром, а саме з 1 травня 2019 року повністю вступить в силу Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який значною мірою реформує сферу ЖКП. Планувалося, що він діятиме ще з 10 червня 2018 року, однак його мусили відтермінувати, щоб надати уряду можливість розробити і прийняти підзаконні акти, необхідні для реалізації норм цього Закону.
Станом на сьогодні ще не всі документи готові, більше того, деякі питання залишаються неврегульованими. У Комітеті Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства зараз дискутують з приводу деяких положень Закону, готують до нього зміни і планують на кінець квітня винести ці зміни на голосування у парламенті.
Закон «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що за рік українці повинні обрати собі постачальників комунальних благ і модель відносин з ними. А самі відносини між надавачем послуг і споживачем матимуть безліч нововведень:
Для подолання монополії споживачам буде надано право обирати управителів — компанії, які, по суті, виконуватимуть функції ЖЕКів. Законом передбачений порядок укладення договорів на отримання всього спектру житлово-комунальних послуг: на послуги управління, водопостачання, газ, електрику, поводження з відходами. Існуючі договори про надання комунальних послуг будуть діяти тільки протягом року з дня набуття чинності новим Законом.
Договори про надання комунальних послуг та про надання послуг з управління будинком укладаються на рік. У разі, якщо співвласників будинку все влаштовує, вони автоматично продовжуються. Якщо ж управитель не справляється з покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть достроково договір розірвати з ним.
Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та надавачами комунальних послуг:
Попередивши виконавця послуг про розірвання договору за два місяці, споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Щоправда, у багатоквартирному будинку це буде важко реалізувати, адже в Законі йдеться, що відключення має відбуватися у «встановленому законом порядку», тобто після згоди всіх мешканців.
Законом встановлено, що споживач має право на зменшення розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їх якості. Також дозволяється не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів. Щоправда, свою відсутність треба буде довести.
Разом із Законом вступить у силу порядок нарахування абонплати за постачання послуг (світло, вода, тепло). Навіть якщо на лічильниках відображено, що ви не користувалися послугою, платити постачальнику все одно доведеться.
Боржникам доведеться платити пеню за прострочення платежів. Її розмір — 0,01% від суми боргу за кожен день затримки. Тобто за рік штраф складе 3,65% від розміру боргу. При цьому будуть враховуватися і заборгованості, що накопичилися до підписання договорів. Проте у підсумку пеня не може перевищувати розмір борг.
Законом визначено, що нарахування пені починається з наступного робочого дня після закінчення граничного строку сплати за послуги.
Виконавець комунальної послуги (крім електричної енергії та природного газу) матиме право припинити її надання споживачу у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. На наступний день після повного погашення заборгованості або укладення угоди про реструктуризацію заборгованості постачання комунальної послуги повинні відновити в повному обсязі.
Щоб голова об'єднання став управителем після введення в дію нового Закону, йому потрібно буде пройти навчання, підтвердити свою кваліфікацію як управителя багатоквартирного будинку та отримати відповідний сертифікат.
Таким чином, новий закон про житлово-комунальні-послуги кардинально змінить відносини у сфері надання ЖКП: з’являється інститут пені, стане більш суворою взаємна відповідальність споживача і постачальника комунальної послуги, конкретизуються деякі договірні відносини. Проте не встановлюється точна межа відповідальності, а контроль за виконанням залишається на плечах простих жителів.