Списання ЄСВ: яким шляхом пішла судова практика

17:40, 23 мая 2019
Подання сертифікату ТПП як умови для звільнення від штрафу за несплату єдиного внеску є необґрунтованою вимогою з боку органу доходів та зборів.
Списання ЄСВ: яким шляхом пішла судова практика

Підприємцям планують списати заборгованість за Єдиним соціальним внеском (ЄСВ), що накопичилася за останні роки. «Значна частина цих ФОПів — «сплячі». Проблема введення «подушного податку» на ФОП у 2016 р. полягала в тому, що багатьом довелося закритися без будь-якого перехідного періоду, навіть тим, хто реально працював, але, наприклад, сезонно»,  пояснив президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев. Він зазначив, що це питання ще має пройти громадське обговорення, після чого буде розроблений остаточний варіант відповідного проекту закону.

За словами Гетманцева, незважаючи на те, що ЄСВ зменшили майже вдвічі, був введений обов'язковий мінімальний платіж для кожного ФОПа, незалежно від того, працював він чи ні. «Є багато людей, які реально не здійснювали діяльність. Є ті, хто реєстрував ФОПи ще у 2014–2015 роках і забув про них, їм весь цей час ніхто нічого не говорив, зараз же, із закінченням трьох років, коли вже минають строки давності за цими нарахуваннями, про них згадують, відправляють їм податкові повідомлення, і реально нічого зробити не можна, тому що дійсно за законом вони повинні платити. Нам здається, що неправильно платити податок за ту діяльність, яка не здійснювалася»,  сказав Гетманцев.

Проте поки що ця проблема не вирішена. Податкові органи відмовляються списувати заборгованість та надавати відстрочку або розстрочку платежів, і підприємці змушені відстоювати свої права через суд. За останній час судова практика напрацювала деякі правила, за умови дотримання яких суди йдуть на поступки бізнесу.

Скасування пені та штрафних санкцій

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №805/1949/17-а 14 травня 2019 року виніс постанову, якою визнав неправомірним рішення ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Суд виходив з наступного:

  • Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ста. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від 14.04.2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
  • Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
  • Наявність або відсутність сертифікату Торгово-промислової палати не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов’язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску в повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку в податкових органах на території, де здійснювалася антитерористична операція.
  • Ненадання суб’єктом заяви про звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску не є безумовною нормою, оскільки надання такої заяви відповідачу, згідно з наведеними положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», передбачене у разі невиконання обов’язку, визначеного ч. 2 ст. 6 цього Закону, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного внеску, а не в разі звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зазначеного обов’язку.

Аналогічну позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав у постанові від 26 квітня 2019 року у справі №805/1023/16-а, зазначивши, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги, оскільки позивач у вказаний періоді за законом був звільнений від обов'язків платника єдиного внеску щодо своєчасного його нарахування та сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов'язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону №2464.

Проте судді зауважили, що списання безнадійного податкового боргу не є предметом цієї справи, порядок списання безнадійного податкового боргу є окремою процедурою, дотримання чи недотримання якої не має відношення до спірних правовідносин та не впливає на питання правомірності оскаржуваної податкової вимоги.

Звільнення від відповідальності у разі перебування платника податків на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція, наступає і щодо несвоєчасної подачі звітності з ЄСВ (постанови КАС у складі ВС від 23 квітня 2019 року у справі №805/98/16-а та 16 квітня 2019 року по справі №812/5/17)

У постанові від 25 квітня 2019 року у справі №805/4811/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду нагадав, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі, якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив її в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Проте суд підтвердив позицію, що факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати.

Списання безнадійної заборгованості

Позов про списання безнадійної податкової заборгованості було задоволено Касаційним адміністративним судом 26 лютого 2019 року у справі №805/4374/15-а. У цій справі були скасовані рішення Донецького окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 30.11.2015, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016, у задоволенні позову відмовив. Проте касаційний суд з висновками попередніх судів не погодився. Суд врахував, що у нормі прямої дії п. 93 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним у розумінні ст. 2 цього Закону, відсутня така умова, як наявність сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, для звільнення від відповідальності. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.

Вирішуючи спір, суди не врахували, що в силу наведених норм платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за його несвоєчасну сплату з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція, незалежно від наявності висновку Торгово-промислової палати України та незважаючи на те, що єдиний внесок задекларований платником податку власноручно. Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску є протиправною.

З огляду на відсутність у товариства податкового боргу вимоги про здійснення коригування відомостей у картці особового рахунку є також обґрунтованими.

Аналогічне рішення КАС виніс у справах №805/2325/15-а та №805/86/16-а.

Останні рішення у судовій практиці ґрунтуються на зразковій справі №812/292/18 (Пз/9901/22/18). Велика Палата Верховного Суду 6 листопада 2018 року зазначила у постанові, що подання сертифіката Торгово-промислової палати України як умова для звільнення від штрафу та/або пені за несвоєчасне та/або не в повному обсязі нарахування, обчислення чи сплату єдиного внеску є необґрунтованою вимогою з боку органу доходів та зборів.

Щодо подання заяви як обов'язкової підстави для звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її подання є додатковою умовою для списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску, передбаченому ПК України, для списання безнадійного податкового боргу. Платник єдиного внеску має можливість подання такої заяви протягом певного строку (тридцяти днів) після закінчення антитерористичної операції.

Натомість звільнення від відповідальності передбачене безпосередньо у Законі №2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та адресована, насамперед, до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що податківці відмовляються списувати заборгованість по ЄСВ та радять всім звертатися в суд.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
КСУ: не можна ставити виконання судового рішення в залежність від майнового стану особи
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Зоряна Чевилюк
    Зоряна Чевилюк
    судья Хмельницкого горрайсуда Хмельницкой области