Зеленський анонсував законопроект про незаконне збагачення: чи є у нього майбутнє

28 травня на зустрічі з представниками МВФ Президент Володимир Зеленський повідомив, що його команда розробила новий законопроект щодо відповідальності за незаконне збагачення. Прийняття цього законопроекту було однією з вимог до діючого парламенту, яку Президент виголосив під час своєї інавгураційної промови.

«Цього тижня ми обов’язково подамо до парламенту цей законопроект і дуже сподіваємося, що депутати його ухвалять. Але якщо цього не станеться, це буде ще одним доказом того, що це — непрацездатний парламент, — зазначив Володимир Зеленський.

Стаття про незаконне збагачення в Україні насправді є такою ж багатостраждальною, як і, зі слів Президента, Виборчий кодекс. У якому варіанті планується подати зміни саме Президентом, наразі невідомо, проте вочевидь є необхідність врахувати світовий досвід та рекомендації європейських експертів.

Міжнародний досвід

Вперше поняття злочину незаконного збагачення вперше було введене в Аргентині у 1964 році. Того ж року аналогічне поняття було запроваджене в Індії. У 1971 році в Гонконзі незаконне збагачення було криміналізоване указом про запобігання хабарництву, який з успіхом виконується з того часу. Тоді ж багато країн ввели злочин незаконного збагачення до свого кримінального законодавства, і тепер вже близько 45 країн покладаються на цей інструмент у боротьбі з корупцією.

Так, у Литві відповідна стаття була введена до Кримінального кодексу 2010 року, і в ній вказано, що у разі, якщо певній особі належить право власності на майно, вартість якого перевищує 500 мінімальних прожиткових мінімумів, і яка водночас усвідомлює або мала чи могла усвідомлювати, що таке майно не могло бути придбане з використанням законного доходу, це карається штрафом, або арештом, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

У КК Аргентини 1964 року передбачено, що будь-яка особа, яка у відповідь на законну вимогу не надає виправдання походженню свого якого-небудь значного збагачення себе чи використовуваної нею з метою прикриття третьої особи під час перебування на державній посаді та в період до двох років після припинення виконання таких обов’язків, карається позбавленням волі на строк від двох до шести років, штрафом у розмірі від 50 до 100 відсотків суми збагачення і довічною абсолютною поразкою в правах.

Щодо закону Індії «Про запобігання корупції», то ним встановлені правила доказування, що дозволяють стороні обвинувачення доводити вчинення корупційного правопорушення (хабарництво, використання службового становища в корисливих цілях, незаконне присвоєння державної власності та злочинна поведінка під час виконання службових обов’язків), показавши, що обвинувачений володіє активами, що не відповідають його відомому доходу, і не може надати цьому задовільного пояснення.

У 2012 році Киргизстан вніс до свого Кримінального кодексу злочин незаконного збагачення, тобто суттєве збільшення активів посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може належним чином обґрунтувати. Значне збільшення активів означає суму грошей, вартість цінних паперів, інше майно або користь матеріального чи нематеріального характеру, що в 3000 разів перевищує показник оцінки, встановлений законодавством Киргизстану на момент вчинення злочину.

Статтю про незаконне збагачення було введено до КК Молдови 2014 року. Нею передбачається відповідальність за володіння посадовою особою особисто чи через третіх осіб майном, вартість якого значно перевищує отримані нею кошти та щодо якого встановлено на підставі доказів, що воно не могло бути отримане законним шляхом. Розмір «значного» перевищення в Кримінальному кодексі не уточнюється.

Монголія вперше ввела кримінальну відповідальність за «поліпшення фінансового стану незаконним способом» у 2012 році. Новий Кримінальний кодекс Республіки Монголія з 2016 року вже містить поняття «незаконного збагачення». У грудні 2016 року і Вірменія внесла зміни до свого Кримінального кодексу, доповнивши його злочином незаконного збагачення. При цьому закон Литовської Республіки містить одне з найширших визначень незаконного збагачення, яке охоплює не лише державних посадових осіб, а й поширюється на будь-яку особу.

У Грузії елементи складу злочину незаконного збагачення можна знайти у злочині відмивання коштів. Відмивання коштів визначається в Грузії як «легалізація незаконних доходів, тобто надання законного вигляду (користування, придбання, володіння, конверсія, передача чи інші дії) незаконному і незадокументованому майну з метою приховування його, а також приховування чи маскування його справжньої природи, джерела походження, місцеперебування, розміщення, руху, права власності на нього і (або) інших пов’язаних з ним прав».

Ситуація зі статтею 368-2 КК в Україні

Відповідно до висновку європейських експертів «Про Конституційний Суд України» щодо відповідності Конституції України ст. 368-2 Кримінального кодексу України, наразі в нашій країні корупція стала дійсно пандемічною та системною. Вона пронизує всі сфери суспільного життя і навіть визнавалася загрозою національній безпеці. У висновку також визнається, що саме корупція була однією з причин, що призвела до масових протестів в Україні у 2013–2014 роках. В інших численних міжнародних доповідях також підкреслюється високий рівень корупції в Україні.

Саме поняття «незаконне збагачення» у нас вперше було введене до ККУ в 2011 році. Обговорювана ст. 368-2 КК була викладена в жовтні 2014 року Законом «Про Національне антикорупційне бюро України», який вніс низку змін до інших правових норм, включно з положеннями Кримінального кодексу.

Проте застосування положення про злочин незаконного збагачення перебувало на вкрай низькому рівні — не було винесено жодного вироку за таким обвинуваченням (за новою редакцією ст. 368-2 КК). Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень. Протягом 2014–2018 рр. в Україні було ухвалено лише 2 кінцевих рішення за ст. 368-2 КК «Незаконне збагачення», і то за старою редакцією цієї статті.

26 лютого Конституційний Суд України за поданням 59 народних депутатів щодо відповідності Конституції України визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України неконституційною.

Думка європейської спільноти щодо статті 368-2 ККУ

У конституційному поданні народних депутатів про скасування ст. 368-2 Кримінального кодексу України йшла мова про те, що вона суперечить таким конституційним принципам: захист від самозвинувачення, презумпція невинуватості, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип non bis in idem і принцип відсутності зворотної сили в часі. Проте європейські експерти стверджують, що у цьому поданні не досліджуються сутність та релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики. Також неправильно тлумачиться правова норма Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорується презумпція конституційності і, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, що був би сумісний з конституційними вимогами.

У своєму висновку AMICUS CURIAE європейські експерти зробили висновок про відсутність підстав стверджувати, що ст. 368-2 КК не є досить чіткою, або те, що в цьому сенсі вона порушує принцип законності. Такі твердження було підкріплено стандартами законності, сформульованими Європейським судом з прав людини та судовою практикою закордонних конституційних судів.

Крім того, у контексті аналогічних закордонних практик та практики Європейського суду з прав людини можна стверджувати, що ст. 368-2 КК щодо запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення узгоджується з принципом відсутності зворотної сили, оскільки Україна насправді не запровадила жодної нової ефективної концепції, а скоріше повторно врегулювала поточні заходи, спрямовані на запобігання та викорінення корупції на державній службі.

Майбутнє «незаконного збагачення» в Україні

Раніше «Судово-юридична газета» вже робила детальний огляд того, як по-новому може зазвучати стаття про незаконне збагачення. Після рішення КСУ народні обранці наперебій почали подавати до Верховної Ради законопроекти зі своїм баченням цієї статті. Проте жоден так і не був поставлений на голосування під час пленарного засідання, а з боку послів ЄС законопроекти піддавалися різкій критиці.

Новопризначений секретар РНБО Олександр Данилюк зазначив: «Перше і головне на цьому етапі — це ухвалення закону, який поверне кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Президент Зеленський найближчим часом подасть цей законопроект до Верховної Ради. Саме його команда розробила такий проект. Сподіваюся, сьогодні його буде остаточно узгоджено з нашими міжнародними партнерами і подано до ВР для ухвалення відповідних рішень».

«Судово-юридична газета» слідкуватиме за перебігом подій, і президентський законопроект буде опубліковано відразу після оприлюднення на офіційному сайті Верховної Ради.

Нагадаємо, після прийняття відповідного рішення Конституційним Судом НАБУ закрило всі справи про незаконне збагачення.

Також «Судово-юридична газета» публікувала думку члена команди Президента Зеленського Дениса Монастирського щодо реформи правоохоронної системи.