Индики, дитирамби та фотографеси: які сюрпризи містить нова редакція Правопису

22 травня уряд офіційно погодився з пропозицією Міністерства освіти і науки та Національної академії наук щодо схвалення нової редакції «Українського правопису» й рекомендував державним органам всіляко сприяти її використанню в діловодстві, освіті, видавничій справі, сфері телебачення і радіомовлення, інших сферах суспільного життя.

Зазначений Правопис розроблено Українською національною комісією з питань правопису, до якої увійшли мовознавці з установ Національної академії наук та закладів вищої освіти, з метою уніфікації вживання правописних норм, способів їх графічного передання та з урахуванням результатів громадського обговорення.

Проте звертаємо увагу читачів, що за повідомленням Міністерства освіти і науки України, фінальний текст нової редакції «Українського правопису» буде опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук лише 3 червня 2019 року.

Все, що наразі активно обговорюється у ЗМІ та соцмережах — проміжні проекти. Варто почекати 3 червня, адже лише з цього моменту буде рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мовлення.

Проте не буде зайвим ознайомитися з основними змінами, що, можливо, принесе новий український правопис вже дуже скоро. Так, досить незвичними виглядають наступні норми:

• Вживання И на початку слова

Деякі питомі українські і давно засвоєні слова перед приголосними н та р мають варіанти з голосним и відповідно до вимови: інди́к (инди́к), індича́ (индича́), індиченя́ (индиченя́), інди́чий (инди́чий), інди́чина (инди́чина), інди́читися (инди́читися), інди́чка (инди́чка), и́рій (= ви́рій), і́род (и́род) (дуже жорстока людина) та ін. И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич, який хитрий), дієслів (и́кати, икну́ти, ика́тися, икну́тися) та похідних від них іменників (и́кавка, и́кавочка).

• Буква Ґ

Буква ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний:

а) в українських та в давно запозичених і зукраїнізованих словах: а́ґрус, ґа́ва, ґа́зда, ґандж, ґа́нок, ґату́ нок, ґвалт, ґвалтува́ти, ґе́ґати, ґедзь, ґелґота́ти, ґерґота́ти, ґерґоті́ти, ґи́ґнути, ґирли́ґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґо́ґель-мо́ґель, ґонт (а), ґрасува́ти, ґра́ти (іменник), ґратча́стий, ґре́чний, ґринджо́ли, ґрунт, ґу́дзик, ґу́ля, джиґу́н, дзи́ґа, дзиґлик, ремиґа́ти тощо та в похідних від них: а́ґрусовий, ґаздува́ти, ґрунтови́й і под.;

б) у власних назвах — топонімах України: Ґорґа́ни (гірський масив у Бескидах), Ґоро́нда, У́ґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґа́н, Ґалято́вський, Ґе́ник, Ґерза́нич, Ґерда́н, Ґжи́цький, Ґи́ґа, Ґо́ґа, Ґо́йдич, Ґо́нта, Ґри́ґа, Ґудзь, Ґу́ла, Лома́ґа.

• Апостроф

Вживаємо для передавання вимови усіченого слова в розмовному й поетичному мовленні: до’дної (до одної) ями; мо’ (може).

• Дефіс

Зникає зі звичних нам слів, і тепер правильно писати: авіарéйс, автовідповідáч, аудіоальбóм, вебсторíнка, кібермашúна, метамóва, панамерикáнський, параолімпíєць, попмýзика, пресконферéнція, псевдонаýка, псевдогромадя́нський, соціосфéра, телехрóніка, фітотерапíя, фолкгýрт та інше.

• Числівник пів

Зі значенням «половина» з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни.

• Звук [j]

Звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою є: бу́єр, конве́єр, пле́єр, фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, ін’є́кція, проє́кт, проє́кція, суб’є́кт, траєкторія, фоє́, є́ті, Го́я, Саво́я, Феєрба́х, Ма́єр, Кає́нна, Іса́я, Йога́нн, Рамбує́, Со́єр, Хая́м, Хеєрда́л, Юно́на, Їтс.

• Буквосполучення th

У словах грецького походження передається звичайно буквою т. У словах, узвичаєних в українській мові, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Федо́сь і Тодо́сь, Феса́лія і Теса́лія та ін.

• Буквосполучення au

У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна.

Окремо зазначається, що «президент» тепер писатиметься з малої літери, а також в наше життя активно входять фемінітиви — авторка, літераторка, лікарка, викладачка, депутатка, композиторка, членкиня, борчиня, критикеса, фотографеса тощо.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала матеріал щодо індивідуального права відмовитися від щеплення.

Також ми писали про президентський законопроект про незаконне збагачення та варіанти його майбутнього.