Україна має подолати агресивне податкове планування і несплату податків, — Ніна Южаніна

Податкові й митні питання стосуються ледь не кожного громадянина країни. Спори з цих питань також займають левову частку в судових розглядах. В Україні перчинку додає й той факт, що податкова та митна сфери постійно знаходяться в процесі перманентного реформування, але результатами жодна сторона не задоволена. Державні органи дорікають бізнесу масовим використанням схем ухиляння від сплати податків, а бізнес у відповідь заявляє про безсоромне пограбування їх фіскальними органами.

В якому стані зараз знаходяться відповідні стосунки держави й бізнесу, особливо, напередодні зміни виконавчої та законодавчої гілок влади, чи є перспективи вирішення наболілих питань, «Судово-юридична газета» попросила розповісти голову Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніну Южаніну.

— Наскільки серйозною для України є проблема використання схем ухилення від податків?

— Це питання можна розділити на дві частини. У нас є багато середніх і малих платників податків. В їх діяльності присутня оптимізація, але в межах діючого законодавства. А от великі підприємства застосовують більш агресивне податкове планування. І воно також в межах законодавства, але використання ними великої кількості податкових юрисдикцій, де податкове навантаження значно менше, ніж в Україні, і угод про уникнення подвійного оподаткування призводить до сплати податків там, де ставка мінімальна, або навіть до подвійного неоподаткування.

Таке агресивне податкове планування вітчизняні компанії почали використовувати ще на початку 1990-х, що позначилося на структуруванні майже всього великого бізнесу в різних галузях — від металургії і до аграріїв. Ми раніше чули, що це пов’язано виключно із захистом корпоративних прав, а насправді це відбувається для поєднання таких захисних заходів із системою оподаткування. Адже багато операцій, значущих і об’ємних, при такій зручній побудові структури, не оподатковуються зовсім. У тому числі продаж усіх чистих активів підприємств з використанням офшорних юрисдикцій. Таке призводить до оподаткування зі ставкою «0». Цього точно не має бути. Тепер у світі почали боротися з розмиванням податкової бази, і кожна країна прагне того, щоб додана вартість оподатковувалася саме в них.

Скажімо, в Україні зараз намагаються отримати додаткові податкові платежі від застосування контролю за трансферним ціноутворенням. Зокрема, велику роботу із платниками зараз почав проводити створений в структурі ДФС Департамент трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування. Але це дуже дорогий інструмент як для держави, так і для платника. Тому держава має збагнути, що значно більший ресурс і резерв оподаткування, лежить саме в доданій вартості, яка створюється в Україні, і яка має тут оподатковуватись.

— Водночас у податкових спорах суди часто стають на бік бізнесу й, навпаки, вказують на зловживання з боку фіскальних органів. У чому причина — у законодавстві чи судовій системі?

— Причина не в законодавстві, а в прозорості тих господарських операцій, які перевіряються. Зараз вже не будують прості схеми з використанням однієї чи двох компаній, щоб протягнути завищену чи занижену ціну. Якщо говорити про український експорт, який вибудовується з використанням агресивного податкового планування і несплатою податків в Україні, то ми бачимо різні багатоходові схеми, в яких навіть суд не завжди може розібратися по суті. Швидше, суд розбирається або за процедурою, або за формою. Не хочу нічого поганого сказати на адресу суддів у цьому випадку, просто якщо платник звертається з позовом щодо процедури, то суд і відповідає в цій площині, а не розглядає операцію по суті. Тому тут все ж таки багато залежить від якості контролюючих органів. Чи вистачає у нас можливостей і знань, щоб у суді повернути розгляд на користь контролюючого органу? Мабуть ні, бо практика це доводить. Але я думаю, що зміни можливі, і в контролюючих органах колись будуть працювати досвідчені працівники. Їх треба залучати з міжнародних консалтингових компаній. Ось тоді буде результат у вигляді наповненого державного бюджету.

— Щодо якості нормативно-правових актів, зокрема про сумнозвісну постанову уряду про блокування податкових накладних?

— Блокування податкових накладних — це така система, яку вимушено розробили і прийняли, щоб адмініструвати сплату податку на додану вартість і відшкодування ПДВ. Повторюсь, що зловживання в сфері несплати ПДВ — це найбільші зловживання в нашій країні. Були. Тому останнім часом законодавча й виконавча влади крок за кроком, поступово, еволюційним шляхом змінювали підходи до системи адміністрування ПДВ, що і призвело до очікуваних результатів: ми бачимо значне збільшення надходжень в бюджет і відшкодування ПДВ.

До постанови №117 Кабінету міністрів, яка затверджує порядок блокування податкових накладних, справді, є запитання, адже після внесення подальших змін у цю постанову блокування почало стосуватися вже зовсім дрібних підприємців, у яких точно немає ресурсу, щоб надати пакет документів для розблокування. Тому ми останні три тижні проводили робочі засідання в Комітеті, і завдяки тісній співпраці бізнесу, Комітету ВР, Міністерства фінансів і Державної фіскальної служби прийшли до того, що найближчим часом будуть внесені зміни в 117 постанову, які майже 100-відсотково закриють усі сьогоденні проблеми. Одночасно ці зміни дозволять також відслідковувати підприємців, які хочуть продовжувати займатися оптимізацією по сплаті ПДВ. Пропоновані зміни готуються виставити для обговорення на сайті Міністерства фінансів. У місячний термін після  оприлюднення вони будуть прийняті.

— Давно йдуть розмови про реформування податкової сфери й податкових органів, вже розпочалася реорганізація Державної фіскальної служби. Чи правильним напрямком ми рухаємось?

— Ми протягом багатьох років говорили: перед тим, як почати реформувати ДФС, треба обов’язково провести аудит баз даних. Мене це питання дуже хвилює. Є інформація, що аудит якоюсь мірою був проведений, але це засекречений документ, який не розповсюджується для ознайомлення. Тому, сподіваюсь, що Міністерство фінансів відповідально ставиться до виконання цієї вимоги парламентарів і розпочало структурну реформу ДФС, усвідомлюючи, яким чином зараз на податкову й митну службу будуть розділені бази даних, які несуть значний масив інформації про всіх платників податків. Поділ баз, по-перше, жодним чином не повинен підірвати роботу як державного органу, так і платників податків. По-друге, сподіваюсь, що після аудиту не залишилося слабких місць, які б дозволяли маніпулювання даними, що знаходяться в державних реєстрах тощо.

Відносно поділу ДФС — це дійсно потрібно було робити, тому що наша митниця за роки об’єднання з податковою втратила свою цінність, функціональність, значимість і статусність. Вона випала з тих процесів, які ми мали б вже давно виконати, щоб бути залученими в митні системи Європейського союзу та інших країн. Це нам дало б додаткові ефективні можливості боротися із зловживаннями на митниці. Адже скільки б ми туди не поставили правоохоронців, це нічого не дасть.

Профільний Комітет усвідомлює свою відповідальність: і про розвиток митної служби, і що в митних платежах також знаходиться значний резерв надходжень до державного бюджету, і що на митниці відбувається найбільше неприємностей для бізнесу. Тому і спрямовували чимало зусиль на законопроекти, які мають бути ухвалені найближчим часом. Законопроекти про єдиний митний транзит і про гармонізовану систему опису товарів треба ухвалювати якомога швидше, так би мовити, в ногу зі змінами.

— На вашу думку, Сергій Верланов і Максим Нефьодов справляться із покладеними на них обов’язками?

— У нас зараз є тренд на молодих та енергійних. Я хотіла б, щоб це справдилося. Не хочу, щоб ми знову розчаровувалися і щоб знову спиралися на тих, хто на цій митниці «усі зуби з’їв». Мені здається, що старі кадри не здатні перебудуватися на прогресивну лінію поведінки. Тому, думаю, треба експертам, спеціалістам у цих сферах об’єднатися й допомогти молодим людям, щоби реформа не провалилася.

— За 5 років Комітет напрацював багато важливих законопроектів, але не всі були прийняті. Які, на ваш погляд, все ж таки заслуговують на увагу?

— Ми вже не раз акцентували на важливості імплементації кроків BEPS (пакет дій Base Erosion and Profit Shifting, що розробляється за ініціативою ОБСЄ та G20 і спрямований проти агресивного податкового планування, — прим. ред.). Це окремий законопроект, який взявся напрацьовувати Комітет ВР у 2016 році, оскільки для бізнесу ця тема біла різкою й неприйнятною. Наприкінці 2017-го законопроект був переданий Міністерству фінансів, і я попросила обговорити його разом із Національним банком, а потім рухатися далі, бо один Комітет не може витягувати такі значущі для держави проекти.

Крім того, разом із імплементацією кроків BEPS в пакеті має йти ще законопроект про одноразове чи нульове декларування. Ми маємо обов’язково продовжити цей процес, і дуже швидко, тільки почне працювати Верховна Рада ІХ скликання — прийняти закон про створення єдиного правоохоронного органу з боротьби із злочинами у сфері публічних фінансів. Такий проект також є. Його критикували, але на сьогодні всі більш-менш розуміють його суть і згодні з тим, що якщо підправити деякі норми, то саме з такою концептуальною думкою він готовий до парламентського обговорення.

Непогано було б також прийняти ще й комплексний законопроект про розрахункові касові апарати. Ми знаємо, що у нас можуть вже застосовуватися не тільки традиційні апарати у вигляді касової машинки, але й різне програмне забезпечення для відображення готівкових операцій, їх фіскалізації. Прийнявши даний законопроект, ми уникнули б усіляких посередників при передачі інформації.

Але головне, це мене зараз дуже хвилює, що до багатьох прийнятих законів, які вже почали працювати, досі не створені підзаконні нормативні документи. Для мене це стало найстрашнішою проблемою, адже коли ми сподіваємось, що закони працюють, певні форми, правила, переліки так і не затверджені Кабінетом міністрів. Якби ми могли приймати закони з якомога повною деталізацією, щоб не було змоги щось викривити в підзаконних актах! Але нам цього не вдається. Допоки закони не будуть містити в собі порядку виконання своїх положень, будуть проблеми.

Для прикладу, зараз найбільш актуальна проблема — робота системи електронного адміністрування реалізації пального й етилового спирту. Вона почала діяти 1 липня, але й досі немає напрацьованих близько 11 підзаконних нормативних документів. Мене це дивує, бо вони мають бути створені вчасно, щоб бізнес не страждав, а ми не втрачали додаткові ресурси.

— Кілька слів про податок на виведений капітал, про який так багато розмов…

— Від представників багатьох політичних сил із здивуванням почула, що для того, щоб говорити впевнено про податок на виведений капітал, треба мати резерви й ресурси для покриття тимчасових втрат. Я хочу зауважити, що всі ці розмови безпідставні. Якщо рахувати втрати так, як це робилось усі останні роки, то їх дійсно немає чим покрити, і тоді немає потреби просувати в подальшому податок на виведений капітал. Я ж стверджую, що ми пройшли вже більшу частину шляху і вже були готові говорити з МВФ більш широко, аргументуючи свою позицію тим, що податок на виведений капітал створить синергію разом зі сплатою інших платежів. Я буду продовжувати просувати цю ідею, але без підтримки нового складу уряду, практично реалізувати її не вийде.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал».