Іноземна мова стала предметом найбільших суперечок при вступі на правничу магістратуру

18:41, 19 июля 2019
Підвищення порогових балів для проходження тестування з іноземної мови викликало бурхливу реакцію претендентів на здобуття ступеня магістра.
Іноземна мова стала предметом найбільших суперечок при вступі на правничу магістратуру

Міністерство освіти та науки, враховуючи пропозиції Міністерства юстиції та результати комплексних досліджень стану юридичної освіти, у 2019 році продовжило курс на підвищення вимог до вступників на навчальну програму для здобуття ступеня магістра зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право». Зокрема, 12 липня члени фахових комісій з питань оцінювання виконання завдань з блоків ЄФВВ (тестові запитання по галузях права і тест загальних навчальних правничих компетентностей) вирішили підняти прохідний бал за виконання завдань з правничих дисциплін з 30 до 36 балів зі 100. Крім того, члени предметних фахових комісій з усіх іноземних мов ухвалили рішення підняти пороговий бал за виконання завдань Єдиного вступного іспиту (іноземна мова) з 8 до 12 балів із 42. Весь цей процес вони назвали курсом на підвищення рівня здобутих знань у майбутніх юристів.

Претенденти на здобуття ступеню магістра права, без якого неможливо стати ані адвокатом, ані прокурором, ані суддею, зустріли це нововведення досить бурхливо та емоційно, про що свідчать «розпечені» сторінки професійних спільнот у Фейсбуці і навіть кілька електронних петицій на офіційній сторінці інтернет-представництва Президента України, в яких вимагається переглянути рішення фахових комісій і повернути все, як було.

Як реформується вища юридична освіта

Постійні нарікання представників ринку про низький рівень знань у випускників юридичних факультетів, кількість яких неупинно зростала протягом останніх десятиріч, змусили МОН та Мін’юст спільними зусиллями розробити Концепцію реформування юридичної освіти.

Одним із її елементів було складання випускниками бакалаврату декількох тестів при подальшому вступі на магістерську програму. Це — Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ) та Єдиний вступний іспит (ЄВІ).

ЄФВВ передбачає виконання тестів з права та загальних навчальних правничих компетентностей.

ЄВІ — це тестування з іноземної мови (англійської, німецької, французької або іспанської на вибір).

І хоча Концепція реформування юридичної освіти ще остаточно не затверджена Кабінетом Міністрів України, всі її елементи поступово впроваджуються як експеримент.

Уперше вступні випробування для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «Право» з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання відбулися у 2016 році. До експерименту долучилися дев’ять університетів у п’яти містах України: Києві, Львові, Одесі, Полтаві та Чернівцях.

З 2017 року ЄФВВ та ЄВІ складали вже всі ті, хто збирався здобути ступінь магістра за спеціальністю «Право». У наступному 2018 році до спеціальності «Право» додалася спеціальність «Міжнародне право».

Ідеологи Концепції реформування юридичної освіти стверджують, що з початку експерименту порогові бали були навмисно встановлені на надто низькому рівні та наближені до порогу сліпого вгадування. Мовляв, студенти повинні адаптуватися до нових реалій.

Нинішнього року у фахових комісіях, очевидно, вирішили, що час адаптації минув, і почали поступово піднімати прохідний поріг.

За твердженням керівника експертної групи з правової освіти Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Івана Шемелинця, порогові бали мають стимулювати заклади освіти зосередитись виключно на забезпеченні якості підготовки і підтвердженні якості тих дипломів, які вони дали бакалаврам, а вступників — готуватись серйозніше.

Прощавай, право на освіту?

Якщо у попередні роки введення нових іспитів не викликало бурхливих реакцій з боку вступників на магістерську програму, то нині справа дійшла до петицій Президенту України.

Найбільше нарікань дісталося тестуванню на знання іноземної мови (ЄВІ). Зокрема, обурюються наступним:

  • Відповідно до Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова, тож чому треба складати саме іноземну? Іноземні мови абсолютно не потрібні в роботі більш ніж 90 % фахівців з права, оскільки всі закони і нормативно-правові діючі акти офіційно представлені державною мовою, тобто українською, зокрема міжнародні договори і правові акти, які ратифіковані Україною!
  • Держава не забезпечує належний рівень викладання іноземної мови на бакалаврській програмі (лише 1-2 роки), але вимагає її знати. На якій підставі?
  • Заяви, що університети автономні та якість викладання залежить виключно від них — це перекладання відповідальності на інших. Виходить, що питання рівня знань іноземної мови вирішується коштом студентів, які мають тепер витрачатися на приватних репетиторів!
  • Ніхто не оскаржує встановлення конкурсів для безоплатної форми навчання, але чому безпідставно завищеними порогами порушуються права тих, хто бажає здобувати знання на контрактній формі навчання? Такі обмеження є антиконституційними, оскільки обмежують доступ до вищої освіти багатьом вступникам!
  • Пороговий бал повинен бути встановлений заздалегідь, а не постфактум, інакше це має вигляд топорного відсіву!

Попутно дісталося й іншим тестам. Студенти відзначають, що тестові запитання з галузей права були набагато складніші, ніж минулорічні, адже збільшилась питома вага тестів — ситуативних задач, що мають сприяти оцінюванню не пам’яті, а інших характеристик. Крім того, правильні відповіді на окремі питання мають спірний характер. До речі, два тестових питання зі 100 були таки дискваліфіковані.

Тести на перевірку загальних навчальних правничих компетентностей (ТЗНПК), особливо за наявність математичних розрахунків, назвали такими, що абсолютно не мають нічого спільного з фахом юриста, можливо, за винятком окремих фрагментів.

Найбільше усім «сподобались» тестові питання про орхідеї, де треба було погратися виключно з цифрами і згадати шкільну програму з математики для старших класів.

«Поясніть мені, будь ласка, бо я справді цього не розумію, як можна додуматися до правильної відповіді, адже в питаннях про орхідеї треба було знати, що таке факторіал, як він обчислюється і що він тут застосовується. Апелювати до того, що це шкільна програма, я вважаю не дуже доречним, бо шкільна програма містить дуже багато формул, і без практики і повторювань протримати їх всі у голові 4 роки неможливо. Тому я дуже сумніваюся, що знання, що таке факторіал, якось розкривають правничу компетенцію», — пише один з авторів у фейсбучному обговоренні результатів вступної кампанії 2019 року.

Вірною дорогою йдемо

Міністерство юстиції, очевидно, не переконала аргументація обурених студентів. Воно впевнене, що поступово досягає своїх основних цілей.

Як пише на своїй сторінці заступник міністра юстиції Сергій Петухов, цілями правничого ЗНО є:

  • прибрати корупцію при вступі;
  • створити рівні умови для всіх бакалаврів та забезпечити реальну мобільність всередині країни;
  • надати аналітичну інформацію щодо якості вищої освіти та рівня підготовки в окремих вишах, яку можна використовувати при прийнятті управлінських рішень.

Водночас він погоджується, що залишаються певні проблеми. Зокрема, у тестах з галузей права:

  • ще є тести, які можна поставити під сумнів;
  • залишаються випадки «дурних» питань, які перевіряють не знання, а лише фотографічну пам'ять;
  • треба позбутися питань, які не базуються на законодавстві, а використовують підходи/визначення/класифікації, розроблені авторами окремих підручників.

А от ТЗНПК він навпаки вважає чудовим способом перевірити здатність до аналітичного та критичного мислення.

«З питань багатьох студентів видно, що вони до сих пір не зрозуміли, що це не окрема навчальна дисципліна, яку вони не проходили, а перевірка їх здатності мислити, яка виробляється протягом усього навчання», — переконаний заступник міністра.

Щодо перевірки знань з іноземної мови, Сергій Петухов згоден з підходом МОН: на вході в бакалаврат студенту потрібно мати рівень B1, на виході — B2. Магістратура — це незалежне дослідження, яке неможливо здійснити без вільного володіння іноземними.

Переважна частина фахової і наукової літератури публікується англійською мовою, доповнюють його колеги з міністерства. Крім того, вказують вони, в умовах євроінтеграції треба більше спілкуватися з фахівцями з інших країн, а це спілкування відбувається також переважно англійською.

Втім, очікувати від самих ЗВО підвищення рівня викладання іноземних мов — не варто. «Навіть наявність ЄВІ їх не переконала щось змінювати. Тому бакалаври мають самі вимагати від них надання якісних послуг», — вважає Іван Шемелинець.

Зрештою, у кожному закладі вищої освіти існують студентські організації!

«Ви ж хочете отримувати якісні послуги нотаріуса, ви ж хочете доброчесного і справедливе правосуддя, ви ж хочете високої якості адвокатської допомоги, ви ж хочете жити нарешті в правовій державі. У нас якесь криве задзеркалля — не треба якісна освіта, але треба якісні високі стандарти правосуддя»,  дискутує керівник експертної групи з правової освіти.

«Змінюйся або зникни  реальний девіз юридичних факультетів на наступні 5 років. Ті, хто не переглянуть свій розклад і відношення до якості викладання, не матимуть магістрів»,  резюмує позицію реформаторів Сергій Петухов.

До речі, в наступному році нововведення очікують вже випускників магістратури. Їм доведеться складати Єдиний державний кваліфікаційний іспит, без чого диплом магістра не отримати. Відповідну постанову Уряд України ухвалив 17 липня 2019 року.

«Судово-юридична газета» раніше писала, що правничій спільноті презентували дослідження щодо якості юридичної освіти та освітніх послуг за результатами стандартизованих освітніх вимірювань 2018 року.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
За підтримки Північного апеляційного госпсуду відкрилася унікальна виставка бойових прапорів
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Игорь Фомин
    Игорь Фомин
    член Высшего совета правосудия
  • Егор Краснов
    Егор Краснов
    судья Кассационного административного суда Верховного Суда
  • Богдана Гедз
    Богдана Гедз
    судья Зализнычного районного суда Львова
  • Сергей Каракашьян
    Сергей Каракашьян
    судья Окружного административного суда Киева
  • Вита Катющенко
    Вита Катющенко
    судья Днепровского районного суда Киева