Робоче місце адвоката: чим обурилася Національна Асоціація

Національна асоціація адвокатів України 27 червня 2019 року затвердила Рішення № 86 «Про вжиття заходів щодо недопущення порушення права особи на отримання професійної правничої допомоги».

На думку НААУ, адвокат за правовим змістом його діяльності належить до категорії самозайнятих осіб, на яких держава поклала функцію надання професійної правничої допомоги громадянам України.

Формат своєї діяльності адвокат організує самостійно (самозайнята особа) та виконує доручення клієнта, яке оформляється угодою.

Враховуючи специфіку роботи, адвокат протягом робочого часу, який не є нормованим, змушений здійснювати представництво інтересів клієнта в різних державних органах, установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, зокрема в судах.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою, а тому на нього розповсюджується законодавство щодо умов праці, зокрема щодо робочого місця адвоката.

Представництво інтересів клієнта в суді відбувається в рамках адвокатської діяльності, а саме — незалежної професійної діяльності адвоката щодо здійснення захисту. Отже, зал судових засідань є місцем здійснення адвокатської діяльності та має відповідати вимогам до робочого місця (щонайменше із наявністю столу та стільця), освітлення, рівнів вібрації і шуму, мікроклімату в приміщенні та інших критеріїв, передбачених законодавством про охорону праці та санітарними нормами.

Поняття правового терміну робочого місця визначається як у КЗпП України, так і в інших нормативно-правових актах. З огляду на це можна визначити робоче місце як місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Тимчасове робоче місце адвоката при здійснення представництва в суді повинно відповідати санітарним та будівельним нормам та правилам. Відсутність належних умов для роботи адвоката є, по суті, перешкодою для кваліфікованого представництва/захисту інтересів клієнта, що суперечить правам громадян України, гарантованим Конституцією України.

Зрозуміло, що адвокат як самозайнята особа організовує собі постійне робоче місце самостійно. Але тоді, коли він виконує делеговані державою повноваження, саме держава зобов’язана створити адвокату умови для нормальної праці, враховуючи і сучасні технічні можливості для роботи з електронними документами.

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом. Згідно з частиною 8 статті 11 вищезазначеного закону, судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, що є придатним для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Так, адвокат у процесі здійснення адвокатської діяльності в суді повинен мати спеціально облаштоване, відведене для нього тимчасове робоче місце у судовому засіданні (щонайменше з наявністю стола та стільця), аби мати можливість користуватися законами України, робити помітки в своїх записах, у разі виникнення потреби користуватися портативним комп’ютером задля ефективного здійснення професійної діяльності, узгоджувати правову позицію з Клієнтом, який має знаходитися поряд з адвокатом.

У відповідності з п.п. 6.2.1.2, 6.2.1.4, 6.2.1.6 Державних будівельних норм України Будинки і споруди Суди ДБН В.2.2-26:2010, затверджених Регіонбудом України, площа залу судових засідань поділяється на дві основні зони: процесуальну зону та зону для розміщення відвідувачів і осіб, задіяних у справі.

Глибина процесуальної зони залу судових засідань повинна становити не менше ніж 5,5 м у залах для розгляду кримінальних справ з кількістю місць для відвідувачів до 50 та не менше ніж 6,5 м у залах для розгляду кримінальних справ з кількістю місць для відвідувачів 50 та більше осіб, з урахуванням можливого збільшення числа учасників процесу при розгляді складних резонансних справ, а також числа підсудних.

Місця для адвокатів повинні розміщуватись поруч (перед) із підзоною для підсудних із конвоєм. Віддалення підзони для підсудних від зони для відвідувачів повинно бути не менше ніж 2 м.

Приміщення для судового засідання має бути достатньо великим для розміщення всіх учасників судового процесу, щоб усі мали однакову можливість бачити, чути, бути почутим і слідкувати за ходом судового розгляду (Рішення Європейського суду з прав людини «S.C. проти Сполученого Королівства» від 15 червня 2011 року).

При здійсненні представництва інтересів обвинуваченого в судовому засіданні захисник повинен мати змогу безперешкодно спілкуватися з підзахисним, що було підтверджено Європейським судом з прав людини у справі «Сахновський проти Росії» (2010 р.), де наголошено, що право обвинуваченого спілкуватись зі своїм адвокатом без ризику підслуховування третьою стороною є однією з основних вимог справедливого судового розгляду в демократичному суспільстві; в іншому випадку правова допомога втратить значну частину своєї корисності (п.п. 147-149).

Таким чином, саме на державу покладається обов’язок забезпечити адвоката тимчасовим робочим місцем (із наявністю щонайменше стола та стільця) при здійсненні представництва інтересів особи в суді, яке відповідатиме санітарним та будівельним нормам та правилам, забезпечуватиме можливість адвоката безперешкодно спілкуватись з клієнтом без ризику бути підслуханим третіми особами, враховуватиме можливість використання сучасних технічних можливостей для аналізу документів у електронному вигляді. Відсутність вищезазначених умов для роботи адвоката є, по суті, перешкодою для належного захисту інтересів клієнта та унеможливлює виконання ним конституційної функції — надання професійної правничої допомоги

За таких обставин, у разі неможливості надання адвокатом професійної правничої допомоги в неналежно облаштованому залі судових засідань (без наявності щонайменше столу та стільців для адвоката та його клієнта з можливістю їхнього безперешкодного конфіденційного спілкування) залишення адвокатом такої зали судових засідань не може розцінюватись як порушення правил адвокатської етики, трактуватись як прояв неповаги до суду та бути приводом для притягнення адвоката до відповідальності, встановленої законом.

Приводом для такого рішення стало звернення одного з народних депутатів України, яке 3 червня 2019 року надійшло на адресу Національної асоціації адвокатів України.

Підставою для звернення стала ситуація, що склалася у так званій справі «вертолітних податківців», обвинувальний акт в якій наразі перебуває в Дніпровському районному суді міста Києва.

Так, на думку заявників, у вказаній справі суттєво порушуються права адвокатів та їхніх клієнтів, оскільки в Дніпровському районному суді міста Києва для 25 обвинувачених та 53 захисників відсутні умови для ефективної участі у розгляді справи через відсутність спеціально облаштованих тимчасових робочих місць, що призводить до порушення права на захист.

Водночас неналежно облаштовані тимчасові робочі місця адвокатів при здійсненні конституційної функції — захисту прав, свобод та інтересів громадян України — є системною проблемою, з якою зустрічається кожен український адвокат, а тому потребує негайного вирішення.

Раніше згадувалося, куди скаржитися на виконавчу службу, якщо виконавче провадження є зведеним.