Справи про захист прав споживачів та захист честі не оскаржуватимуться до Верховного Суду: зміни до ЦПК

Опубліковано текст президентського законопроекту, яким змінюється процедура розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ. Відповідний проект закону подано Володимиром Зеленським 25 жовтня, але текст з’явився лише 28 жовтня («Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» №2314).

ЗМІНИ ДО ЦПК

Розширення переліку малозначних справ

В першу чергу, звертають на себе увагу зміни до ст. 19 ЦПК, за якими розширюється перелік малозначних справ. Як відомо, за ЦПК рішення в таких малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду, за деякими виключеннями. Тобто ВС не буде приймати їх до розгляду.

Так, до цієї категорії, з усіма подальшими наслідками, будуть відносити, окрім нині вказаних у статті 19 ЦПК (справ, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справ незначної складності, визнаних судом малозначними) наступні:

• справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані зі встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
• справи про розірвання шлюбу;
• справи про захист прав споживачів;
• справи про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, якщо учасник справи не заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла на розгляд суду за 3 дні (або раніше) до наступного судового засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла на розгляд суду пізніше ніж за 3 дні до наступного судового засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. 

Зміни в заходах забезпечення позову

З переліку заходів забезпечення позову в ст. 150 ЦПК виключається:

• забезпечення шляхом встановленням обов'язку вчинити певні дії;
• забезпечення шляхом передачі речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
• іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1–9 цієї частини.

Окрім того, стаття 150 доповнюється п. 11, за яким не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру.

Вимоги до заяв, що подаються на стадії виконання судового рішення

До заяви, скарги чи клопотання, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Відкриття провадження у справі

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви (зміни до ст. 187 ЦПК).

Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду

З переліку ухвал суду першої інстанції, які окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, виключається ухвала щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Зате окремо може бути оскаржена відмова в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції

Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовує питання про склад учасників судового процесу. Пункт доповнюється тим, що у разі встановлення, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні вирішив питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі, суд залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Підстави для скасування судового рішення

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу справа направляється на розгляд до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Право касаційного оскарження (зміни до ст. 389 ЦПК)

Ч. 2 ст. 389 ЦПК викладена наступним чином.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої ст.. 389 ЦПК (рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (у разі подання касаційної скарги на підставі цього пункту у касаційній скарзі також зазначається постанова ВС, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні);

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу;

5) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Не підлягають касаційному оскарженню (ч. 3 ст. 389):

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково;

д) судове рішення оскаржується з підстави, передбаченої пунктом 5 частини другої цієї статті.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи було прийнято безпосередньо судом апеляційної інстанції.

Умови визнання касаційної скарги необґрунтованою

Вносяться зміни також у порядок відкриття касаційного провадження у справі (ст. 394). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

У випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Закриття касаційного провадження

Доповнюється перелік підстав, за якими суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження. Так, цей перелік доповнюється п. 4 до ст. 396 ЦПК: суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу.

Раніше ч. 3 ст. 400 звучала так: «Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права».

Підстави для повного або часткового скасування рішень

Зі статті 411 ЦПК з переліку підстав для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду виключається п. 7, а саме така підстава, як розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Не дослідження судами доказів — не підстава для направлення справи на новий розгляд

З переліку підстав для направлення Верховним Судом справи на новий розгляд (ч. 3 статті 310 ГПК) виключається така підстава, як «суд не дослідив зібрані у справі докази».

Замість цього уточнюється, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо касаційну скаргу обґрунтовано підставою, передбаченою пунктом 5 частини другої статті 389 цього Кодексу (тобто у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи).

Також вносяться зміни до Перехідних положень

Так, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6–9, 11, 14–16, 20, 22, 23, 37–39 частини першої статті 353 ЦПК (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) — до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що Президент Зеленський пропонує зміни до КАСУ, за якими зміниться перелік видів забезпечення позову — зокрема, не можна буде зупиняти акти Кабміну та рішення кадрових комісій органів прокуратури.

Також повідомлялось, що законопроект Президента Володимира Зеленського змінить у Господарському процесуальному кодексі.

Крім того, з’явився текст законопроекту Зеленського про зміни до процесуальних кодексів.

Також ми писали, чи зможуть державні органи звертатися з позовами до адмінсудів. Наступним кроком після реформування питань судоустрою стануть реформи у сфері процесуального законодавства. Ініціатори змін вже наголошували на необхідності розвантажити суди від зайвої роботи та усунути непотрібні процедури.

Окрім цього повідомлялось, що Пленум Верховного Суду звернувся до Володимира Зеленського через закон №1008.