Ми виявили системну проблему у сфері виконання судових рішень, — замміністра юстиції

08:00, 6 ноября 2019
Андрій Гайченко розповів, як мають виконуватися рішення суду і що для цього робиться.
Ми виявили системну проблему у сфері виконання судових рішень, — замміністра юстиції
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Ступінь виконання судових рішень у країні нерідко пов’язують із її місцем у рейтингу Doing Business. Діяльність вітчизняної державної виконавчої служби, на жаль, не робила це місце привабливим для інвесторів. Ситуацію не змінила і поява приватних виконавців. Розвиток цієї молодої юридичної професії одразу наштовхнувся на штучні перепони і жорсткий пресинг з боку державного регулятора. Проте нова команда Мін’юсту декларує прагнення до змін.

Чи з’явиться у сфери виконання судових рішень шанс нарешті перестати бути джерелом скандальних новин, «Судово-юридична газета» намагалася з’ясувати у заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрія Гайченка.

Основною проблемою державної виконавчої служби називали наявність корупції, так званих «смотрящіх», «стоп-листів» і боржників «на абонементі», які начебто неофіційно платили службі якісь кошти, щоб їх не чіпали. Що зараз з усім цим?

 «Смотрящого» на власні очі ніколи не бачив. Звісно, щось про нього чув, я не у вакуумі знаходжуся, але постійно з’являються різні версії. Де в тих чутках правда, сказати складно. Коли я йшов на посаду, то спочатку очікував, що хтось, можливо, зайде до мене, буде щось пропонувати. На диво, цього не сталося. Можливо, тому що я одразу озвучив свою позицію — зі мною домовитись не вийде.

Так само і стосовно «стоп-листів» та «абонементів». Я нікого за руку не ловив на отриманні якихось грошей за це. Інша річ, що я дійсно побачив окремі факти безпідставного невчинення дій державними виконавцями. За деякими виконавчими документами не відкривались провадження по шість-сім місяців. Чи робилось це навмисно, сказати так само складно, але ми виявили системну проблему із неналежною якістю робіт у великій кількості виконавчих проваджень.

Як виявилося, вирішити цю проблему вдалося дуже просто. Після призначення кількох перевірок державні виконавці, очевидно, зрозуміли, що жартувати з цим не треба, і все запрацювало. Так, за вересень (ми вже оприлюднювали інформацію) результат щодо виконання стягнень виявився більшим, ніж за весь попередній рік. Таким чином, з 29 серпня виконавча державна служба працює за новими стандартами — рішення суду мають виконуватися без жодних винятків.

Наскільки гострою була проблема невиконання судових рішень?

 У відсотках сказати складно, тому що є різні системи їх підрахунку — за рік, за два, від відкритих на певний момент проваджень тощо. До того ж є немайнові спори, за якими насправді є майно, є звернення стягнень, є зобов’язання вчинити дії, є арешти і так далі. Я скажу цифрами — це десятки мільярдів гривень. Йдеться про невиконання судових рішень на особливо великі суми. Але ще раз наголошую, на сьогоднішній день подібна практика повністю ліквідована в департаменті виконавчої служби Мін’юсту. В областях і районах, можливо, де-не-де окремі випадки і трапляються, адже дуже складно все проконтролювати за короткий проміжок часу. Крім того, наразі проходить реформування взагалі всієї системи управління юстицією, тому я не виключаю, що окремі люди на місцях можуть вдаватися до певних дій, щоб відсидіти останній день на посаді з користю для себе.

Щоб спокус було менше, ми хочемо налагодити справедливу систему мотивації для державних виконавців. Вона буде оптимізована таким чином, щоб виконавцям було цікаво виконувати рішення, а не тримати когось «на стопі» чи просто зловживати своїми службовими повноваженнями. Наша позиція полягає в тому, щоб за чесне виконання своїх обов’язків людина могла отримати чесні додаткові кошти. Як відомо, у кожній стягненій сумі 10 відсотків складає виконавчий збір, який платить боржник, бо не виконав рішення добровільно. Виконавчий збір в певних пропорціях надходить до державного бюджету, а також розподіляється між державним виконавцем і всіма начальниками в його вертикалі. До того ж більше всього, здається, 20 відсотків, виплачується державному виконавцю — саме тій особі, яка безпосередньо стягує кошти з боржника. До речі, ця система мотивації придумана ще до нас. Проте, за чутками, раніше більша частина винагороди державного виконавця віддавалася нагору. Скажімо, хочеш отримати якусь винагороду від виконання — треба «занести» начальнику. Звучали цифри від половини до 70 відсотків.

Тепер у нас склалася парадоксальна ситуація: ті самі виконавці, які, ймовірно, раніше мали якісь вигоди через невиконання судових рішень, у вересні їх виконали й отримали за це належну винагороду. Хочемо, щоб надалі це відбувалося в автоматичному режимі, незалежно від рішень начальника. До того ж самим виконавцям я повідомив, що перший випадок передачі коштів комусь нагору буде задокументований і буде предметом заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Чи відбувалася якась передача справ від попереднього керівництва Мін’юсту, обговорення наявних проблем?

 З попередньою моєю колегою я особисто не знайомий, хоча ми «дружимо» у Фейсбуці. Гострої потреби у безпосередньому обговоренні з попередниками виявлених проблем насправді немає, вони просто пішли, а ми прийшли на це місце і вибудовуємо таку систему, як ми її бачимо. Тим більше, що я все життя працюю із судовою та правоохоронною системою, а також системою виконання судових рішень. В Укрсоцбанку я майже 10 років очолював управління претензійно-позивної роботи і дуже непогано розумію, як працює система виконання судових рішень, з боку одного із її користувачів, і якою я хотів би її бачити.

Система виконання судових рішень вибудувана, в принципі, дуже правильно. Отже, проблема була не в законі і не в системі. Проблема — в небажанні щось робити і у великій корупційній складовій, яка, на жаль, мала місце.

Ваших знань і досвіду, вважаєте, цілком достатньо, щоб самостійно розібратися у проблемних питаннях сфери виконання судових рішень?

 Я сюди прийшов не один, я командний гравець. 29 серпня був сформований уряд, а 30 серпня ми вже пристали до роботи. Спочатку працювали безкоштовно, офіційно маючи статус лише радників міністра, бо офіційні процедури дуже тривалі. Скажімо, одразу на початку вересня був оголошений конкурс на директора департаменту виконавчої служби, а призначили ми його лише наприкінці жовтня.

Чому стільки розмов про юридичну фірму «Integrites», звідки нібито вийшли всі радники міністра юстиції, і що ця фірма начебто має на вас неабиякий вплив?

 Так склалося, що всі ми в якийсь момент просто перетнулися в цій юридичній компанії. Я, наприклад, там працював тільки чотири місяці, поки не з’явилась краща пропозиція. Зі своїми колегами, які зараз в команді міністра юстиції, я познайомився ще задовго до роботи в «Integrites». Знаю цих людей як дуже класних фахівців. І взагалі, хіба це погано, коли в Мін’юст ідуть люди, які колись працювали в компанії із ТОП-10 юридичних фірм країни? До речі, після звільнення я жодного разу більше не бачився з засновниками компанії, навіть на якихось публічних заходах не перетиналися. Пропозицій з їхнього боку щось «порішати» також не надходило. Я радий за «Integrites», що ця компанія отримала фантастичну безкоштовну рекламу, але рекламу безпідставну.

Нещодавно презентувалися зміни в структурі Мін’юсту, говорилося, що готується значне зменшення повноважень територіальних управлінь юстиції. Чи вплине це на структури державної виконавчої служби?

 Враховуючи те, що 70-80 відсотків наповнення бюджету міністерства юстиції здійснюється за рахунок результатів роботи виконавчої служби, і що таку ж частку служба займає в документообігу відомства, то при запровадженні якихось структурних змін головним має бути  не нашкодити діючій системі, не знизити показники. Таким чином, зміни, в основному, не будуть стосуватися ДВС і не зачеплять її вертикаль. Навпаки, служба стане більш самостійною. Скажімо, в багатьох областях є три-чотири автомобілі ДВС, але транспортом фактично розпоряджається територіальне управління юстиції. Начальник цього управління також підписує всі документи, призначає премії, розпоряджається майном тощо. В результаті виконавцю, буває, нема на чому поїхати на опис майна. Отже, зміни спрямовані на те, щоб відійти від подвійного підпорядкування, і щоб ДВС позбулася шкідливого впливу ТУ юстиції. По місту Києву взагалі збираємось запустити пілотний проект щодо підпорядкування районних відділів державної виконавчої служби безпосередньо департаменту виконавчої служби Мін’юсту, оскільки в управлінні юстиції в місті Києві немає якоїсь ексклюзивної функції, яку б воно мало забезпечувати. Тому ми вирішили спробувати в місті Києві зекономити на кадровій службі, на бухгалтерії, на інших службах підтримки. Також збираємось виключити певну корупційну складову, тому що начальник управління юстиції  це такий собі місцевий божок. Якщо пілотний проект успішно спрацює, а до кінця року ми його запустимо, то будемо розповсюджувати цей експеримент далі.

Йде до того, що ГТУ юстиції будуть повністю позбавлені влади над ДВС?

 У моїй системі координат вони не зникнуть повністю, але їх вплив на роботу ДВС буде мінімальним.

Чи є проблема з кадрами в ДВС?

 Абсолютно не відчувається. Більше того, ми зараз готуємось оголошувати конкурси на посади в ДВС, і думаю, що потік бажаючих буде фантастичний. По-перше, якщо припустити, що чутки про колишні стосунки в ДВС були правдивими, то тепер вже не нічого нікому не треба віддавати нагору. По-друге, людина отримує всі переваги державного службовця, в тому числі і часткове забезпечення житлом. А головне, людина може спокійно працювати  чим це погано?

Чи буде зараз міністерство рухатись в бік об’єднання державних і приватних виконавців?

 Об’єднання поки що не передбачається. Я за конкуренцію. У нас є мета  підвищити ефективність виконання судових рішень. А далі від державних і приватних виконавців залежатиме, як вони з цим впораються.

Але достойна конкуренція  це коли рівні умови. Поки що ж державні виконавці знаходяться в більш привілейованому становищі.

 Зрозуміло, що вирівнювання повноважень  це питання не одного дня. І по нотаріусам це все роками вирішувалось, і функцію одну, другу поступово їм віддавали. Але я не знаю жодного випадку, щоб через нерівність повноважень приватний виконавець заявив би, що припиняє приватну практику і переходить у державну службу. Ми, зрештою, працюємо над тим, що можна передати, а що все ж таки недоцільно. Наприклад, є ситуації з дітьми, є ситуації з виселеннями. Але десь частинами потрошку щось будемо передавати.

Чому, на Ваш погляд, професія приватних виконавців так погано розвивалась, чому їх досить жорстко пресувала дисциплінарна комісія?

 Дисциплінарна комісія якраз і має позбавляти права займатися діяльністю, вона повинна застосовувати санкції. Скажіть, якщо приватний виконавець має право розпоряджатися коштами боржника, обмежувати його виїзд за кордон, то чи потрібен контроль за такою особою? Звісно, потрібен. Ми змінили склад дисциплінарної комісії, але бачимо, що цього недостатньо. Зараз змінюємо принципи, підходи і нормативне регулювання. Ми хочемо вийти на те, щоб побудувати певний інститут, не прив’язаний до особистостей. Щоб незалежно від того, хто буде членами комісії, не можна було когось показово покарати, а винному забезпечити непритягнення до відповідальності. Це зробити можна, і ми цим зараз займаємось.

Свого часу дисциплінарна комісія наробила галасу, позбавивши кількох приватних виконавців права продовжувати свою діяльність, але потім усі ці рішення були скасовані судами всіх інстанцій…

 По-перше, усі рішення ДК були скасовані за формальними підставами. Нормативна база під роботу комісії виписана таким чином, що абсолютно будь-яке її рішення може бути успішно скасовано судом. Немає вимог ні до протоколу, ні до рішення, і, таким чином, немає способу написати їх правильно. Показово, що зі згаданих приватних виконавців ніхто особливо не вказував, що він виграв суд завдяки недосконалості процедури накладення дисциплінарного стягнення, а не за результатами розгляду дисциплінарної справи по суті. По-друге, а хіба ми не маємо притягати до відповідальності виконавця, який, скажімо, відкрив виконавче провадження за уже виконаним рішенням? Такий випадок нещодавно розглядався на дисциплінарній комісії. Тут я бачу проблему у недостатньому висвітленні роботи ДК і у відсутності стандартів. Ми це будемо змінювати, рішення будуть оприлюднюватися, нормативну базу зробимо більш якісною, введемо вимоги до самих формулювань, до текстів, до мотивування цих рішень. В нашій правовій парадигмі завжди суб’єкт владних повноважень повинен доводити свою правоту. Робити це в умовах, коли не виписані алгоритми, дуже складно. В ДК маємо таку ситуацію. Ми переписуємо нормативну базу таким чином, щоб була єдина практика, а це питання не одного дня, щоб все було відкрито, і щоб на питання про дисциплінарну справу я міг показати документ, з якого зрозуміла суть справи.

Інститут дисциплінарного уповноваженого, який створили приватні виконавці, — чи потрібен він сьогодні?

 Він точно не зашкодить. Якщо це потрібно приватним виконавцям, то будь ласка. На засідання ДК приходить дуже освічена людина, як адвокат в суді. Ми оцінюємо і його доводи, і доводи самого приватного виконавця. Тут який плюс  приватний виконавець може не мати значного досвіду відстоювання своїх інтересів в суді, тому уповноважений в якості адвоката дійсно допоможе йому. Ми абсолютно не проти.

За Вашою участю вже було два засідання ДК. На щось вплинули виступи дисциплінарного уповноваженого?

 Абсолютно не вплинули. Але справа в наступному. Юристам відомо, що суддя дуже часто знає рішення ще до того, як почалося судове засідання, і так само часто проекти судових рішень пишуться заздалегідь. В принципі, і стосовно дисциплінарних проваджень така ж ситуація. Порушила людина чи ні, якщо напередодні сідаєш, як я роблю, і читаєш всі матеріали у мене вже є відповідь. Чи можна її змінити? Можна, але поки що ні уповноважений, ні приватний виконавець не сказав мені такого, щоб я не побачив сам. Може, колись таке станеться.

Неодноразово говорилося, що саморегулівна організація приватних виконавців не має ані достатніх повноважень, ані впливу на професійне середовище. Чи готове міністерство передавати ці повноваження?

 Тут більше філософське питання  чи повинна держава мати важіль впливу на тих, хто може забрати все ваше майно? Наприклад, у адвокатів немає великого впливу держави, але адвокат не може самовільно забрати майно, за ним немає сили державного примусу. Вона є тільки у виконавців. Виконавець може залучати правоохоронців, тобто людей зі зброєю, до своїх виконавчих дій, на відміну від адвоката. Виконавець може списати кошти з рахунку будь-якої особи, і банк буде зобов’язаний виконати цю платіжну вимогу. Тому вважаю, що присутність держави в цій системі є обов’язковою. А щодо передачі певних повноважень, то спілкувалися на днях з головою асоціації, і я не почув тверджень, що у них мало повноважень і що вони хотіли б собі ще щось. Мін’юст сьогодні впливає тільки на доступ до професії та на притягнення до дисциплінарної відповідальності. По суті, це і так мінімальна участь держави. До речі, у приватних виконавців половина складу, по чотири особи, у дисциплінарній і кваліфікаційній комісіях. Більше того, за квотою Мін’юсту приватний виконавець увійшов до складу дисциплінарної комісії. Таким чином, там їх більше, і вони можуть, теоретично, заголосувати позиції інших членів комісії  судді і представників Мін’юсту.

Про доступ до професії. Приватні виконавці жалілися на складно прохідні іспити, що позначилось на кількості бажаючих здобути цю професію…

 Я все це чув. Так само я знаю, що начебто були певні такси, які необхідно було сплачувати за екзамен, і що головне для кандидата було не натиснути кнопку Enter, бо ввести правильні відповіді і натиснути кнопку мав хтось у сусідньому кабінеті. Я таке теж чув. Цього всього вже немає на 90 відсотків. Решту, 10 відсотків, я залишаю на можливе стороннє втручання з боку ІТ-системи. Державне підприємство «НАІС» (Національні інформаційні системи), яке є власником програмного забезпечення, має бути абсолютно надійним, а я в цьому ще до кінця не впевнений. Таким чином, якщо ІТ-складова не буде викликати питань, я зможу гарантувати чесний екзамен. В ідеалі, я бачу мінімальну участь людини і суб’єктивного фактору в цьому процесі.

За місяць Вашої роботи в міністерстві вже проходили якісь іспити?

 Два іспити відбулось, жодна особа їх не склала. Ми зробили чесні іспити, що дуже здивувало окремих кандидатів. Скажімо, один із керівників обласної ДВС, який також мав інтерес до здобуття професії приватного виконавця, прийшов, посидів, подивився по сторонам, а потім встав і вийшов. Багато питань сьогодні пов’язані із тим, що люди не готові прийти і фахово скласти іспити. А винен хто завгодно, але не вони самі. Людям не властиво шукати проблему в собі. За минулий місяць кількість приватних виконавців не збільшилася, але вже є 150 бажаючих складати наступні іспити. Такого, дійсно, вже не було тривалий час. Очевидно, люди почули, що все відбувається по-чесному. А я зі свого боку точно не буду ставити якісь перепони на шляху до професії.

А скільки Україні потрібно приватних виконавців?

 Я думаю, що зростання їх кількості має тривати до тих пір, допоки виконавці не почнуть закривати свої офіси. Адже насправді, стати приватним виконавцем не коштує занадто великих грошей. Щось коштує навчання, потім складаються іспити, береш офіс в оренду і починаєш працювати. І якщо в своєму регіоні за два-три місяці ти не зможеш продати свою послугу, бо приватних виконавців стало багато, значить, це буде ознакою насичення ринку.

Кількість державних виконавців також буде залежати від навантаження. У нас є відділи ДВС, в яких кількість проваджень дуже невелика, по п’ять, скажімо, на виконавця. Ми в такому разі бачимо необхідність об’єднувати відділи ДВС, залишивши представника державної виконавчої служби тільки у місцевому Центрі надання послуг (ЦНП). Туди можна буде надавати якісь документи і отримувати необхідні витяги. І для цього не треба утримувати цілий відділ.

Чи готуються ще якісь новації у роботі виконавчих служб?

 Я бачу майбутнє за виходом у цифру. Спостерігаємо тенденцію, що кількість виконання судових рішень, які можуть бути виконані шляхом списання коштів, а не продажу майна, збільшується, особливо по незначних сумах  аліментам, комуналці. Я хочу, щоб до кінця наступного 2020 року виконання такої категорії судових рішень відбувалося в автоматичному режимі. Сьогодні ж виконавцю доводиться розвозити паперові документи, щоб знайти рахунки боржників, в усі банки, адже по фізособам бази рахунків немає. Банк все це вивчає, і за наявності відповідного рахунку потім виставляються паперові платіжки. Процедура стягнення забирає купу часу. А має бути так: одним натиском на кнопку арештовується сума боргу на рахунках фізичної особи, іншим натиском  списується сума за виконавчим провадженням разом із виконавчим збором.

Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Павло Григорович
    Павло Григорович
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва