Парламентські слухання щодо безпеки діяльності журналістів: що ЗМІ вимагають від влади

Вперше за останніх майже 10 років 06.11.2019 року в стінах Верховної Ради відбулися парламентські слухання на тему: «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення». На захід були запрошені представники ЗМІ, інститутів громадянського суспільства, наукової спільноти, народні депутати, правоохоронці. За цей десятирічний період стан безпеки журналістів на парламентському рівні не досліджувався.

Ініціатори слухань передбачали, що їх проведення сприятиме об’єктивному оцінюванню стану справ і викликів, пов’язаних із забезпеченням свободи слова, безпечних умов праці журналістів, виконанню Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію з Європейським союзом у царині свободи слова, напрацюванню ефективних механізмів формування і реалізації державної інформаційної політики в Україні та вирішенню проблем безпеки діяльності працівників засобів масової інформації.

Однією з ідей заходу була вимога до судів та ВРП про відкритий розгляд справ щодо журналістів, їх окремого обліку та щоквартальної звітності. Проте представники судової влади та Генеральної прокуратури на парламентських слуханнях не були присутніми (що не завадило висловити певні рекомендації до організації їх роботи зі ЗМІ).

Також Президенту України фактично дорікнули за відсутність на зустрічі з журналістами пропозицією брати участь у всіх наступних аналогічних парламентських слуханнях.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, які сигнали посилала  влада ЗМІ у ході парламентських слухань.

Учасники парламентських слухань констатували:

• високий рівень фізичної агресії до журналістів;
• наявність погроз на адресу журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків;
• відсутність ефективного розслідування злочинів, скоєних проти працівників ЗМІ;
• відсутність належного покарання судами злочинців, які скоїли злочини проти журналістів;
• системне небажання влади вирішувати проблему безкарності, ігнорування справедливих вимог журналістської громади;
• неефективність наявних форм співпраці медіаорганізацій з силовиками і владними органами;
• низький рівень довіри журналістів до уповноважених державних органів щодо їх спроможності захистити, знайти і справедливо покарати злочинців.

Що парламентські слухання рекомендують правоохоронним органам

По-перше, представники медіа пропонують активізувати зусилля уповноважених державних органів стосовно розслідування вбивств Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, Вадима Комарова, В’ячеслава Веремія, Олеся Бузини, звільнення полонених журналістів, зокрема Станіслава Асєєва (Васіна) та Олега Галазюка, припинення переслідування окупаційною владою Криму Миколи Семени та кримськотатарських громадських активістів.

По-друге, правоохоронців (прокуратура, ДБР, Нацполіція) просять:

• забезпечити під час розслідування злочинів, вчинених стосовно журналістів, своєчасне внесенням відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР; належну правову кваліфікацію вчинених діянь; повноту (ретельність) досудового слідства, включаючи дослідження мотивів вчиненого злочину та встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та створенням перешкод у реалізації права на свободу слова; дотримання розумних строків досудового слідства та прав потерпілих під час досудового розслідування;
  
  
• забезпечити повагу до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері;
  
  
• включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) прокурорів та слідчих вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших працівників медіа, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення.

Крім того, від цих органів чекають визначення осіб, відповідальних за реагування і контроль за розслідуванням злочинів, скоєних проти журналістів, та забезпечення публікації щоквартальних звітів про результати розслідування цих злочинів.

Генеральній прокуратурі України, крім вищезазначеного, також рекомендують:

• посилити нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів, вчинених стосовно журналістів та інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова;
• забезпечити належне реагування (продовжувати відкривати кримінальні провадження та проводити ефективне розслідування) на переслідування журналістів та обмеження свободи слова на території окупованого Кримського півострову та окремих районів Донецької і Луганської областей.

Генеральній прокуратурі України та Міністерству внутрішніх справ України пропонується узгодити між собою методичні рекомендації Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України щодо розслідування злочинів проти свободи слова.

Учасники заходів також хочуть надати рекомендації іншим державним органам:

 Верховній Раді України:

• посилити відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, а також за вбивство чи замах на вбивство журналіста;
• передбачити у законодавстві України, що вчинення кримінальних правопорушень у зв’язку із перешкоджанням реалізації права на свободу вираження є обставиною, що обтяжує відповідальність;
• на законодавчому рівні надати захист діяльності громадянських журналістів (блогерів чи осіб, які збирають або розповсюджують суспільно необхідну інформацію), як мінімум на рівні покарань за адміністративні правопорушення або кримінальні проступки;
• збільшити строк давності притягнення до відповідальності за правопорушення проти свободи слова;
• виключити з кримінальних і перенести до категорії адміністративних правопорушень діяння у формі незаконної відмови в наданні публічної інформації на запит журналіста;
• визначити правовий статус інтернет-ЗМІ та журналістів інтернет-ЗМІ;
• визначення понять «журналіст» та «журналістська діяльність» привести у відповідність до європейських стандартів у цій сфері, замінивши/виключивши ознаку «систематичності» такої діяльності — для охоплення захистом також і тих осіб, які несистематично займаються журналістикою і зазнали втручання в цю діяльність, та уникнення можливої потреби доводити протиправний намір перешкодити саме систематичній, а не будь-якій журналістській діяльності чи лише одному з її елементів (наприклад, зйомці).

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини:

• активізувати роботу із захисту прав журналістів.

Кабінету міністрів України:

• створити національний механізм швидкого реагування для захисту журналістів у формі урядової гарячої лінії у співпраці Міністерства культури, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, Генеральної прокуратури України та громадських організацій;
• спростити процедуру доступу іноземних журналістів, правозахисників та адвокатів до Криму шляхом внесення змін до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї (Постанова Кабінету міністрів України від 4 червня 2015 р. №367), передбачивши повідомний, а не дозвільний принцип порядку в’їзду іноземних журналістів, правозахисників та адвокатів на окуповану територію АР Крим; розширення переліку підстав для отримання дозволів іноземцями; спрощення порядку подачі документів для повідомлення/отримання дозволу для в’їзду на окуповану територію АР Крим.

Державній судовій адміністрації:

• забезпечити окремий облік категорії справ, які стосуються злочинів, скоєних проти журналістів та працівників ЗМІ, та щоквартально оприлюднювати звіт з розгляду цих справ.

Верховному Суду:

• узагальнити судову практику розгляду справ, пов’язаних із вчиненням злочинів щодо журналістів та інших працівників засобів масової інформації, а також інших осіб у зв’язку із реалізацією ними права на свободу слова і звернути увагу судів на необхідність усунення виявлених недоліків та дотримання європейських стандартів у галузі прав людини;
• у межах компетенції забезпечити втілення в українську судову практику принципу поваги до права журналістів не розкривати свої джерела інформації та неухильно дотримуватись європейських стандартів та приписів законодавства України у цій сфері;
• обговорити з залученням усіх зацікавлених сторін правоохоронну та судову практику щодо доведення умислу на перешкоджання журналістській діяльності та інші пов’язані з цим практичні проблеми розслідування та судового розгляду відповідних кримінальних проваджень.

Національній школі суддів:

• включити до обов’язкової програми підготовки, перепідготовки (підвищення кваліфікації) суддів вивчення спецкурсу з питань захисту професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, ефективного розслідування вчинених щодо них злочинів, розробленого з урахуванням європейських стандартів у галузі захисту прав людини, та забезпечити його подальше практичне втілення.

Облдержадміністраціям:

• забезпечити проведення щоквартальних нарад з питань забезпечення прав журналістів на їх професійну діяльність із залученням керівників уповноважених державних органів, журналістських та медіаорганізацій.

Від Міністерства оборони України чекають сприяння висвітленню журналістами подій в зоні Операції Об’єднаних сил, а також забезпечити збереження персональних даних журналістів, акредитованих для висвітлення подій у зоні бойових дій.

Реакція держави на парламентські слухання

Ще до проведення парламентських слухань МВС повідомило, що буде щоквартально публікувати інформацію щодо розслідування злочинів проти свободи слова.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко пообіцяв буквально наступного дня після парламентських слухань створити на сайті МВС розділ, який повідомлятиме про хід розслідування злочинів проти журналістів. Такий розділ на сайті МВС дійсно з’явився, але поки що у форматі новин.

Крім того, на сайті президента України оприлюднено указ №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», в якому Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів України до 31 грудня 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроект щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Указ був розкритикований у ЗМІ через наявність у ньому терміну «стандарти новин».

«Маємо оприлюднену інформацію про указ президента, яким дано доручення уряду та іншим органам влади щодо прискорення реформ для зміцнення країни, й зокрема там в переліку є завдання в сфері культури та інформполітики. Тобто президент своїм дорученням закріплює ідею, що Кабмін до 31 грудня цього року має ініціювати та подати на розгляд зміни до медіазаконодавства, які передбачають посилення відповідальності за порушення інформаційного законодавства, зокрема, йдеться й про маніпуляції та недостовірну інформацію. Також, що дуже зачіпає всіх журналістів, там є формулювання, що в законодавстві необхідно прописати вимоги щодо стандартів новин. Тобто фактично ми говоримо про законодавче регулювання новин, що є жорстким обмеженням інформаційної діяльності, не може закон прописувати стандарти новин. Вони регулюються професійними стандартами», — констатував голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Він звернув увагу на те, що законодавство вже передбачає відповідальність за свідомий обман та недостовірну інформацію. «Але давати чиновникам можливість визначати та контролювати новини, я вважаю, не потрібно», — додав Сергій Томіленко.

Проте згодом міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський назвав це «термінологічним непорозумінням», яке виникло через помилкове застосування терміну «стандарти новин» у документах Міністерства культури, молоді та спорту. Він заявив, що влада не збиралась і не збирається регулювати стандарти новин, оскільки «це — право виключно професійної спільноти».

Нагадаємо, з 31 жовтня 2019 року саме МКМС забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері телебачення і радіомовлення. До його ж відома віднесено Держкомтелерадіо.

Дивіться також фоторепортаж з парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення».