Народні депутати від партії «Слуга народу» Олександр Федієнко, Михайло Крячко, Роман Соха зареєстрували законопроект №2655 «Про хмарні послуги».
Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є створення умов для обробки та захисту даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг та визначенні особливостей використання хмарних послуг органами державної влади, а також більш ефективного використання державних ресурсів шляхом впровадження новітніх технологій.
Законопроектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг, а також визначити особливості використання хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, державними підприємствами, установами та організаціями, суб’єктами владних повноважень та іншими суб’єктами, яким делеговані такі повноваження.
У проекті закону також передбачається внесення змін до законів України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про публічні закупівлі» з метою врегулювання відносин щодо обробки певних видів інформації в системах хмарних обчислень та закупівлі хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, державними підприємствами, установами та організаціями, суб’єктами владних повноважень та іншими суб’єктами, яким делеговані такі повноваження.
Зокрема, законопроектом надається визначення термінів «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)».
Так, хмарна послуга — це послуга надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень.
Хмара (хмарна інфраструктура) — це сукупність динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, які можуть бути оперативно надані користувачу хмарних послуг і вивільнені через глобальну та локальні мережі передачі даних.
Хмарні ресурси — будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, які доступні за допомогою технології хмарних обчислень, такі як процесорний час (обчислювальна потужність), місце в сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми.
Проектом закону визначається, що організаційну систему державного регулювання у сфері використання технології хмарних обчислень та надання хмарних послуг становлять:
1) Кабінет міністрів України;
2) уповноважений орган, який визначається Кабінетом міністрів України.
Законопроектом встановлюються учасники відносин у сфері хмарних послуг:
Надавачі хмарних послуг для внесення відомостей про них до Переліку подають до Уповноваженого органу:
1) заяву про внесення до Переліку із зазначенням відповідних видів хмарних або супутніх послуг, передбачених цим законом;
2) документ, що підтверджує повноваження представника Надавача хмарних послуг або супутніх послуг;
3) інші інформацію та документи, передбачені цією статтею або визначені відповідно до неї.
Законопроектом передбачається, що хмарні послуги надаються на договірних засадах. Договір про надання хмарних послуг Публічному користувачу укладається у письмовій (електронній формі).
Договір про надання хмарних послуг може включати положення, викладені в іншому електронному документі, включені шляхом посилання на такий електронний документ. За договором надавач зобов'язується за завданням користувача надати у визначений спосіб одну чи кілька послуг, а користувач зобов'язується оплатити надавачу зазначену послугу.
Істотним умовами договору про надання хмарних послуг для Публічних користувачів є:
Окрім цього, в документі зазначається, що якщо надавач надає хмарну чи супутню послугу спільно з іншим надавачем, то вони несуть перед користувачем солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що витікають з договору про надання такої хмарної чи супутньої послуги, якщо інше не передбачено договором з користувачем.
Якщо надавач надає хмарну чи супутню послугу з використанням послуг іншого надавача, то такий основний і залучений надавачі несуть перед користувачем солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що відповідають зобов’язанням залученого надавача перед основним надавачем, якщо інше не передбачено договором з користувачем.
У статті 11 законопроекту встановлюються особливості використання хмарних послуг публічними користувачами.
В разі появи у публічного користувача потреби у технічних та/або програмних засобах, в тому числі для організації забезпечення інфраструктурних потреб розвитку інформаційного суспільства, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впровадження сучасних інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій, для підтримки власної діяльності, а також реалізації повноважень та виконання покладених завдань соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення, Публічний користувач зобов’язаний ініціювати закупівлю відповідних хмарних послуг.
Народні обранці зазначили, що ухвалення та реалізація проекту закону сприятиме економії коштів державного бюджету та можливостям їх перерозподілу, у тому числі на реалізацію проектів електронного урядування, проектів дистанційного навчання, та забезпечення більшої доступності державних послуг фізичним і юридичним особам, а також сприятиме надходженню до України більш 10 млрд приватних інвестицій у найближчі п'ять років.
Також ми писали про систему «Трембіта»: Мін’юст та ПФ почали обмінюватись даними.