Нові правила у сфері медіа: основні положення законопроекту

27 листопада народні депутати від партії «Слуга народу» Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та інші зареєстрували законопроект №2693 «Про медіа».

Ініціатори зазначили, що метою законопроекту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіасервісів, регулювання діяльності в сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа.

Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук зауважила, що «це рамковий законопроект, який фактично кодифікує та осучаснить усе українське медійне законодавство, яке «застрягло» в кращому випадку у 2000-х роках».

Що пропонується законопроектом

Проект Закону спрямований на врегулювання відносин, пов’язаних із поширенням масової інформації. 

Законопроектом зазначається, що у випадку його прийняття, до сфери дії Закону не входитимуть випадки поширення масової інформації:

1) фізичними особами, які не є суб’єктами у сфері медіа;

2) фізичними особами-підприємцями або юридичними особами на власних веб-сайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності, а поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії закону; 

3) у вигляді кореспонденції, яка надсилається визначеному колу користувачів, зокрема, з використанням електронних комунікацій, за виключенням розповсюдження масової інформації;

4) у вигляді онлайн-ігор в мережі Інтернет, крім випадків надання доступу до програм через онлайн-гри;

5) на веб-сайтах державних органів, органів місцевого самоврядування, за умови, що поширення такої інформації не є діяльністю, визначеною чинним законодавством;

6) в інших випадках, визначених цим законом.

Законопроектом встановлюється, що особливості діяльності суб’єктів у сфері медіа щодо передвиборної агітації та інформування у період проведення виборів та референдумів регулюються законодавством про вибори та референдуми.

Для цілей закону суб’єктами у сфері медіа є:

1) суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа (лінійних та нелінійних);

2) суб’єкти у сфері друкованих медіа;

3) суб’єкти у сфері онлайн-медіа;

4) провайдери аудіовізуальних сервісів;

5) провайдери платформ спільного доступу до інформації;

6) постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

Ліцензування та реєстрація у сфері медіа

Ліцензуванню відповідно до законопроекту підлягає виключно мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України та постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Законом визначаються умови та порядок організації конкурсу на отримання ліцензії, подачі документів на участь в конкурсі та визначення його учасників, призначення та проведення конкурсу, встановлення його результатів, порядок сплати ліцензійного збору та видачі ліцензії. Окрім цього, законопроект містить норми щодо продовження строку дії ліцензії, внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа щодо ліцензіатів та умов ліцензії, підстави та порядок анулювання ліцензії.

Обов’язковій реєстрації згідно з  документом підлягають суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного ресурсу, суб’єкти у сфері друкованих медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів, а також суб’єкти у сфері медіа, в тому числі й нерезиденти України, які надають користувачам на території України доступ до своїх медіасервісів на умовах, що передбачають оплату користувачами доступу чи користування такими медіасервісами. Суб’єкти у сфері онлайн-медіа та платформи спільного доступу до інформації самостійно приймають рішення про реєстрацію. Порядок реєстрації, підстави відмови в реєстрації та скасування реєстрації суб’єктів у сфері медіа визначаються законом.

Іноземні лінійні медіа можуть поширюватись на території України провайдерами аудіовізуальних сервісів виключно після реєстрації таких медіа у порядку, який окремо визначається законом.

Усі ліцензійні й реєстраційні процедури згідно з законопроектом відбуваються через електронний кабінет суб’єкта у сфері медіа, функціонування якого забезпечується Національною радою.

Також проектом закону визначається статус Національної ради (Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення) - є незалежного, постійно діючого колегіального державного органу, що діє на підставі Конституції України, законів України і здійснює державне регулювання, нагляд і контроль у сфері медіа. Президент та Верховна Рада України призначатимуть по половині складу Національної ради.

Законопроект запроваджує нову форму регулювання — спільне регулювання у сфері медіа, як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання. Предметом спільного регулювання є визначення вимог до поширення інформації, для якої законодавством передбачено регулювання змісту, шляхом прийняття кодексів (правил) створення та поширення такої інформації. При цьому суб’єкти у сфері медіа добровільно беруть на себе обов’язок дотримуватись цих вимог, а Національна рада визнає, що ці вимоги є достатніми для забезпечення суспільних інтересів. Задля забезпечення спільного регулювання законом передбачається створення органу спільного регулювання у формі громадської спілки, що є юридичною особою, засновниками якої є ліцензіати та реєстранти, а також їх галузеві об’єднання.

Законопроектом встановлюються заходи реагування на порушення законодавства та санкції за порушення законодавства у сфері медіа.

Заходами реагування Національної ради на порушення є:

1) припис;

2) звернення до суду щодо анулювання ліцензії, скасування реєстрації або заборони поширення медіа в Україні;

3) скасування реєстрації іноземного лінійного медіа.

Санкціями за порушення вимог законодавства та/або умов ліцензії є:

1) стягнення штрафу;

2) анулювання ліцензії та/або скасування реєстрації; 

3) заборона поширення медіа на території України.

При цьому санкція у вигляді штрафу застосовується до суб’єктів за рішенням Національної ради. Санкція у вигляді анулювання ліцензії та/або скасування реєстрації застосовується шляхом звернення Національної ради до суду з відповідним позовом. Рішення про анулювання ліцензії та/або скасування реєстрації ухвалюється судом.

Обмеження для ЗМІ, пов'язані зі збройною агресією

Окремим розділом проекту Закону визначаються обмеження, пов’язані зі збройною агресією, які діють з моменту визнання Верховною Радою певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та до моменту прийняття рішення про скасування зазначеного статусу. Так, зокрема, в медіа забороняється поширювати:

1) матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), та їх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію, анексію території України, порушення територіальної цілісності, суверенітету України, зокрема і публічне заперечення зазначених дій;

2) недостовірні матеріали щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі та ненависті або заклики до насильницької зміни територіальної цілісності чи конституційного ладу;

3) програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи, внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національному медіа-простору України, який затверджує Національна рада в порядку, визначеному Законом.

Окрім того, Національна рада відмовляє в реєстрації іноземного лінійного медіа, що зареєстроване в державі-агресорі (державі-окупанту) або якщо Національною радою виявлено ознаки того, що редакційний контроль щодо такого іноземного лінійного медіа здійснюється фізичними або юридичними особами — резидентами держави-агресора (держави-окупанта).

Крім того, законопроектом визначено, що суб’єктом у сфері медіа в Україні не може бути:

1) фізична особа, яка є громадянином держави-агресора (держави-окупанта);

2) юридична особа, в якій власником істотної участі, контролером чи бенефіціаром на будь-якому рівні ланцюга володіння корпоративними правами є особа, яка є громадянином або резидентом держави-агресора (держави-окупанта), чи юридична особа, зареєстрована в такій державі або з місцезнаходженням в такій державі;

3) юридична особа, що отримує фінансування (кредити, займи, позики, інвестиції, внески спонсорів, благодійні внески, іншу фінансову допомогу) від фізичних осіб, що є громадянами держави-агресора (держави-окупанта), юридичних осіб, зареєстрованих в такій державі або з місцезнаходженням в такій державі

Також ми писали про Закон про медіа в Україні: нардеп роз’яснила низку положень.