Законопроект про дезінформацію пропонує зміни до КАСУ

Мінкульт частково виконав обіцянку щодо оприлюднення законопроекту про боротьбу з дезінформацією та виклав для публічного обговорення порівняльну таблицю до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації». Текст проекту закону на сайті відсутній. «Судово-юридична газета» поцікавилася, які зміни до порядку розгляду судових спорів пропонує міністерство.

Законопроект одразу ж ділить журналістську спільноту на тих, хто є професійним журналістом, і тих, хто не зовсім.

У розумінні законопроекту професійним журналістом є особа, яка має чинну прес-картку, видану Асоціацією журналістів України, або має чинну акредитацію іноземного журналіста, згідно із Реєстром акредитованих іноземних журналістів.

Оператором є особа, що на постійній професійній основі здійснює фіксацію інформації засобами відео- або фотозйомки та має посвідчення, видане суб’єктом у сфері медіа.

Якщо уважно прочитати порівняльну таблицю, то захисту підлягатимуть лише так звані «професійні журналісти» й оператори. Одразу впадає в око відсутність будь-яких згадок про фотокореспондентів.

Зокрема, лише журналісти, які вважаються професійними, будуть користуватися правом на безоплатну правову допомогу.

Новаціями законопроекту є також запровадження електронної системи довіри, індексу довіри, терміну «дезінформація», дисциплінарної відповідальності, штрафів та посади Уповноваженого з питань інформації. Засоби масової інформації перетворюються на засоби розповсюдження масової інформації.

Уповноважений буде мати право на коментар чи власне тлумачення фактів, подій або явищ щодо дезінформації або на спростування дезінформації.

Уповноваженого з питань інформації звільнять від сплати судового збору:

- у справах про притягнення до відповідальності за порушення Закону України «Про інформацію»;
- за подання позовів стосовно відповіді чи спростування дезінформації, обмеження доступу до інформації або веб-сайтів, веб-сторінок, облікових записів.

Зміни, які пропонується внести до Кодексу адміністративного судочинства України

Справи за позовними та іншими заявами Уповноваженого з питань інформації буде розглядати Апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суд першої інстанції.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглядає справи за позовними заявами та заявами Уповноваженого з питань інформації як суд апеляційної інстанції.

Уповноважений з питань інформації зможе звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах, на відміну від інших учасників процесу.

Про надання доказів, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб, ініціатори законопроекту навіть не згадують.

Метою звернення Уповноваженого до суду буде «захист права суспільства на отримання достовірної інформації». Звертатися в суд він зможе особисто або через представника.

Уповноваженому з питань інформації хочуть надати право звернутися до суду із заявою про накладення штрафу у випадках,  встановлених Законом України «Про інформацію». 

Суд буде накладати штраф у разі встановлення відповідного порушення Закону України «Про інформацію».

Уповноважений буде звертатися до суду із заявою про обмеження доступу до веб-сторінки, веб-сайту чи облікового запису або інформації у мережі Інтернет або поширеної за допомогою сервісу обміну миттєвими повідомленнями у разі відсутності ідентифікаційних даних їх власника, передбачених Законом України «Про інформацію».

Про практику блокування сайтів судами ми розповідали раніше.

Уповноважений також отримає право звернутися до суду з позовною заявою про відповідь чи про спростування дезінформації та накладення штрафу за порушення Закону України «Про інформацію» у разі відмови у задоволенні відповідної заяви Уповноваженого з питань інформації поширювачем масової інформації. (Яким чином це стосується КАСУ, зрозуміти важко, а зміни до інших процесуальних кодексів не передбачені.)

Сьогодні Закон України «Про інформацію» штрафів не передбачає, але Мінкульт пропонує їх запровадити. Про процедуру їх накладення історія замовчує.

У разі  відсутності ідентифікаційних даних поширювача масової інформації Уповноважений з питань інформації звертається до суду із заявою про визнання факту поширення дезінформації.

(Нагадаємо, що мова йде про зміни до порядку адміністративного судочинства, у якому не встановлюються факти.)

Зміни до Кримінального процесуального кодексу

Розслідування кримінальних проваджень, що стосуються дезінформації, хочуть віднести до спеціального досудового розслідування, яке планують доручити Службі безпеки України.  

Стосовно професійного журналіста буде застосовуватися особливий порядок кримінального провадження.

Письмове повідомлення про підозру професійному журналісту буде здійснюватися Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури.

Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку щодо професійних журналістів буде повідомлятися Асоціація професійних журналістів України.

У разі звернення Верховного Суду до Європейського суду з прав людини із запитом про надання консультативного висновку з принципових питань, що стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод або протоколами до неї, судове провадження у справі підлягає зупиненню до одержання відповіді Європейського суду з прав людини на такий запит.

Оскаржити вирок у таких справах нададуть право засудженому, його захиснику, законному представнику, прокурору. Про інших учасників процесу не згадується.

Якщо під час розгляду справи буде виявлена складність щодо тлумачення чи визначення порядку реалізації прав і свобод, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї, котрі є предметом розгляду, касаційна інстанція з власної ініціативи може постановити ухвалу про звернення до Європейського суду з прав людини з проханням надати консультативний висновок.

У справах щодо притягнення до кримінальної відповідальності за поширення дезінформації звернення до Європейського суду з прав людини з проханням надати консультативний висновок стане обов'язковим.

Зміни до Кримінального кодексу

Якщо зміни до Кримінального кодексу у редакції, запропонованій Мінкультом, будуть погоджені Верховною Радою, то закон захищатиме виключно професійних журналістів та операторів. За перешкоджання саме їхній діяльності буде наступати кримінальна відповідальність.  

Норми щодо захисту журналістів записані в законопроекті на вимогу Національної спілки журналістів України.

Відповідальність буде наступати за поширення дезінформації, публічну пропаганду тероризму або за його публічне виправдання, а також за фінансування таких дій. Окремо виділили відповідальність за аналогічні дії з використанням медіа або інших засобів розповсюдження масової інформації.

Частина змін, які пропонується внести до КК, взагалі незрозуміло яким чином торкається журналістики (мова йде про ввезення матеріалів, що пропагують насильство, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, публічну пропаганду тероризму або його публічне виправдання).