«Пекельне пекло»: рішення ЄСПЛ про катування

11:22, 29 января 2020
Європейський Суд з прав людини виніс рішення у справі Кардави проти України.
«Пекельне пекло»: рішення ЄСПЛ про катування
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі №19886/09 «Кардава проти України». Адвокат затриманого Олег Веремієнко охарактеризував її як «пекельне пекло» — йдеться про тортури по відношенню до Кардави.

Обставини справи

Громадянин Грузії Тамаз Кардава проживав у Києві з 1993 року. 7 серпня 2008 року його затримали правоохоронці у Києві за підозрою у розбої. Затримання було зазначено відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, за порушення правил обігу наркотиків. Тобто адміністративне правопорушення.

10 серпня 2008 року, відповідно до статті 115 Кримінально-процесуального кодексу, затриманого помістили під варту за підозрою у розбої та володінні наркотиками.

12 серпня 2008 року Шевченківський районний суд Києва залишив заявника під вартою, з огляду на поточне кримінальне розслідування проти нього. У суді зазначили, що затриманий мав попередні кримінальні правопорушення. Тож зважаючи на тяжкість обвинувачення, його вирішили не відпускати на свободу через можливість втечі.

27 липня 2009 року справу заявника разом з обвинувальним листом було передано до Шевченківського районного суду для судового розгляду. У жовтні того ж року заявник попросив суд звільнити його з-під варти, переважно через проблеми зі здоров’ям, однак суд відмовив, пославшись на відсутність доказів того, що затриманий не втече.

30 березня 2010 року адвокат попросив суд звільнити заявника через проблеми зі здоров’ям. Однак суд знову відмовив з тих само підстав і вказав на те, що стан здоров’я засудженого дозволяє не звільняти його.

Жорстоке поводження із затриманим

Затриманий стверджував, що під час затримання 7 серпня 2008 року був жорстко побитий співробітниками міліції. 11 серпня міліціонери знов побили заявника з метою вибити у нього зізнання у злочинах. Фельдшер відзначив, що Кардава мав гематоми на правому плечі та лівому стегні, а також закриту травму грудної клітини.

Із 14 серпня рідні та близькі заявника надсилали до судів, прокуратури, офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скарги, в яких вказували на жорстоке поводження з боку міліції та незаконність арешту.

15 серпня самопочуття Кардави значно погіршилося, і його відправили до лікарні, де лікарі вказали, що заявник мав закриту черепно-мозкову травму, множинні тупі травми внутрішніх органів, у тому числі контузію нирок, та зламане ребро.

У рішеннях від 8 вересня та 9 грудня 2008 року, а також від 9 квітня, 8 жовтня і 10 грудня 2009 року Шевченківська районна прокуратура, після проведення дослідчих перевірок, відмовилася порушити кримінальні провадження, визнавши твердження заявника про жорстоке поводження з боку міліції необґрунтованими.

Пізніше дані рішення були скасовані вищими органами через те, що перевірка не відповідала вимогам повного й об’єктивного розгляду обставин справи. 30 березня 2010 року Шевченківський районний суд визнав, що до експертного звіту від 22 грудня 2008 року не входив аналіз медичних записів про лікування заявника у період із серпня до жовтня 2008 року. Було необхідно отримати та перевірити відповідну медичну інформацію стосовно його травм, а також допитати заявника і лікарів, які його оглядали.

24 червня 2010 року, посилаючись на експертний звіт від 22 грудня 2008 року, Шевченківська районна прокуратура знову відмовилася порушувати кримінальне провадження стосовно стверджуваного жорстокого поводження, зазначивши, що доступні докази не вказували на те, що міліціонери вчинили будь-який злочин.

Смерть заявника

Протягом серпня-жовтня 2008 року Кардаву лікували у Київському СІЗО. У матеріалах справи зазначено, що лікування із серпня по жовтень 2008 року поліпшило стан його здоров’я.

У січні 2009 року лікарі виявили у заявника черепно-мозкову травму. Протягом наступних шести місяців заявник неодноразово звертався з приводу необхідності пройти лікування через погане самопочуття. Відповідно до висновків лікарів, заявник мав коронарну хворобу серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонію, недостатність кровообігу, циркуляторну енцефалопатію, віддалені наслідки травми голови, шийний остеохондроз, короткозорість, хронічний гепатит C та хронічний гастрит. 25 листопада 2009 року він був поміщений до медичного відділення СІЗО через погіршення стану свого здоров’я, зокрема у нього розвинулися цироз печінки та портальна гіпертензія. Однак лікарі не виявили підстав для невідкладної госпіталізації заявника поза межами СІЗО, незважаючи на його запити про це.

8 лютого 2010 року Кардаву відправили до лікарні у Києві, де йому діагностували активну фазу цирозу печінки, гепатоцелюлярну недостатність та гепаторенальний синдром, портальну гіпертензію, асцит, спленомегалію, хронічний пієлонефрит, хронічний панкреатит, хронічний холецистит, а також симптоматичну гіпертонію. Лікарі призначили заявникові низку ліків, з огляду на його проблеми зі здоров’ям.

1 березня його повернули до СІЗО. 1 квітня 2010 року для заявника була викликана швидка допомога, і він був відправлений до Київської лікарні невідкладної допомоги, де залишався до своєї смерті 7 квітня 2010 року. За даними розтину, проведеного патологоанатомом 8 квітня 2010 року, заявник помер від легенево-серцевої недостатності, пневмонії нижньої частини, ускладненої абсцесом, спленомегалії та цирозу печінки.

Після смерті заявника позивачем у справі стала його сестра. ЄСПЛ визнав, що вона має законний інтерес у цих провадженнях.

Подробиці справи від адвоката

Адвокат Олег Веремієнко на своїй сторінці у Facebook згадав про нелюдські умови утримання Тамаза Кардави.

«На досудовому слідстві — його дуже жорстоко катували в ТВМ-4 на вул. Баумана на Нивках (це підрозділ Шевченківського РОВД — Герцена, 9). Його занадто пізно вивезли в лікарню. І суд, і прокурори — всі заперечували проти того, щоб арештанта лікувати хоч трохи. Його просто протримали в СІЗО до вже некурабельного стану», — написав адвокат і додав, що пропри те, що минуло вже багато років, йому досі моторошно згадувати ці подробиці.

«Коли затриманого вивезли в лікарню, була Пасха. Я підійшов до знайомої лікарки і попросив полікувати його хоч трохи, щоб вона виписала ліків. Отримали список ліків на 300 доларів США. Купили. Привезли в лікарню. Передали. Потім почалися свята. Лікарка поїхала… До мого підзахисного за три доби ніхто з медпрацівників не підходив. Їх просто там не було. Чоловік впав у кому. Його в комі прикували наручниками до ліжка залізного. Коли я в перший робочий день прорвався в палату Кардави з боєм фактично, я побачив просто треш. Переповнена вщент палата. Кардава без свідомості. Пісок на підлозі в палаті 1 см. І головне — наш мішок з ліками так три дні і простояв — його навіть не відкривали. Не було кому! Стіни в палаті — забризкані кров'ю. У нього з носа йшла кров всі ці дні, і він витирав цією кров'ю стіни. Поруч — лежить циганка років 17-18, наркоманка в ломках, і кричить, як ненормальна.

Я почав волати на всіх: «Де лікарі? Шо відбувається?!» Прибіг черговий лікар — відкачав літр води з легенів Кардави при мені. Томаз прийшов до тями і перше, що сказав сестрі: «Відвезіть мене в лікарню!» Після чого знову втратив свідомість. І за пару годин помер», — розповів адвокат.

Обставини розгляду справи

ЄСПЛ на основі аналізу медичних звітів установив, що у заявника було діагностовано травми голови, гематоми. За цих обставин Суд відзначив, що, відповідно до статті 3 Конвенції, держава була зобов’язана надати задовільне і переконливе пояснення цих травм та ефективно спростувати твердження заявника про жорстоке поводження з боку міліції.

Крім того, ЄСПЛ встановив, що твердження заявника про жорстоке поводження розглядалися лише у вигляді дослідчих перевірок. Суд постановив, що такі слідчі процедури не відповідають вимогам ефективного засобу правового захисту, оскільки офіцер, який проводить перевірку, може здійснити лише обмежену кількість кроків.

Також суд встановив, що попри отримані у серпні 2008 року травми затриманому тривалий час не надавали медичну допомогу.

У ЄСПЛ також висловили сумніви, що працівники СІЗО доклали всіх зусиль для надання необхідної медичної допомоги, якої потребував затриманий.

Рішення

Суд постановив, що мало місце порушення статті 2 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод у зв’язку з нездатністю органів влади захистити право заявника на життя; статті 3 цієї ж Конвенції у зв’язку із жорстоким поводженням із заявником під вартою, відсутністю ефективного розслідування твердження про жорстоке поводження із заявником.

Також суд зобов’язав уряд України виплатити сестрі покійного 8 тисяч євро моральної компенсації (у позові вона просила 80 тисяч), 500 євро судових витрат, 500 євро плати адвокатам.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про рішення ЄСПЛ щодо того, коли показання свідка на досудовому слідстві мають більшу вагу, ніж свідчення в суді.

Крім того, Верховний Суд оприлюднив сорок п’ятий огляд практики Європейського суду з прав людини.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Завітневич
    Олександр Завітневич
    голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки