Як стягнути з держави шкоду за тривале знаходження під слідством

10:50, 23 марта 2020
Боржником у зобов’язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава.
Як стягнути з держави шкоду за тривале знаходження під слідством

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду, завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Про це заявив КЦС ВС у справі 207/1728/15-ц.

У квітні 2015 року позивачка звернулася до суду з позовом до прокуратури Дніпропетровської області, третя особа — Державна казначейська служба України (далі — ДКС України) в особі Управління ДКС України в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Позивачка вважала, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, тривалого знаходженням під слідством і судом їй заподіяно майнову та моральну шкоду.

Рішенням районного суду позов задоволено частково.

Стягнуто з державного бюджету України на користь позивачки грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у сумі 206 420,00 грн, із яких моральна шкода — 69 600,00 грн; заробіток за час відсторонення від посади — 100 020,00 грн; сума, сплачена у зв`язку з отриманням юридичної допомоги, — 36 800,00 грн.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції. На його думку, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення завданої шкоди без урахування приписів Бюджетного кодексу України, Положення про Державну казначейську службу України та специфіку казначейського обслуговування бюджетних коштів. Так, саме Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Позивачка звернулася до касаційної інстанції з проханням залишити в силі рішення районного суду.

Так, відповідно до статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок:

  • незаконного засудження;
  • незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
  • незаконного взяття і тримання під вартою;
  • незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки;
  • незаконного накладення арешту на майно;
  • незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Як наголосив КЦС ВС, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

19 червня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №910/23967/16, у якій сформувала правовий висновок про те, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі.

Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава.

Держава як учасник цивільних відносин набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через органи державної влади. Необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, законом не передбачено. Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення. Вони є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.

Тобто у справі, яка переглядається, відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, а територіальний орган казначейства брав участь у розгляді цієї справи, реалізуючи всі процесуальні права відповідача.

КЦС ВС вирішив, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову про відшкодування майнової та моральної шкоди є законним і обґрунтованим.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що не є доказом належного інформування сторони у справі.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Ігор Сліденко про ініціативу Зеленського розпустити КСУ, декларування та заяву про відставку
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Арсирий
    Руслан Арсирий
    судья Окружного административного суда Киева
  • Ирина Завгородняя
    Ирина Завгородняя
    судья Конституционного Суда Украины
загрузка...