Реформи потребують прозорості та роз’яснення, — Валерія Коломієць

20:10, 29 января 2020
Заступник міністра юстиції розповіла про зміни, які впроваджуються в інститут арбітражних керуючих та систему безоплатної правової допомоги.
Реформи потребують прозорості та роз’яснення, — Валерія Коломієць

Запровадження Кодексу України з процедур банкрутства стало тільки стартовою сторінкою в реформі сфери повернення боргів. Зазнав змін і продовжує розвиватися інститут професійної спільноти арбітражних керуючих. Почав діяти довгоочікуваний інститут банкрутства фізичних осіб.

Про перші враження від змін, які отримав основний державний регулятор цієї сфери – Міністерство юстиції України, і чому у будь-якій реформі важлива участь системи безоплатної правової допомоги «Судово-юридична газета» розпитала профільного заступника міністра юстиції Валерію Коломієць.

- В єдиному реєстрі арбітражних керуючих зазначено близько 1200 осіб, але в утворенні самоврядної організації взяло участь менше половини. Чи є вже якесь розуміння у державного регулятора, скільки їх потрібно Україні?

З’їзд дійсно показав актив і реальну кількість арбітражних керуючих. Кейсів насправді небагато, і тому розумію, що про якусь шалену кількість немає змісту говорити. На відміну від адвокатів, діяльність арбітражних керуючих досить специфічна. Якщо в адвокатурі ти маєш розуміти закон, то тут додатково потрібне розуміння економіки та математики, і, при тому, треба мати ще більш сталеві нерви, ніж у адвокатів в кримінальних справах.

Думаю, що кількість арбітражних керуючих на ринку в будь-якому випадку відповідає попиту. Якщо буде більшим ринок, то, логічно, що і кількість арбітражних керуючих збільшиться, скажімо очікуємо, що це станеться в зв’язку із введенням інституту відновлення платоспроможності фізичних осіб.

До речі, є ще один момент, про який хочу сказати. Серед арбітражних керуючих є особи, які тимчасово зупинили свою діяльність в силу різних обставин. Проте, ми виявили одну хитрість. Деякі з арбітражних керуючих використовують цей механізм для того, щоб не потрапляти на дисциплінарну комісію. Але хочу їх засмутити, якщо в заяві про тимчасове призупинення діяльності будуть міститися лише загальні пояснення причини, типу, за сімейними обставинами, і не надаватимуться докази, що ці обставини наступили, ми на жаль будемо позбавлені можливості допомогти такому арбітражному керуючому.

- Але бажаючі стати арбітражними керуючими залишились?

Бажаючі є. Вже було перше засідання нового складу кваліфікаційної комісії. Ми отримали десь близько 50 нових арбітражних керуючих, причому, без жодних проблем. Ніхто не жалівся, що були перешкоди, або заскладні питання. Єдине, що часто нам закидають, що ми оприлюднюємо тільки тематику іспитів. Тобто, перелік тем, з яких складатиметься сам іспит. Нібито було б краще, якби ми перелік питань публікували, а може і самі тести. Чесно кажучи, я в цьому проблеми не бачу. Розумію, що можна про транспарентність якусь говорити, але в середині комісії цього питання поки що не піднімалося ніким. Результати першого іспиту, коли тільки четверо людей не його не склало, вказує на те, що компетентна людина абсолютно легко і безболісно може скласти цей іспит і отримати право на зайняття даною професією.

- Чи відбулися зміни в роботі Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, адже до неї були претензії?

Також вже проведене перше засідання дисциплінарної комісії. Одразу можу сказати, що вона складається з чотирьох представників професії і трьох працівників Міністерства юстиції. Як видно, «монополія» державного регулятора досить промовиста. Як не дивно, за результатами першого засідання ми майже одностайно проголосували за позбавлення права на зайняття діяльністю кількох, тепер вже колишніх, арбітражних керуючих.

Новий склад представників арбітражних керуючих у дисциплінарній комісії, очевидно, спочатку вважав, що зараз вони почнуть захищати колег від «злого» Міністерства юстиції. Але коли почали вивчати реальні справи, то побачили, що, дійсно, деяких арбітражних керуючих просто не існує – людина не надає документи для перевірки, немає жодних об’єктів, з якими вона працює, не тримає жодного контакту з міністерством. Другий момент, з яким зіткнулися, це коли арбітражний керуючий не дотримується норм закону, грубо порушує його, що фактично призводить до того, що як кредитори не отримують назад своїх коштів, так і боржник не може поновити свою платоспроможність. Тому вважаю, що Дисциплінарна комісія з першого разу знайшла між собою спільну мову.

31 січня буде друге засідання , на якому хочемо випробувати одне наше нововведення. Йдеться про давню претензію до роботи дисциплінарної комісії, з якою повністю погоджуюсь,  - це незрозумілість рішення. Скажімо, коли в ньому написано тільки про анулювання свідоцтва і жодних обґрунтувань цього. Результатом, як правило, стає те, що арбітражний керуючий подає до суду. Суддя, в свою чергу, має взяти десятки томів справи, щоб дослідити і переконатися у правильності висновку дисциплінарної комісії. Це, по суті, повторний розгляд, тільки вже судом, дисциплінарної справи арбітражного керуючого.

Мені це відразу здалося абсолютно неправильним, і всі члени дисциплінарної комісії підтримали ідею, що необхідно змінювати подібно практику. Ми маємо більш детально розписувати рішення. Але насправді це виявилося не так просто. Якщо, скажімо, подивитися на досвід наших колег – дисциплінарну комісію приватних виконавців, або антирейдерську комісію Мін’юсту, - то вони якраз подають приклад написання рішення. І крім нашого міністерства гідних прикладів вистачає, але ж ми прекрасно розуміємо, що основна маса дисциплінарних справ пов’язано не з грубими порушеннями, а з банальним ненаданням документів, не проходженням навчання  та іншими проігнорованими елементами контролю. В цих справах можна розібратися, почути пояснення арбітражного керуючого і якимось чином виписати мотивувальну частину. А от що стосовно грубих порушень, коли на кілька сторінок розписується тільки те, що було зроблене неправильно, незаконно, або взагалі не було зроблене, то тут ми взагалі можемо підійти ледь не до написання фактично судового рішення.

Отже, 31 січня ми вже знаємо, чиї кандидатури винесені на дисциплінарну комісію, і які там є порушення, і тому будемо випробовувати новий підхід до написання протоколу, для того щоб він був зрозумілішим для стороннього спостерігача.

Крім того, вважаю це дуже важливим, всі рішення, звичайно без інформації про конкретного арбітражного керуючого, мають бути опубліковані. Самі арбітражні керуючі не проти цього.

Також, важливим аспектом оприлюдненого рішення є зазначення того, хто і як голосував. Чому так? Бо на сьогоднішній момент ходять якісь чутки по ринку з приводу того, що долю арбітражних керуючих вирішує вже не міністерство, а дисциплінарна комісія. І шахраї збирають під цю комісію гроші, щоб нібито передати їх нам за ухвалення певних рішень. Насправді це не так, і коли ми почнемо публікувати результати голосування, думаю, це зніме всі питання.

- Розкажіть про запровадження електронного кабінету арбітражного керуючого.

Це обов’язок, вказаний в Кодексі з процедур банкрутства. Мін’юст повинен розробити веб-портал, основним користувачем якого буде арбітражний керуючий. Сам кабінет буде на порталі займати лише одну зі сторінок. Фактично, це можливість для перевіряючого від Міністерства юстиції отримати доступ до усієї необхідної інформації, документації, справ арбітражного керуючого. Для останнього, це не тільки можливість ведення документообігу, це також доступ до реєстрів, які йому потрібні. На сьогоднішній момент ми з НАІС вже продумали як це все має виглядати. Також вислухали основні побажання Національної асоціації арбітражних керуючих. Отже, у міністерства вже все готове, і є чіткі строки виконання наших завдань і обіцянок. Створення електронного кабінету має бути завершене до осені поточного року.

- При міністерстві продовжує діяти робоча група з питань змін до Кодексу з процедур банкрутства. На розв’язанні яких проблем вона зосередилась сьогодні?

Ще до вступу Кодексу в дію, всі вже знали про наявність певних проблем. Але єдиної думки про їх вирішення у експертного середовища не було. Я дуже рада, що на сьогодні ми тільки ледь-ледь зачепили Кодекс внесенням якихось змін, і стараємось, щоб це був повністю контрольований процес. Це, дійсно, важко, адже постійно дізнаєшся, що знову якийсь новий законопроект внесений, або під соусом великого законопроекту зачаїлася чергова зміна. Ми з Робочою групою все це контролюємо. Вдячна експертам, що вони вже знаходять спільний консенсус. В подальшому робота продовжується вже в комітетах Верховної Ради. Зараз там 5-6 законопроектів на тему банкрутства. Дуже добре, що дискусія зосереджена на платформі Міністерства юстиції і парламенту, тобто тих стейкхолдерів, які приймають рішення , диктують політику.

Щодо конкретних моментів, то болючими лишаються питання, пов’язані із оплатою праці арбітражних керуючих, або майбутнього зняття мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Міністерство не долучається до дискусій, звідки брати гроші. Погоджуюсь з тим моментом, що оплата праці арбітражного керуючого певною мірою не справедлива. Очевидно, більш доцільним було б те, коли оплата диференціювалася б від складності процедури банкрутства. Але міністерство зайняло позицію, що всі питання, які стосуються арбітражних керуючих, мають ініціюватися і виходити від Національної асоціації арбітражних керуючих.

З приводу мораторію, чи треба його продовжувати, чи ні, можу сказати, що це політичне рішення. Думаю, зняття мораторію людям не сподобається, адже ми говоримо фактично про продаж нерухомого майна за ринковою вартістю. Але, відверто кажучи, треба розуміти, що борги треба віддавати. Тим більше, суми, неповернуті кредиторам в усіх процедурах банкрутств, вже у 400 разів більші за державний бюджет країни.

Ще одна важлива проблема - велика вартість входження в процедуру банкрутства для фізичних осіб. Людина, яка дійсно хоче відновити свою платоспроможність, має сплатити авансовий внесок на оплату роботи арбітражного керуючого. Сьогодні це приблизно 31 тисяча гривень. Також розуміємо, що є супутні витрати. Тому реальний вхід в процедуру буде коштувати мінімум 50 тисяч гривень. Це значні кошти для дуже багатьох людей. Вартість може зробити процедуру для таких людей неможливою.

Питання грошей взагалі є складним питанням. Уряду також дуже часто не вистачає коштів, щоб реалізувати все, що ми хочемо. Добре, що нам допомагають наші партнери. Скажімо, Асоціація правників України та USAID допоможуть нам провести навчання юристів системи безоплатної правової допомоги (БПД), які будуть здійснювати консультування фізичних осіб, що вирішили оголосити про свою неплатоспроможність. Сама система БПД, на жаль, не має на це коштів, адже закон про БПД, образно кажучи, не гумовий, і кожна нова категорія – це додаткове матеріальне навантаження.

- Про залучення системи БПД до земельної реформи. Хто тут надає кошти, і чи є розуміння того, хто, як і про що буде консультувати громадян?

Світовий банк дає державі кошти на впровадження земельної реформи. Реципієнтом в Міністерстві юстиції цих коштів є Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги. Від Міністерства юстиції як Світовий банк, так і Уряд хочуть одного – надання правової допомоги в цій сфері, правопросвітництво та надання консультацій. Це передбачає розробку методичних матеріалів, проведення навчання як для юристів системи БПД, так і юристів об’єднаних територіальних громад, органів державної влади та місцевого самоврядування. Бо ми розуміємо, що люди будуть звертатися на всіх рівнях. В тому числі ми передбачаємо виїзні консультації, адже по селам у нас немає бюро, але ми можемо туди регулярно привозити наших юристів, які прямо на місцях будуть консультувати. Крім того у нас ще є партнери – громадські радники. Це не професійні юристи, але перебуваючи в певних громадах вони розуміють, які є запити у людей, які юридичні потреби та проблеми. Таким чином, вони контактують з нами і вирішують всі ці питання.

До речі, виділені БПД гроші будуть витрачатися не на зарплати, а на сам процес консультування, і пов’язану із ним логістику. І ще зазначу, що тільки до системи БПД у 2019 році зверталися 40 тисяч разів з приводу питань земельної реформи.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Верховный Суд собрался на Пленум, ПРЯМОЙ ЭФИР
Верховный Суд собрался на Пленум, ПРЯМОЙ ЭФИР
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Лілія Максименко
    Лілія Максименко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Ірина Приходько
    Ірина Приходько
    суддя Господарського суду міста Києва
загрузка...