Передача товарів військового призначення є предметом підвищеного державного контролю — КАС ВС

Суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів, якому надано дозвіл на експорт товарів військового призначення або подвійного використання, зобов’язаний протягом трьох місяців з дати закінчення строку дії дозволу подати до Державної служби експортного контролю України (далі – Держекспортконтроль) звіт про використання експортованих товарів у заявлених цілях. Неподання або несвоєчасне подання відповідного звіту є порушенням вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, яке тягне за собою відповідальність у формі штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу № 826/27818/15  за позовом суб’єкта господарської діяльності у сфері міжнародної передачі товарів військового призначення та подвійного використання до Держекспортконтроль про скасування постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

У цій справі підприємство, не заперечуючи допущення порушення у сфері експортного контролю, а саме – пропуску граничного строку подання звіту про використання експортованих товарів у заявлених цілях, посилалось на те, що таке порушення вчинено не з його вини. Зазначало, що оскільки подача звіту безпосередньо залежала від надходження відповідних документів від іноземного партнера, застосування штрафу до позивача є безпідставним, у зв'язку з відсутністю його вини у несвоєчасному поданні звіту.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги на підставі того, що порушення строку подання звіту допущено не з вини позивача.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком та задовольнив апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України.

КАС ВС погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з положень статей 15, 22, 24 та 25 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

За змістом наведених правових норм суд дійшов до висновку, що для складання та подання звіту про використання товарів у заявлених цілях суб’єкт експортної діяльності має отримати підтвердження фактичного використання поставленого товару у заявлених цілях. Документом, що підтверджує фактичне використання товару у заявлених цілях, є сертифікат підтвердження доставки, який надається кінцевим споживачем. За таких підстав колегія суддів зазначила, що позивач для подання звіту про використання товарів у заявлених цілях мав отримати сертифікат підтвердження від країни-отримувача, оскільки іншого офіційного способу перевірити фактичне використання товару у заявлених цілях законодавством не передбачено.

Разом з тим, посилання позивача на несвоєчасне надання такого сертифікату країною-одержувачем як на підставу звільнення від відповідальності за порушення граничного терміну подання звіту, за даних обставин, колегія суддів визнала безпідставними. Такий висновок ґрунтується на тому, що Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Законом України «Про основи національної безпеки України» (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) сфера міжнародної передачі товарів військового призначення та подвійного використання визначена сферою підвищеного державного та міжнародного контролю. Крім того, Україна відповідно до міжнародних угод взяла на себе зобов’язання щодо відпрацювання ефективно діючої системи контролю за поставками продукції і технологій оборонного призначення і подвійного використання.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правову позицію, відповідно до якої міжнародна передача товарів військового призначення та подвійного використання є предметом підвищеного державного контролю, оскільки ця сфера має надважливе міжнародне та суспільне значення. Україна, виступаючи суб’єктом міжнародного співробітництва у сфері протидії незаконному поширенню зброї та інших товарів військового та подвійного призначення, взяла на себе, крім іншого, зобов’язання щодо створення ефективної системи контролю за поставками такої продукції. Отже, здійснюючи діяльність у сфері експорту товарів військового призначення та подвійного використання, суб’єкт господарської діяльності несе підвищену відповідальність за дотримання вимог законодавства, що регулює таку діяльність.

Раніше КАС ВС роз’яснив, які дії емітентів цінних паперів мають ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Крім того, «Судово-юридична газета» розповідала про правову позицію щодо оподаткування будівель промисловості.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.