За ініціативою Уряду щодо змін до бюджету може ховатися бажання зменшити суддівську винагороду: голова РСУ

14:48, 2 апреля 2020
Голова Ради суддів Богдан Моніч: якщо проаналізувати показники змін до бюджету, то це наводить на думку про прихований намір насправді просто зменшити суддівську винагороду.
За ініціативою Уряду щодо змін до бюджету може ховатися бажання зменшити суддівську винагороду: голова РСУ

Сьогодні, 2 квітня, Рада суддів України ухвалила рішення стосовно ініціативи Уряду обмежити суддівську винагороду 10 мінімальними заробітними платами шляхом внесення змін до закону про Держбюджет на 2020 рік.

Під час обговорення член Ради суддів, суддя Ленінського районного суду міста Дніпра Дмитро Мовчан зазначив, що «фактично запропонованими змінами уряд вирішив знищити суддівську незалежність, посягнувши на гарантії діяльності суддів».

«Всім відомо, що суди сьогодні 100-відсотково відправляють правосуддя: працюють в умовах понаднормового навантаження, за декількох колег. Судді за свій кошт забезпечують себе та працівників апарату засобами захисту. Судді збирають кошти на обладнання лікарень апаратами ШВЛ. Отже, це питання не просто фінансового елементу та економії. Це гарантія нашої незалежності. Адже, за таким логікою, завтра до нас можуть прийти і попросити ухвалити будь-яке необхідне рішення. Судова гілка влади і так почала 2020 рік в умовах тотального недофінансування», — зауважив він.

Голова РСУ Богдан Моніч наголосив, що Уряд вже взяв за правило ставити судову гілку перед фактом, без обговорення з нею пропонованих змін.

«Це вже взято за правило — ми навіть теоретично не знаємо, які зміни готуються. Спочатку була одна інформація щодо врегулювання суддівської винагороди, а потім, вже коли законопроект потрапляє у парламент, там зовсім інші норми», — зауважив голова РСУ.

Також Богдан Моніч зробив порівняння зменшення видатків на суди та на інші органи державної влади.

«Відповідно до порівняльної таблиці змін до видатків, можна стверджувати, що зменшення видатків на фінансування органів державної влади є непропорційним.

Так, видатки на утримання апарату Верховної Ради зменшуються на 48,3 млн грн. Це приблизно 2,4% від того, що було спочатку.

Утримання Державного управління справами (ДУС) зменшено на 45,5 млн. Це 1,9%.

На Офіс Генерального прокурора — 1,6% зменшення.

На Верховний Суд — на 110 млн грн, це 4,6%, на ВАКС — зменшено на 82,2 млн, це 22% від попереднього.

Ми нікому не намагаємося заглядати у кишеню, але коли стоїть це питання, варто шукати резерви за рахунок інших статей видатків.

До прикладу, на Державне агентство автомобільних доріг залишено фінансування на суму 49 млрд грн (!) Запропонованими змінами його зменшено на 1,4%. Якщо у державі криза, можливо, варто трошки мене побудувати доріг»— зазначив він.

Окрім того, Моніч зауважив: загальна сума, яка виділяється Державній судовій адміністрації, не набагато змінилася, що викликає певні запитання стосовно справжньої мети ініціативи Уряду.

«Якщо подивитися на цей законопроект, на ДСА фактично не зменшується фінансування.

Однак тут є величезна проблема.

Адже оці видатки на ДСА — це фактично видатки на здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами.

Так от, згідно чинної редакції Закону України про Держбюджет, на оплату праці судам першої та апеляційної інстанцій виділено 10,5 млрд грн. В цю суму входить фінансування ДСА України, її територіальних управлінь, Національної школи суддів, ВККС та Служби судової охорони. І в цю ж суму входять заробітні плати судів першої та апеляційної інстанцій.

Всі ми знаємо, що коли приймався Держбюджет України, вже тоді було закладено дефіцит на оплату праці судам першої та апеляційної інстанцій в сумі 6,1 млрд грн.

Тобто, начебто на апеляційні суди та суди першої інстанцій зменшення немає, але фактично не вистачає 6,1 млрд грн.

Якщо подивитися на ці цифри, то загальний дефіцит фонду оплати праці по судах першої та апеляційної інстанції становить 74%.

Також пам’ятаємо, що пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень закону про державний бюджет було дане доручення Кабінету Міністрів за підсумками виконання бюджету у першому кварталі (який наразі закінчується) виділити необхідні кошти.

Окрім того, у судах дійсно немає коштів на придбання засобів захисту — не вистачає 154,9 млн грн.

Коли ми співставимо ці суми, то зменшення фінансування вийде не на 192 млн грн, а на 6,3 млрд грн. І це є один з найбільших показників порівняно з іншими гілками влади.

А що дає зменшення суддівської винагороди для суддівської гілки влади? Чи дозволить зменшення суддівської винагороди реалізувати інші необхідні потреби, наприклад, виплатити зарплату працівникам апаратів судів? Ні!»  констатував Богдан Моніч.

За його словами, згідно з останніми даними, в Україні працює 5 001 суддя. 2063 посади вакантні. Це 29,3% від штатної чисельності судів.

«У місцевих загальних судах працює 1576 суддів, це 36% від необхідної штатної чисельності. Це величезні цифри, які говорять, з яким навантаженням судді сьогодні працюють.

Що стосується працівників апарату судів, то їх наразі в Україні 25 285. І навіть якщо порахувати, що зменшення винагороди триватиме до грудня 2020 року, то вдастся зекономити 3 млрд грн. І все одно ми залишаємося з дефіцитом 3,2 млрд грн.

Я порахував, скільки отримають працівники апаратів судів. Навіть якщо розділити ці кошти на всіх працівників апарату судів, то середня заробітня плата за підсумками року складе не більше 8500 грн.

Тобто, зменшення суддівської винагороди не дає можливості сплачувати зарплату працівникам в нормальному розмірі», — зазначив голова РСУ.

«Коли проаналізувати ці цифри в бюджеті, то це наводить на думку про прихований намір насправді просто зменшити суддівську винагороду. І особливо яскраво це відображається на Верховному Суді та на Вищому антикорупційному суді.

Куди підуть кошти, які будуть зекономлені за рахунок суддівської винагороди в цих судах?  Це наразі незрозуміло. До речі, я порахував: фактично в цих судах скоро настане «комунізм», бо фонд оплаті праці лишиться такий, що кожен працівник цих судів і кожен суддя теоретично можуть отримувати однакову заробітну плату  оцю максимальну, яка передбачена законопроектом.

Як на мене, не досить зрозуміло, яка мета вкладається в ці зміни», — підкреслив він.

«Складається враження, що це просто намір зменшити суддівську винагороду.

Ми всі знаємо середній рівень зарплат інших державних органів. І ми можемо також говорити, що для більшості працівників державного сектору реального зменшення заробітних плат не відбудеться. В той же час зменшення суддівської винагороди торкнеться всіх суддів.

Для суддів першої інстанції це буде від 25 до 50%, для апеляційної та ВАКС — від 55 до 70%, для суддів ВС  від 70 до 80%. Тобто, економити будуть виключно за рахунок суддів», додав він.

Також, на думку Богдана Моніча, слід враховувати і те, що Україна виконує вимоги МВФ та може отримати додаткові кошти для боротьби з пандемією.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Карантинные ограничения для граждан и зарплаты судей: КСУ начал рассмотрение
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Роман Бабий
    Роман Бабий
    член Комитета Верховной Рады Украины по вопросам правовой политики
  • Людмила Денисова
    Людмила Денисова
    уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека
  • Роман Сацкий
    Роман Сацкий
    судья Запорожского окружного административного суда
  • Александр Кармазин
    Александр Кармазин
    судья Окружного административного суда Киева
  • Назарий Дулебко
    Назарий Дулебко
    судья Сыхивского районного суда Львова