В Україні створилася ситуація правової невизначеності з набранням законної сили рішеннями судів першої інстанції

08:45, 10 апреля 2020
Поспіхом внесені зміни у процесуальні кодекси створили проблему з апеляційним оскарженням судових рішень.
В Україні створилася ситуація правової невизначеності з набранням законної сили рішеннями судів першої інстанції

Тиждень тому набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Законопроект готувався поспіхом, і таким же чином приймався Закон. Він був комплексним. Попри це, за браком часу, його не розглядали профільні Комітети Верховної Ради.

Головним Комітетом для нього був визначений Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Законопроект практично одразу був внесений до сесійної зали Ради та ухвалений в цілому.

Ухвалені норми вже викликали нарікання у представників правосуддя.

Справа у тому, що законодавець вніс зміни у процесуальні кодекси, окрім кримінального процесуального, якими продовжив більшу частину процесуальних строків на строк дії загальнонаціонального карантину.

Так, розділ VI «Прикінцеві положення» КАСУ доповнили пунктом 3 наступного змісту:

«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

У ГПК розділ X «Прикінцеві положення» доповнили пунктом 4 такого змісту:

«4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Не обійшли увагою і ЦПК, у розділі XII «Прикінцеві положення» якого з’явилися наступні положення:

«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Після запровадження в процесуальні кодекси таких новацій судді забили на сполох.

На думку суддівської спільноти, внаслідок вищезазначених змін жодне судове рішення, винесене судом першої інстанції після набрання Законом чинності, не набере законної сили.

Як відомо, рішення суду набирає законної сили не автоматично. Згідно статті 273 ЦПК, 241 ГПК, 255 КАСУ рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За ЦПК та КАСУ апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

За ГПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду – протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Ось саме ці строки на апеляційне оскарження парламент продовжив на весь строк загальнонаціонального карантину.

Це означає, що будь-яке судове рішення набере чинності не у встановлені процесуальним законом строки, а лише після того, як  закінчиться карантин.

Крім того, суди зобов’язані встановлювати у своєму рішення строк, який не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Парадокс полягає у тому, що остаточна дата закінчення карантину невідома. Орієнтовно передбачається, що буде 24 квітня. Проте Прем’єр-міністр України неодноразово зазначав, що карантинні заходи будуть скасовуватися поступово та поетапно. Крім того, вони можуть діяти аж до третього кварталу 2020 року.

За таких умов залишається незрозумілим, як визначити, коли спливають строки апеляційного оскарження та набирає чинності рішення суду першої інстанції. Перед судами постає проблема, яким чином у рішеннях зазначати строк на апеляційне оскарження.

Таким чином, законодавець:

  • заблокував на невизначений час набрання законної сили винесеними судами рішеннями після набрання чинності Законом;
  • заблокував на невизначений час видачу виконавчих документів. При цьому зміни до Закону «Про виконавче провадження» не вносилися. Мова, звичайно, не йде про рішення, які підлягають негайному виконанню.

Таким чином, позивачів у справі поставили у вкрай невигідне становище та позбавили їх прав. Сторона-боржник, навпаки, залишається у привілейованому стані.

Особи, які відновили свої порушені права, позбавлені можливості отримати від цього будь-яку користь та позитивний ефект.

Думка пересічного громадянина

Законодавець, таким чином, створив ситуацію правової невизначеності.

Вона склалася з наступних причин.

По-перше. Законопроект готувався Комітетом, який не є профільним. Тобто його не розробляли та не вивчали фахівці у процесуальному праві.

По-друге. Депутати не дослухалися до висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке пропонувало не продовжувати процесуальні строки на період карантину, а зупинити вчинення відповідних процесуальних дій під час судового розгляду у зв’язку з певними обставинами, які перешкоджають подальшому розгляду справи, визнавши вказаний карантин такою обставиною.

По-третє. Стислі строки розгляду законопроекту позбавили депутатів можливості надати до нього поправки.

По-четверте. Незрозуміло, навіщо потрібно було такі зміни вносити, якщо судова система працює і в умовах карантину. Тобто, оскаржувати судові рішення є можливість, а якщо рішення не оскаржено, то навіщо затягувати із строками набрання ним законної сили?

По-п‘яте. Строки на оскарження судових рішень є процесуальними і підлягають не продовженню, а поновленню. Механізм такого поновлення прописаний у всіх процесуальних кодексах.

По-шосте. Незрозуміло, навіщо встановлювати у процесуальному праві додаткові механізми, якщо можна скористатися існуючими, тим більше, що в умовах карантину не є проблемою поновити строки.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків (ч. 2 ст. 358 ЦПК, ч. 2 ст. 261 ГПК):

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Оскільки карантин визнаний обставиною непереборної сили (про що судово-юридична газета розповідала в матеріалі «Верховна Рада розширила перелік форс-мажорних обставин»), у сторони по справі завжди є можливість поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на таку обставину (окрім адміністративного судочинства, у якому посилання на форс-мажор не передбачено).

Фактично, ніякої користі від уточнень, внесених в процесуальні кодекси, ми не побачимо.

Ухвалений закон не захистить права громадян, а тільки створить правовий вакуум та проблеми у відправленні правосуддя.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що на період карантину продовжено строки позовної давності у окремих категоріях спорів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрій Сіренко
    Юрій Сіренко
    голова Черкаського апеляційного суду
загрузка...