Директора Эпицентра невозможно привлечь к ответственности за нарушение карантина по ст. 44-3 КоАП: решения судов

4 мая на внеочередном заседании Кабмина министр внутренних дел Арсен Аваков сообщил, что за последнее дни проверено 162 строительных супермаркета. «Эпицентр» и «Новая линия» в том числе. «Сейчас имеем 29 протоколов по Эпицентру. В том числе - по Эпицентру и Новой линии - были случаи, когда они торговали мебелью, предметами электроники и пр. Поэтому будет ответственность», - отметил Аваков.

Вместе с тем, перспектива привлечения к такой ответственности руководства «эпицентров» туманная.

Во-первых, сам Кабмин уже под руководством премьер-министра Дениса Шмыгаля ранее дал разъяснение «Эпицентру», из которого следовало, что гипермаркет может работать.

Это следует из текста решения Ковельского горрайонного суда Волынской области по делу №159/1475/20.

«Листом від 18.03.2020 року Кабінет Міністрів України на запит ТОВ «Епіцентр К», який просив роз`яснити, яким чином має діяти об`єкт торгівлі з різними видами товарів, інформував, що підпункт 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року №211 не розповсюджуються на об`єкти торгового та побутового обслуговування населення, які здійснюють торгівлю засобами гігієни. Обов`язковою умовою їх діяльності є проведення дезінфекційних заходів, посиленого моніторингу, контролю за виконанням санітарно-епідеміологічних заходів, проведення температурного скриннінгу», - отмечается в решении суда.

Во-вторых, строительные торгово-хозяйственные гипермаркеты «Эпицентр», которых более 65 на территории всей Украины, не имеют статуса отдельных юридических лиц, или же филиалов или представительств , а имеют статус необособленных структурных подразделений в системе компании ООО «Эпицентр К», поэтому админпротоколы в отношении руководителей местных «эпицентров» уже рассыпаются в судах.

К примеру, Белоцерковский горрайонный суд Киевской области дело по статье 44-3 КоАП закрыл, поскольку директор гипермаркета, как отметил суд, является наемным работником (отметим, что аналогичная практика по наемным работникам есть и по другим объектам торговли):

«Суд пришел к убеждению, что поскольку лицо является лишь наемным работником - директором одного из строительных торгово-хозяйственных гипермаркетов «Эпицентр», которых более 65 на территории всей Украины, и которые не имеют статуса отдельных юридических лиц, или же филиалов или представительств , а имеют статус необособленных структурных подразделений в системе компании ООО «Эпицентр К», то лицо не является субъектом правонарушения, предусмотренного статьей 44-3 КоАП, так как директор не уполномочен прекратить работу магазина и эти обязанности на него не возложены», - отмечается в решении суда по делу №357/3394/20

Аналогичная ситуация имела дело в Черкассах.

«В судебном заседании установлено, что ООО« Эпицентр К» является юридическим лицом, в состав которого входит необособленное структурное подразделение «Гипермаркет «Эпицентр К г. Черкассы», и который осуществляет представительство и защиту интересов Общества, финансируется Обществом, не имеет отдельного баланса, действует от имени общества и ответственность за деятельность необособленного структурного подразделения несет Общество, что подтверждено положением о необособленном структурном подразделении ООО «Епицентр К» « Гипермаркет «Эпицентр К г. Черкассы», утвержденного генеральным директором ООО «Эпицентр».
Продажа товаров в гипермаркете осуществляется непосредственно юридическим лицом ООО «Эпицентр К», единым должностным лицом, а директор маркета и другие работники выполняют свои трудовые функции в пределах своих служебных обязанностей.

«Отже, ОСОБА_1 , як директор гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» виконує обов`язки, як найманий працівник, відповідно до довіреності генерального директора ТОВ «Епіцентр К» від 27.12.2019, посадової інструкції та положення про невідокремлений структурний підрозділ ТОВ «Епіцентнр К» «Гіпермаркет «Епіцентр К м. Черкаси». Він не є фізичною особою підприємцем, ні посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», до його службових обов`язків не входить питання приймання відвідувачів та здійснення роздрібної торгівлі від імені Товариства, він не наділенний будь-якими адміністративно-розпорядчими функціями й повноваженнями в межах ТОВ», - отмечается в решении Сосновского районного суда Черкасс по делу №712/2640/20. 

Подобная ситуация была и в Сумах (Заречный районный суд Сум не смог привлечь к ответственности коммерческого директора необособленного структурного подразделения «Гипермаркет« Эпицентр К» г. Сумы»), и в Запорожье (решение Октябрьского райсуда Запорожья по делу №331/1212/20  ), и в Днепропетровской области (решение Саксаганского районного суда Кривого Рога

Полный текст двух решений публикуем ниже.

Справа № 357/3394/20

3/357/1530/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д. ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з СЮПВП Білоцерківського ВП ГУНП у Київській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора будівельно-господарського гіпермаркету «ЕПІЦЕНТР - К», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності притягувався згідно протоколу про адміністративне правопорушення 10 жовтня 2019 року за ст.178 ч.1 КУпАП - попередження,

заст.44-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №214226 від 31 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП,в якому зазначено,що 29 березня 2020 року о13год.30хв.за адресою:Київська область,в м. Біла Церква, вул. Леваневського 83, ОСОБА_1 ,будучи посадовою особою (керівник) директор будівельно-господарського гіпермаркету «ЕПІЦЕНТР - К», допустив продаж (реалізацію) товарів заборонених, підпунктом 3 пункту 2 постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду клопотання, в якому виклав свої пояснення та просив суд провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до таких висновків.

Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Основною і обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиціїст.44-3 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихст.29 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Судом встановлено,що 29 березня 2020року о13год.30хв.за адресою:Київська область,в м.Біла Церква,вул.Леваневського 83,Клепас,будучи посадовою особою (керівник) директор будівельно-господарського гіпермаркету «ЕПІЦЕНТР - К», допустив продаж (реалізацію) товарів заборонених, підпунктом 3 пункту 2постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року.

Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною,тобто відсилає до інших нормативних актів,а саме до: Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"; інших актів законодавства; рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Відповідно до положень ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та Інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

На реалізацію статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб Кабінет Міністрів України 11.03.2020 р. видав Постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби НОМЕР_1 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Підпунктом 3 пункту 2 вказаної Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської *та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Таким чином, з Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, чітко вбачається, що відповідні заборони адресовані саме суб`єктам господарювання, а саме: суб`єктів господарювання,яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування(ресторанів,кафе тощо), торговельно-розважальних центрів,інших закладів розважальної діяльності,фітнес-центрів,закладів культури,торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв`язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, в спеціалізованих магазинах, які обов`язково повинні мати прямі контракти з операторами зв`язку, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб`єктами господарюванняє:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Європейський суд з прав людини у п.62 Рішення від 11.04.2013 р., яке набуло статусу остаточного, у справі «Вєренцов проти України» вкотре наголосив, що гарантія, встановлена у статті 7 Конвенції, що є істотним елементом верховенства права, посідає визначне місце у системі захисту за Конвенцією. Це твердження підкреслюється тим. що вона не допускає жодних винятків, навіть за статтею 15 Конвенції під час війни або іншої суспільної небезпеки. Ця гарантія має тлумачитися та застосовуватися, як це випливає з її предмету та цілі, у такий спосіб, щоб забезпечувати ефективний захист від свавільного переслідування, засудження та покарання (рішення у справах «С.В. проти Сполученого Королівства» (S.W. v. the United Kingdom), від 22 листопада 1995 року, п.34, Series А № 335-В, та «К.Р. проти Сполученого Королівства» (C.R. v. the United Kingdom), від 22 листопада 1995 року, п.33, Series А №*335-С).

При цьому Суд завжди розумів термін «закон» у його «сутнісному» значенні, а не у «формальному». Таким чином, він включав до меж цього поняття як акти нижчого ніж закони рівня, так неписане право (див., зокрема, mutatis mutandis рішення від 18 червня 1971 року у справі «Де Вільде, Оомс та Версип проти Бельгії» (De Wilde, Ooms and Versyp v. Belgium), n.93, Series A № 12). У підсумку, «закон» - це чинне положення, розтлумачене компетентними судами (див. рішення у справі «Лейла Сахін проти Туреччини» (Leyla Sahin v. Turkey) [ВП], заява № 44774/98. п.88. ECHR 2005-Х1) (п. 1. Рішення у справі «Вєренцов проти України»)

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (n.146) ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб. виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Також відповідно до положень Рішення ЄСПЛ від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

У відповідності до п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Із наданих ОСОБА_1 письмових доказів, судом встановлено, що «ЕПІЦЕНТР» є суб`єктом господарської діяльності та у відповідності до переліку груп виду економічної діяльності відноситься до суб`єкту, який здійснює роздрібну торгівлю широким асортиментом товарів.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що оскільки ОСОБА_1 є лише найманим працівником директор одного з будівельних торгово-господарських гіпермаркетів «Епіцентр», яких є більше ніж 65 на території всієї України, які не мають статус окремих юридичних осіб, або ж філій чи представництв, а мають статус невідокремлених структурних підрозділів в системі компанії ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», то він не є суб`єктом правопорушення, передбаченогост.44-3 КУпАП, так як не уповноважений припинити роботу магазину і ці обов`язки на нього не покладені.

Відповідно до ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №214226 від 31 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 заст.44-3КУпАП видно, що правопорушення відбулося 29 березня 2020 року, але протокол складений 31 березня 2020 року.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі серії ГР №214226 від 31 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 заст.44-3КУпАП не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст.247п.1, ст.284ч.1 п.3КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.245, 247, 280, 284ч.1 п.3КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Справа № 712/2640/20

Провадження № 3/712/1322/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020року,суддя Соснівськогорайонного судум.Черкаси КончинаО.І.,розглянувши адміністративніматеріали справи,якінадійшли зДепартаменту патрульноїполіції Управлінняпатрульної поліціїв Черкаськійобласті відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором гіпермаркету ТОВ «Епіцентр», проживаючого: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2020 серії ГП № 111279, 19.03.2020 близько 13:10 год. за адресою : м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 29, гр. ОСОБА_1 будучи директором гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» не припинив роботу відділів магазину будівельних матеріалів та прийом відвідувачів, працівники якого здійснювали торгівлю, чим порушив вимоги підпункту 3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбаченест. 44-3 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбаченіст. 268 КУпАПта ст. ст.10,63 Конституції України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з 'явився, скерува заяву про розгляд справи у його відсутність, свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнає та просив врахувати письмові пояснення надані на адресу суду від 13.04.2020 року.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно зст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так,ст.44-3КУпАПпередбачаєадміністративну відповідальність запорушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно з п.п. 3 п. 2Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, (зі змінами від 16 березня 2020 року) забороняється з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

До суду направлений адміністративний протокол серії ГП № 111279 від 19.03.2020,в якому зазначено,що ОСОБА_1 будучи директором гіпермаркету ТОВ «Епіцентр» не припинив роботу відділів магазину будівельних матеріалів та прийом відвідувачів, працівники якого здійснювали торгівлю, чим порушив вимоги підпункту 3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211та іншими матеріалами справи.

Однак до даного протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 44-3 КУпАПінспектором не було надано підтверджуючі документи на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою та несе адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами,

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з приписівст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суддя не в праві самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Згідно з ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Епіцентр К» є юридичною особою до складу якого входить невідокремлений структурний підрозділ «Гіпермаркет «Епіцентр К м. Черкаси», який знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. 30 річчя Перемоги, 29, та який здійснює представництво і захист інтересів Товариства, фінансується Товариством, не має окремого балансу, діє від імені товариства та відповідальність за діяльністю невідокремленого структурного підрозділу несе Товариство, що підтверджено положенням про невідокремлений структурний підрозділ ТОВ «Епіцентнр К» «Гіпермаркет «Епіцентр К м. Черкаси» затвердженого генеральним директором ТОВ «Епіцентр ОСОБА_2 » ОСОБА_3 .

Продаж товарів в гіпермаркеті здійснюється безпосередньо юридичною особою ТОВ «Епіцентр К2, єдиною посадовою особою, а директор маркету та інші працівники виконують свої трудові функції в межах своїх службових обов`язків.

Отже, ОСОБА_1 , як директор гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» виконує обов`язки, як найманий працівник, відповідно до довіреності генерального директора ТОВ «Епіцентр К» від 27.12.2019, посадової інструкції та положення про невідокремлений структурний підрозділ ТОВ «Епіцентнр К» «Гіпермаркет «Епіцентр К м. Черкаси». Він не є фізичною особою підприємцем, ні посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», до його службових обов`язків не входить питання приймання відвідувачів та здійснення роздрібної торгівлі від імені Товариства, він не наділенний будь-якими адміністративно-розпорядчими функціями й повноваженнями в межах ТОВ.

Виходячи з вищезазначеного, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 111279 від 19.03.2020 не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 44-3 КУпАП, оскільки останній є лише працівником, а не безпосереднім суб`єктом, що здійснював згадану в протоколі діяльність, тому в розумінні ст.44-3 КУпАП не є суб`єктом вказаного правопорушення.

Оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст.247п. 1, ст.284ч. 1 п. 3КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.44-3,247,283,284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост. 44-3 КУпАПзакрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першоїінстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Ранее «Судебно-юридическая газета» рассказывала об аншлаге возле столичного «Эпицентра»: фоторепортаж.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.