Свідчення інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об’єктивними доказами у справі про порушення ПДР

19:43, 21 мая 2020
Штраф за порушення ПДР: свідчення інспектора патрульної поліції не можуть вважатись доказом у справі.
Свідчення інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об’єктивними доказами у справі про порушення ПДР

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №489/4827/16-а та встановив, що свідчення інспектора поліції не можуть вважатись об’єктивними доказами у справі про порушення ПДР, оскільки така особа є представником суб’єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа звернулася до суду з позовом до інспектора патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просила скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 425 грн за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП України.

В обґрунтування позову зазначено про відсутність порушень правил дорожнього руху та доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що порушення правил дорожнього руху, пов`язане із ненаданням переваги в русі, потребує відеофіксації, оскільки є оціночним і суд повинен пересвідчитись, чи дійсно дії позивача примусили чи могли примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Однак, відповідачем не викладено жодних заперечень та не надано жодних належних доказів правомірності дій посадової особи та на спростування доводів, викладених в поясненнях позивача.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду  апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задоволено. Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва скасовано.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що патрульними дійсно не було зафіксовано факту правопорушення на нагрудний відеореєстратор, але це не означає, що особа, яка вчинила проступок, має уникнути адміністративної відповідальності. Колегія суддів вирішила, що достатнім доказом правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності відповідача у даній категорії справ (оскарження рішень поліцейських патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності) є відповідні пояснення поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, та свідчення поліцейських - свідків, які були в одному екіпажі з поліцейським, який виніс оскаржувану постанову. 

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

ВС зазначив, що процесуальний обов’язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб’єкта владних повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувана постанова відповідача не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке вона притягнута до відповідальності.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано до судів попередніх інстанцій жодних належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування спірної у цій справі постанови.

Також колегія суддів вважає безпідставним врахування судом апеляційної інстанції пояснень відповідача в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, адже під час складення постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач діяв як службова особа - інспектор патрульної поліції.

Верховний Суд зазначив, що свідчення зазначеної особи не можуть вважатись об’єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб’єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Крім того, ВС визнав безпідставним врахування судом апеляційної інстанції того факту, що позивач при притягненні її до адміністративної відповідальності не навела в оскаржуваній постанові жодних зауважень, оскільки остання скористалась наданим їй правом оскаржити вказане рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про практику ВС щодо визнання особою вини у порушенні правил дорожнього руху.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Карантинные ограничения и зарплата судей: почему Верховный Суд пошел в КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Людмила Стратиенко
    Людмила Стратиенко
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда