ВС уточнив умови стягнення судового збору при поданні апеляційних і касаційних скарг

Судовий збір стягується при поданні апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено законом справляння судового збору за подання тих заяв. До такого висновку дійшли судді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» в межах справи № 911/4241/15.

Обставини справи

Сталася типова для українських реалій ситуація – державна виконавча служба не квапилась з виконанням судового наказу щодо стягнення судових витрат, розподілених на одну із сторін після розгляду певного спору.

Зацікавлена сторона, товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), спочатку звернулася до господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, а потім із заявою про покладення на районний відділ ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що ТОВ понесло витрати на оплату послуг адвоката у зв`язку з підготовкою, поданням і розглядом скарги на бездіяльність ВДВС. Проте суд відмовив у задоволенні заяви.

ТОВ оскаржило зазначену ухвалу господарського суду Київської області в апеляційному порядку. Втім, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 року апеляційну скаргу ТОВ було залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору.

Скаржник намагався пояснити, що відсутні підстави для сплати судового збору в даному випадку, посилаючись на позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.09.2019 року зі справи № 240/6150/18 щодо відсутності обов`язку зі сплати судового збору в разі оскарження додаткового рішення, що стосується розподілу судових витрат, але суд повернув апеляційну скаргу скаржнику.

У касаційній скарзі ТОВ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його рішення і передати на повторний розгляд.

Правова позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду спочатку вирішив передати справу № 911/4241/15 з касаційною скаргою ТОВ на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.

Дійсно, у пункті 6.3 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2019 року зі справи № 925/673/18 зазначено, що згідно з приписами пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не справляється судовий збір, зокрема, за подання заяви про винесення додаткового судового рішення. Аналогічним чином вирішується й питання щодо сплати судового збору за подання апеляційних (касаційних) скарг на додаткове рішення або ухвалу про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення щодо повернення судового збору з державного бюджету.

Водночас, на думку колегії суддів Верховного Суду, яка передала справу № 911/4241/15 на розгляд об`єднаної палати, необхідно відступити від висновку, викладеного у зазначеній постанові від 27.09.2019 року, оскільки під час вирішення цього питання слід керуватись підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», де чітко вказано, що за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд погодився, що ТОВ мало сплатити судовий збір у встановленому підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі.

Більше того, апеляційна скарга була оформлена з порушенням вимог статті 258 ГПК України (не додано доказів сплати судового збору), що стало підставою для залишення її апеляційним судом без руху з наданням скаржнику можливості усунути недоліки поданої ним апеляційної скарги.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Також, дослідивши правову позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зі справи № 240/6150/18, на яку в обґрунтування своїх доводів посилався скаржник, суд виявив, що наведене стосується питання відсутності обов`язку справляння судового збору за оскарження додаткового рішення (у зв`язку з розподілом судових витрат). Водночас предметом апеляційного оскарження у справі № 911/4241/15 була ухвала суду першої інстанції, а не додаткове рішення.

Тому, в цьому випадку більше підходить висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 29.05.2018 зі справи № 915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України «Про судовий збір». Зокрема йдеться, що припис підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується при поданні апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що суд апеляційної інстанції, керуючись статтями 174, 258, 260 ГПК України, обґрунтовано повернув без розгляду апеляційну скаргу ТОВ на ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2020 зі справи № 911/4241/15 з дотриманням зазначених процесуальних норм чинного законодавства.

За таких обставин об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги Товариства без задоволення, а ухвали апеляційної інстанцій - без змін як такої, що постановлена з додержанням норм процесуального права.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.