Мораторій на стягнення валютної іпотеки продовжать, але не так, як проголосували депутати

14:42, 12 августа 2020
Стало відомо, що підкорегував Президент України у повернутому ним законопроекті.
Мораторій на стягнення валютної іпотеки продовжать, але не так, як проголосували депутати

Не підписаний Президентом України і повернутий Верховній Раді проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (реєстр. № 3640) має врахувати правки голови держави. Їх оприлюднили на сайті парламенту, і їх небагато.

Зокрема, Володимир Зеленський погоджується із критикою з боку правників, що окремі положення законопроекту не відповідають принципу юридичної визначеності, ясності та недвозначності правової норми, що є складовою конституційного принципу верховенства права.

Таким є пропонована законопроектом № 3640 редакція підпункту 2 пункту 1 Закону № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яка своїм нечітким формулюванням могла поширити заборону примусового стягнення не тільки на валютну іпотеку, але й на все інше майно (майнові права), в тому числі за договорами застави/іпотеки або відповідно до кредитного договору.

Президент побачив тут загрозу, що боржники за рішеннями про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави за споживчими кредитами, наданими їм кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, а також боржники за іншими категоріями боргових зобов’язань будуть користуватися цією нормою, у тому числі для ухилення від виконання інших рішень.

«Це може призвести до порушення права десятків тисяч стягувачів на примусове виконання рішень, винесених на їх користь, гарантоване їм Конституцією та законами України», - пише голова держави у своїх пропозиціях.

Крім того, вважає він, така редакція підпункту 2 пункту 1 Закону № 1304-VII створює для боржників, які є власниками іншого майна, більш вигідні умови порівняно з боржниками, майно яких належить до об’єктів житлової нерухомості і підлягає примусовому зверненню стягнення.

Таким чином, Володимир Зеленський запропонував свою редакцію підпункту 2 пункту 1 Закону № 1304-VII, зробивши у ньому наголос на тому, що відшкодування, яке отримав стягувач за рахунок предмета іпотеки, на тому і закінчується:

«2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки)».

Крім того, Президент звернув увагу, що у квітні 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), яким встановлено механізм погашення (реструктуризації) заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті, забезпеченням за яким виступало нерухоме житлове майно, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Умови такої реструктуризації передбачають не тільки виключення із суми заборгованості штрафних санкцій та пені, але і прощення (списання) частини боргу. Таким чином, Кодексом вирішено питання погашення валютних боргів та проведення реструктуризації заборгованості такої категорії позичальників.

Також голова держави погоджується з думкою, що мораторій, запроваджений Законом № 1304-VII, діє вже понад шість років та фактично дає змогу деяким позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов'язання. Це призвело до зростання частки проблемних активів банків, що негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності, а отже – на належному функціонуванні банківської системи України в цілому.

Відповідно до пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу Закон № 1304-VII втрачає чинність через один рік із дня введення в дію Кодексу - з 21 жовтня 2020 року.

Пропозицій Президента щодо тривалості мораторію зводяться до такої редакції:

«В абзаці четвертому пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства слова «через один рік» замінити словами «через вісімнадцять місяців». Іншими словами, пропонується завершити мораторій не 1 січня 2022 року, як пропонував законопроект № 3640, а у березні 2021 року.

Це, по суті, всі пропозиції Президента.

Як прокоментував зміни до законопроекту народний депутат Тарас Тарасенко, вони, в принципі, кореспондуються з тим, що говорили на парламентських робочих групах представники валютних позичальників.

Єдине, що вони також хочуть, щоб були враховані відсотки та тіло кредиту, які були сплачені позичальниками за час існування кредитної угоди, оскільки Кодекс з процедур банкрутства не передбачає вирішення даного питання.

«І в розвиток цього – треба якось вирішити питання із кредитними установами, які вже переоформили на себе заставне майно та іпотеку, оскільки люди не можуть скористатися процедурами реструктуризації боргу, передбаченими Кодексом», - додає народний депутат.

Він також навів оновлену статистику щодо проблемних позичальників.

«За інформацією, яка отримана з Нацбанку, В Україні на даний час обліковується 15 тисяч кредитних договорів на загальну суму 19 мільярдів гривень. За даними, що надала Національна асоціація банків України, загальна кількість осіб, яка заборгувала по валютних кредитах, становить трохи більше 6 тисяч чоловік, а кредитів, які обтяжені єдиним житлом – всього 2 700», - зазначив Тарас Тарасенко.

Депутат вважає, що у перших числах вересня парламент розгляне пропозиції Президента України та ухвалить змінений законопроект, який до жовтня вже буде підписаний головою держави.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чи скасують соціальні гарантії та пільги: чому Слуги народу вирішили звернутися до КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Богдан Львов
    Богдан Львов
    заместитель Председателя Верховного Суда, председатель Кассационного хозяйственного суда
  • Татьяна Кудрявцева
    Татьяна Кудрявцева
    судья Бабушкинского районного суда Днепропетровска
  • Владимир Погребняк
    Владимир Погребняк
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Наталия Богацкая
    Наталия Богацкая
    председатель Юго-западного апелляционного хозяйственного суда
загрузка...