Вища рада правосуддя: законопроект щодо врегулювання строку дії кваліфіспиту кандидата на посаду судді може бути розглянутий парламентом, хоча й за умови доопрацювання

17:19, 26 августа 2020
Законопроект не повною мірою відповідає принципу правової визначеності в частині встановлення моменту відновлення зупиненого строку дії кваліфікаційного іспиту.
Вища рада правосуддя: законопроект щодо врегулювання строку дії кваліфіспиту кандидата на посаду судді може бути розглянутий парламентом, хоча й за умови доопрацювання
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Вища рада правосуддя 25 серпня надала консультативний висновок стосовно законопроекту № 3575 від 2 червня 2020 року, ініціаторами якого виступили народні депутати від фракції «Слуга народу».

Нагадаємо, що законопроект № 3575 передбачає внесення змін до Закону «Про судоустрій та статус суддів». Пропонується, з дня припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2019, № 50, ст. 354) зупинити перебіг строку дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді, яких було зараховано до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів.

Проаналізувавши відповідний законопроект Вища рада правосуддя в цілому підтримала законопроект, хоча й зауважила, що він потребує доопрацювання.

У своєму консультативному висновку Вища рада правосуддя зазначила таке.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді  місцевого суду.

За результатами кваліфікаційних іспитів Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення: від 19 квітня 2019 року, яким затверджено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду; від 14 травня 2019 року, яким затверджено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду; від 15 травня 2019 року, яким затверджено рейтинг кандидатів на посаду судді адміністративного суду та зараховано кандидатів до резерву на заміщення вакантних посад суддів у межах процедури добору.

Таким чином, згідно з інформацією на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами цього конкурсу наразі в резерві на заміщення вакантних посад перебувають 1256 кандидатів на посади суддів місцевих загальних, господарських та адміністративних судів – якісно  та належно підготовлені для судової системи кадри, призначення яких на посади є одним із шляхів реалізації етапу реформування судової влади – подолання проблеми дефіциту кадрів суддів.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) у пункті 48 Висновку щодо внесення змін до законодавства, яке регулює діяльність Верховного Суду та органів суддівського врядування, від 9 грудня 2019 року № 969/2019 звернула увагу, що «…підхід повинен полягати в тому, щоб спочатку реформувати нижчі інстанції та заповнити ці вакансії… В іншому випадку доступ до суду відповідно до статті 6 ЄКПЛ буде серйозно уповільнений».

Вища рада правосуддя погоджується з авторамим законопроєкту № 3575, що за обставин, які склалися, кандидати, що пройшли прозору процедуру добору за європейськими стандартами та склали кваліфікаційний іспит, мали правомірні очікування щодо реалізації свого права на проходження процедур, необхідних для зайняття посади судді, зараз перебувають у стані невизначеності через припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Зупинення дії результатів кваліфікаційного іспиту і, відповідно, терміну перебування кандидатів у резерві сприятиме не лише справедливому вирішенню питання щодо захисту права кандидатів на посаду судді місцевого суду в умовах припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а й насамперед дозволить державі виконати обов’язок  щодо своєчасного наповнення вакантних посад суддів за рахунок чинного кадрового резерву та забезпечення прав громадян на доступ до правосуддя.

Разом із тим слід звернути увагу на момент відновлення зупиненого перебігу строку  дії результатів кваліфікаційного оцінювання. Законопроектом № 3575 пропонується врахувати такий момент «з дня прийняття рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до цього Закону».

Водночас авторами законопроєкту № 3575 не конкретизовано, про яке саме рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України йдеться та коли Комісія зобов’язана його прийняти.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом двох місяців з дня формування її нового складу завершує процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17. Інші процедури, які були розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону України   «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності цим Законом, продовжуються новим складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень частини першої статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наступними стадіями добору після зарахування кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді є:

оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад;

проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді;

розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;

видання указу Президента України про призначення на посаду судді – у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду.

Як зазначено в пунктах 44, 47 доповіді «Верховенство права», схваленої Європейською комісією «За демократію через право» (Венеційська комісія) на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25–26 березня 2011 року), «принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легкодоступним. Вона також зобов’язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед — до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку. Парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права [людини] внаслідок ухвалення нечітких законів. Цим досягається істотно важливий юридичний захист особи супроти держави та її органів і посадових осіб».

Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше.

Виходячи з наведеного, законопроект не повною мірою відповідає принципу правової визначеності в частині встановлення моменту відновлення зупиненого строку дії кваліфікаційного іспиту.

Також варто зазначити, що наразі у Верховній Раді України перебуває на розгляді проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» від 22 червня 2020 року, реєстраційний № 3711, внесений у порядку законодавчої ініціативи Президентом України, та альтернативні проекти №№ 3711-1, 3711-2.  Метою цих законопроєктів є приведення положень законодавства України у відповідність із рішеннями Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, а також удосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування. Запропоновані законопроектами зміни дадуть змогу Вищій раді правосуддя сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та,  як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішувати інші питання суддівської кар’єри.

Тому вважаємо за доцільне законопроєкт № 3575 розглядати з урахуванням законопроєктів №№ 3711, 3711-1, 3711-2.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя підтримала законопроєкт № 3575 за умови його доопрацювання.

Докладніше з запропонованими законопроектом № 3575 змінами можна ознайомитись в публікації «Судово-юридичної газети».

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Петро Ковзель
    Петро Ковзель
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва