Постраждалі від вибуху будинку у 2017 році довели своє право на більшу квартиру

Два місяці тому на Позняках стався вибух у багатоповерхівці, який зруйнував 16 та пошкодив ще 24 квартири. Від вибуху постраждали 125 мешканців будинку, 5 з яких загинули. За чотири дні після вибуху Володимир Зеленський вручив постраждалим сертифікати на перші 12 квартир, а також запевнив, що протягом півтора місяця постраждалим передадуть ще 28 квартир, які на той момент добудовували. Втім, не в усіх випадках постраждалим вдається так швидко отримати житло від держави – дехто обстоює своє право роками.

Передумови справи

У серпні 2017 року в житловому будинку за адресою Голосіївський проспект, 70, стався вибух, внаслідок якого загинули дві особи, а також було зруйновано житлові приміщення, серед яких було приміщення, у якому були зареєстровані позивачі: чоловік та жінка (розлучені) із двома повнолітніми синами.

Після вибуху КМДА забезпечила усіх тимчасовим житлом у гуртожитках. 25 жовтня КМДА видала розпорядження № 1329, відповідно до якого з міського бюджету виділялися кошти на купівлю для родини позивачів житла площею до 23 кв. м – при тому, що площа кімнати у комунальній квартирі, в якій проживала родина до вибуху, складала 15,4 кв. м.

Родина відмовилася від отримання такого житла за бюджетні кошти та разом з іншими постраждалими від вибуху звернулася до КМДА із колективною скаргою щодо невідповідності площі пропонованого адміністрацією житла вимогам чинного законодавства.

Аргументи сторін

Своє рішення надати позивачам квартиру саме площею 23 кв. м КМДА мотивує змістом ст. 86 Кодексу цивільного захисту населення, у якій серед іншого зазначено, що «Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих… здійснюється з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий». Тобто рішення про обрану квадратуру було ухвалено, виходячи із площі кімнати, в якій були зареєстровані постраждалі.

Позивачі зазначають, що таке рішення КМДА порушує їхні права. Зокрема, позивачі посилаються на 47 та 50 статті Житлового кодексу. У ст. 47 зазначено, що норма жилої площі на одну особу становить у межах 13,65 кв. м; а ст. 50 говорить, що в одній кімнаті не можуть проживати дорослі різної статі, крім подружжя. Разом з тим позивачі зазначають, що згідно з нормами підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють надання житла громадянам, у місті Києві громадянам надається житло із розрахунку від 9 до 13,65 квадратних метрів на одну особу. Виходячи з цього, позивачі вимагають від КМДА надати їм у постійне володіння та користування квартиру із житловою площею від 36 кв. м до 54,6 кв. м.

Судовий розгляд

Суд у справі відбувся 2 червня 2020 року. Представники КМДА на засідання не з’явилися. Під час розгляду суд зазначив, що позивачі дійсно були зареєстровані у житловому приміщенні площею 15,4 кв. м (3,85 кв. м на одну людину). Втім, суд зазначає, що ст. 86 Кодексу цивільного захисту, на яку посилалася КМДА, «не встановлює обов`язку органів влади закуповувати квартири постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій саме в тому розмірі, у якому були ці квартири втрачено, а лише встановлює умову про врахування площ жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий. Крім цього, вказана норма передбачає врахування права на площу постраждалого, тобто окрему особу (одну), а не усіх наймачів, що проживали у житловому приміщенні, яке втрачено внаслідок надзвичайної ситуації».

Разом з тим доводи позивачів суд визнав слушними та, посилаючись на норми Конституції України, Кодексу про цивільний захист та Житловий кодекс, визнав законною вимогу визнати право позивачів на отримання житла у Києві із двома чи більше кімнатами площею від 36 кв. м до 54,6 кв. м, а також зобов’язав КМДА придбати таку квартиру та передати її у постійне володіння та користування позивачам.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.