Діалоги про правосуддя-2: наслідки та проблеми непродуманих судових реформ

2 вересня у КВЦ «Парковий» відбулася друга міжнародна конференція «Діалоги про правосуддя-2» («Dialoge about justice – 2»), організаторами якої виступили Інститут демократії та розвитку «PolitA» і видання «Судово-юридична газета» (SUD.UA).

Зустріч проходила онлайн в режимі Skype-зв’язку між Києвом та Брюсселем. З української сторони участь взяли судді, представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, члени Комітету з питань правової політики, Комітету за питань антикорупційної політики та ін., з європейської – представники Європарламенту, директор організації Human Rights Without Frontiers International (HRWF), почесний член Стратегічної ради Інституту прав людини та запобігання екстремізму та ксенофобії тощо.

Зокрема, учасники обговорили питання, які безпосередньо пов’язані з наслідками проведення судових реформ в Україні, як недоукомплектованість судів і шляхи вирішення кадрової проблеми; забезпечення незалежності суддів від політичного впливу та тиску правоохоронних органів; чи вирішить проблеми правосуддя в Україні залучення іноземних громадян і громадських активістів до оцінки і відбору суддів з точки зору світового досвіду, а також створення єдиної і цілісної моделі судової реформи в Україні.

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін зазначив, що суспільство вже стомилося від постійного анонсування і вживання терміна «судова реформа». «Таке словосполучення лякає з одного боку, з урахуванням попереднього негативного досвіду проведення судової реформу, а з іншого боку, у частини представників українського суспільства викликає недовіру. Це заважає сприймати думку одне одного і відверто обговорювати питання подальшого розвитку правосуддя.

Я повністю не погоджуся з коментарями, які деякі ЗМІ або громадські організації надають щодо тотальної недовіри до судової влади та називають цифри на рівні 2%. Будучи 24 роки до своєї каденції професійним адвокатом, я можу запевнити, це не відповідає дійсності. Насправді рівень довіри значно вищий», - зазначив він.

Він зауважив, що спроби попереднього політичного керівництва країною маніпулювати цифрами з недовірою до судів були відволіканням від роботи виконавчої влади та намаганням зробити судову систему відповідальною за всі негаразди. «Але вона не може відповідати за всі проблеми, які є в українському суспільстві», - підкреслив він.

Андрій Костін зазначив, що всі – як українські громадяни, тай й іноземні інвестори, чекають сталої та стабільної судової практики. «Це найважливіше, щоб судова система не була перевантажена багатьма справами, коли до судів постійно звертаються з одного й того питання, при цьому посилаючись на різні правові позиції касаційних судів».  Отже, для того, аби покращити ситуацію, варто проводити комплексне реформування в країні.

Народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Сергій Демченко зазначив, що за межами України часто не зовсім вірно розуміють те, що відбувається в Україні. На його думку, у питаннях судової системи та правоохоронних органів потрібно не просто покладатись на чиюсь інформацію, а перевіряти дані. Він також вважає, що важливо визначити кількість необхідних антикорупційних органів, щоб вони не дублювали один одного і не применшували ефективність системи.

«На мою думку, проблеми у взаємодії між цими антикорупційними органами існують внаслідок великої кількості таких органів. Думаю, що відсутність належного рівня професійності в кадрах, які присутні в цих органах, викликає ті чи інші проблеми у взаємодії», - зазначив він.

«Необхідно визначитись: скільки нам треба установ, які займаються антикорупційною діяльністю? Можливо, достатньо однієї. Головне питання: як нам стати ще професійніше, щоб ці органи запрацювали і щоб їх рішення не підлягали сумніву в будь-якому юридичному питанні», - додав Сергій Демченко.

Член Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Олексій Жмеренецький вказав, що реформування правоохоронної системи відбувається, але не настільки ефективно, як цього хочуть всі. Зокрема, в Україні створено кілька антикорупційних органів. Але, на його думку, робота цих органів має бути відрегульована для покращення ефективності і результативності.

Марія Мезенцева, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з ЄС під час виступу зазначила, що Україна прагне до Європи, але євроінтеграція починається з питань екології і закінчується судоустроєм, тобто це питання доволі широке і важливо чітко усвідомлювати, що наближення до Європи не є питанням виключно судоустрою. За її словами, суспільство має великий запит на реформи. Зокрема, 70% запитів, які вона отримує на своєму окрузі, стосуються питань правоохоронної системи. Запит, який сформувався в суспільстві на зміни, має бути реалізованим, але до цього, на її думку, необхідно підходити зважено, з урахуванням українських особливостей.

«В Україні було створено багато антикорупційних органів, і вони паралізують роботу один одного, чим зменшують власну ефективність», - зазначив Віллі Фауч, директор організації Human Rights Without Frontiers International (HRWF), почесний член Стратегічної ради Інституту прав людини та запобігання екстремізму та ксенофобії у Києві, член Міжнародного консорціуму з права та релігієзнавства. За його словами, для того, щоб дійсно реформувати галузь, важливо врегулювати питання діяльності саме антикорупційних органів.

Ексдепутат Європарламенту Франк Швальба підкреслив, що для Європи Україна є дуже важливою і в ЄС активно слідкують за станом справ, зокрема, у системі правосуддя.

Швальба зауважив, що він з колегами давно спостерігає за тим, як Україна виборює свій шлях до Європи і проводить реформування різних галузей, зокрема судоустрою. Він зазначив, що колеги з Європи готові ділитись досвідом.

Ексрадник Генерального прокурора, колишній головний прокурор України, голова ГО «Союз юристів України» Святослав Піскун теж поділився власними роздумами щодо ситуації. За його словами, кожному, хто слідкує за реформою правосуддя в Україні, слід перевіряти інформацію про її перебіг. Він наголосив на тому, що кілька людей в країні де-факто узурпували сферу комунікацій й саме вони часто дають спотворену інформацію, яка має на меті лише дискредитацію окремих осіб та установ.

За його словами, деякі судді потрапили під таку дискредитаційну кампанію несправедливо, без реальних підстав для цього. Він додав, що до представників Венеціанської комісії часто доносять дезінформацію щодо судової системи і окремих суддів, чим вводять в оману колег з Європи.

Піскун переконаний, що юристи мають оцінювати ситуацію професійно, а не під впливом дезінформації.

Підтримав Піскуна Павло Горбасенко – голова Господарського суду Київської області, додавши, що окремі громадські активісти привласнили право доносити до західних партнерів інформацію про стан справ в Україні, і це неправильно. Він зазначив, що громадський контроль повинен бути, але він не має вирішувати за суд, що є справедливим, а що ні. Ніхто без вироку суду і належних підстав не має звинувачувати інших людей, зокрема суддів. Недовіра суспільства народжується саме там, де існує монополія на правду у тих, хто переслідує власні інтереси, додав суддя.

До конференції приєднувались і фахівці з Ізраїлю, зокрема, Алекс Міллер – колишній депутат Кнесету кількох скликань від фракції «Наш дім – Ізраїль». Він поділився інформацією про те, як влаштована система правосуддя в Ізраїлі. Він зазначив, що навіть в такій розвиненій країні, як Ізраїль є проблеми і гострі ситуації, які змушують суспільство дискутувати з різних причин. Попри це, Ізраїль йде вперед та проводить необхідне реформування обережно, враховуючи усі аспекти державотворення. 

Крім цього, підключались колеги з Естонії та Брюсселю, що вказує на неабиякий інтерес західних партнерів до реформування судової системи в Україні.

В кінці зустрічі сторони домовились утворити робочу групу з вирішення питань, які порушувалися під час розмови. Зазначена конференція є вже другим діалогом між Україною та ЄС, де обговорюються проблеми судочинства та обмінюються досвідом і думками європейські депутати й експерти з українськими колегами та суддями.

Також на скайп-зв’язку були декілька депутатів Європарламенту, але через спробу зриву конференції вони не змогли підключитись до розмови.

Так, одразу після початку конференції надійшло повідомлення про мінування будівлі КВЦ «Парковий». Усі присутні змушені були залишити приміщення і чекати кілька годин на вулиці, доки працівники правоохоронних органів не перевірять будівлю.

Попри це, спілкування все ж відбулося. Даний факт свідчить про бажання європейських фахівців з права вести діалог з Україною стосовної судової та антикорупційної реформ.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала фоторепортаж з конференції «Діалоги про правосуддя – 2».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.