Попри наявність у суспільстві діаметрально протилежних міркувань щодо доцільності подальшого впровадження рівних можливостей для всіх людей, Україна продовжує участь у різноманітних міжнародних ініціативах, присвячених подальшому впровадженню рівних можливостей для всіх людей. Зокрема, 11 вересня наша країна офіційна була прийнята до «Партнерства Біарріц».
"Партнерство Біарріц»
Як зазначено на сайті Міністерства Європи та закордонних справ Франції, «Біаррицьке партнерство» - це об’єднання 11 держав (станом на грудень 2019 року), які прийняли декларацію про ґендерну рівність і розширення прав та можливостей жінок, вперше підписану у серпні 2019 році. «У ній (декларації – прим.) вони висловили бажання створити всесвітню коаліцію для забезпечення повного розширення прав та можливостей дівчат та жінок у всьому світі… Глави держав та урядів висловили свою стурбованість тим, що занадто велика кількість жінок та дівчат у світі страждають від дискримінаційних законів та відсутності юридичного захисту», - йдеться у статті. Вже у грудні того ж року перша леді України Олена Зеленська заявила про те, що вона хоче ініціювати долучення України до Партнерства.
А вже 11 вересня у Міністерстві закордонних справ України відбувся урочистий захід, присвячений приєднанню України до «Партнерства Біарріц». Під час цієї церемонії посол Франції в Україні вручив міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі офіційний лист про прийняття України до Партнерства «Біарріц». Таким чином, Україна стала 12 членкинею цього партнерства. В рамках «Біаррицького партнерства» Україна бере на себе зобов’язання у п’яти сферах: розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення; навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків; запобігання насильству; зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.
Стамбульська конвенція
Втім, питання просування ідеї ґендерної рівності не завжди працює так швидко, як у випадку із «Біаррицьким партнерством». Зокрема, це добре видно на прикладі того, як просувається процес ратифікації Стамбульської конвенції.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами або просто «Стамбульська конвенція» є визначною, адже вона стала першим подібного роду міжнародним документом, який стосувався запобіганню насильства саме щодо жінок, а також містить ряд обов’язків для держав-учасниць щодо впровадження конкретних заходів для запобігання насильству над жінками. Зокрема – шляхом криміналізації окремих виглядів насильства.
Україна була однією з розробниць Стамбульської конвенції, а також однією з перших підписала її у 2011 році. Втім, з того моменту процес загальмував на місці – конвенція досі не ратифікована парламентом. Востаннє Верховна Рада розглядала питання про ратифікацію у 2016 році, але тоді позитивне рішення ухвалити не вдалося – як пише Deutsche Welle, депутати вирішили, що у ній є «норми, які не прийнятні для українського суспільства і української духовності». І цей віз і нині там.
Процес періодично намагаються зрушити з місця представники громадянського суспільства. Зокрема, у лютому 2020 на сайті Президента з’явилася петиція із закликом ратифікувати Стамбульську конвенцію. Петиція успішно набрала потрібну кількість голосів. Як повідомляє Громадське, у відповідь Президент зазначив, що перед подачею відповідного законопроєкту необхідно отримати пропозиції МЗС та Мінсоцполітики. З того часу у цій сфері знову затишшя.
Втім, у звіті Міністерства соціальної політики зазначено, що міністерство вже розробило законопроєкт про ратифікацію конвенції, який зараз опрацьовують органи виконавчої влади. Отож, можна сподіватися, що цього року законопроєкт потрапить на розгляд парламенту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.