Слідчому судді хочуть розширити повноваження при визначенні заходів забезпечення кримінального провадження

Прийнято за основу проект Закону № 3915 «Про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо права слідчого судді, суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні». За це проголосувало 246 народних депутатів.

Законопроектом пропонується внести зміну до статті 183 Кримінального процесуального кодексу, доповнивши частину четверту цієї статті новим пунктом 5, передбачивши, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 і 178 Кримінального процесуального кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу, що регулює відповідальність особи за незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин чиїх аналогів.

За словами голови правоохоронного комітету парламенту Дениса Монастирського, коли організованою групою відбувається продаж наркотиків, особливо дітям, і коли такі особи затримуються, то вони, як правило, відпускаються під заставу.

«Особи, які торгують наркотиками, можуть внести будь-яку заставу, а потім отримують можливість впливати на свідків, знищувати докази», - стверджує він.

На його думку, в таких випадках слід надати право суду вирішувати питання щодо доцільності застави.

«Не безальтернативно відправляти у тюрму, бо це заперечує Європейський суд з прав людини, а надати право суду визначити, чи має особа отримати заставу, чи все ж таки має утримуватись під вартою», - пояснює голова комітету, зазначивши також, що законопроект рекомендований комітетом до прийняття за основу.

Під час обговорення народний депутат Михайло Цимбалюк (фракція «Батьківщина») зауважив, що до другого читання слід доопрацювати дану законодавчу ініціативу, і дію закону також поширити не тільки на ст. 307 Кримінального кодексу, але також на подібні за духом, скажімо, ст. 305 (Контрабанда наркотичних засобів).

Руслан Князевич з фракції «Європейська солідарність» глянув на питання з точки зору гуманізації кримінального провадження.

«У кожному своєму виступі міністр юстиції постійно переконує українське суспільство, що наші слідчі ізолятори жахливо переповнені, тому громадян, що там утримуються, слід шляхом гуманізації статей Кримінального кодексу випускати на волю. Про це говорить і практика ЄСПЛ, але зараз нам пропонують грубо її порушити. Повірте мені, всі ці справи однозначно будуть в Європейському суді і матимуть перспективу скасування», — наголосив народний депутат.

На його думку, проблема збуту наркотиків не вирішиться запроторенням торговців до слідчого ізолятору, адже на їх місце відразу прийдуть інші. Законодавчу ініціативу, вважає він, слід відкласти, розібратися з міжнародними зобов’язаннями України, і тільки після цього до неї повернутися.

Найбільшим противником законопроекту виявилася фракція «Голосу». Народний депутат Олександра Устінова нагадала колегам, що про обіг наркотичних речовин йдеться приблизно у 20 статтях Кримінального кодексу України, а зміни, чомусь, вносяться тільки стосовно однієї статті.

«Навіщо це роблять? Щоб потім можна було перекваліфікувати злочин, скажімо, на 309-ту статтю, де виробництво наркотиків без мети збуту. Там особа може вийти під заставу, і на цьому зароблять і слідчий, і прокурор, і слідчий суддя, які цю справу вели», — стверджує вона.

Проте за основу даний законопроект таки був прийнятий.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.