Депутати пропонують запровадити мораторій на вирубку зелених насаджень

 «Протягом останніх років дедалі частіше спостерігається руйнування довкілля та, зокрема, об’єктів рослинного світу, внаслідок антропогенного впливу. Зазначене не обмежується територією міста Києва. До причин цього, серед іншого, належить відсутність належного нормативно-правового регулювання, яке б належним чином відповідало на факти зловживань під час забудови», - зазначають депутати у пояснювальній записці до законопроєкту № 4111.

Також вони нагадують, що у 2010 році Верховна Рада ухвалила Закон України “Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва", який встановив у столиці заборону на вирубку дерев на 5 років. Прикінцевими положеннями цього закону передбачення обов’язок уряду розробити законопроєкт, у якому мало бути передбачено збалансований підхід до питання збереження насаджень та будівельних потреб на всій території України. Втім, Кабмін такий законопроєкт так і не розробив.

Де буде діяти заборона

Для того, аби захистити природу, зони відпочинку та здоров’я громадян автори законопроєкту пропонують встановити заборону знищувати рослинність у населених пунктах. Така заборона буде діяти протягом 5 років.

У разі ухвалення законопроєкту під охороною закону будуть знаходитися зелені насадження на таких об’єктах:

• скверах, парках, лісопарках, рекреаційних зонах, лісах;
• урочищах зі стрімкими схилами (стрімкістю 21 і більше градусів);
• зелених насадженнях прибудинкових територій та територій охоронних зон навколо об’єктів природно-заповідного фонду та культурної спадщини;
• берегозахисних ділянках та водоохоронних зонах;
• островах річок, які знаходяться в межах населених пунктів.

Разом з тим у законопроєкті передбачені ряд виключень, на які така заборона не діятиме. Наприклад, видалення рослин з метою будівництва лікарень, шкіл, музеїв тощо, а також видалення потенційно небезпечних «аварійних» дерев та в ході ліквідації наслідків стихійного лиха.

Що буде за 5 років

Як і у вищезгаданому законі 2010 року, у прикінцевих положеннях цього законопроєкту міститься доручення Кабінету Міністрів розробити законопроєкт, який буде регулювати питання зелених насаджень після закінчення мораторію. Передбачено, що цей законопроєкт «базуватиметься на засадах екологічно збалансованого розвитку населених пунктів». Тобто існує потреба у створенні регулювання, яке не буде просто забороняти будівництво, а буде містити регулювання, що враховуватиме як будівельні потреби, так і потребу збереження зелених насаджень у населених пунктах.

Втім, відкритим залишається питання про те, чи вдасться досягнути планованого результату. По-перше, невідомо, чи розробить Кабмін відповідний законопроєкт. Досвід десятирічної давнини показує, що покладання обов’язку на уряд розробити законопроєкт ще не означає, що такий проєкт з’явиться.

По-друге, навіть та невелика кількість винятків, які передбачені у законопроєкті, в нинішніх умовах може давати простір для шахрайства. Зокрема, йдеться про те, що із часом об’єкт будівництва може «випадково» змінитися. Так, у 2015 році в Одесі почалося будівництво висотки на тому місці, де було передбачено будівництво шкільного стадіону.

Отже, питання ефективності цього мораторію значним чином буде залежати від того, наскільки ефективно (а головне – доброчесно) буде здійснюватися контроль за його виконанням, а також від того, чи буде в Україні належне законодавство у сфері захисту зелених насаджень після закінчення цього мораторію.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховна Рада ухвалила закон про мораторій на відчуження майна за валютними кредитами. А також ми повідомляли про ухвалення у першому читанні законопроєкту про воєнні злочини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій