Відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення: позиція ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 520/3141/19, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1177683 грн 25 коп., у тому числі за податковим зобов`язанням - 1121587 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 56096 грн 25 коп., яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 93 296 грн, і ППР, яким застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в розмірі 433290 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки податкової перевірки, які покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень, є безпідставними, оскільки контролюючим органом не були досліджені первинні документи Товариства по взаємовідносинах із контрагентами, які підтверджують факт правильності формування позивачем податкової звітності. Відповідач не врахував того, що на підставі відповідного наказу у зв`язку із виробничою необхідністю бухгалтера Товариства було відкликано з відпустки з 16 червня 2017 року, а тому всі касові ордери підписувала саме вона і на підприємстві не було неоприбуткованої готівки.  

Харківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення податкового органу.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково, рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволення позовних вимог Товариства про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 897 202,00 грн, а також в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області судового збору в розмірі 10 113 грн. В цій частині позовних вимог прийняв нову постанову про відмову в їх задоволенні. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

 Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Формування доходів та витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Також ВС підкреслив, що за загальним правилом у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті 44 Податкового кодексу України платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що податковий орган не довів на підставі належних і допустимих доказів порушення Товариством вимог податкового законодавства  в частині заниження доходу у 2016-2017 роках, оскільки  в акті перевірки не наведено, які саме витрати та доходи віднесені позивачем до їх складу, за результатами яких видів господарських операцій, за якою подією, на підставі яких первинних документів. Відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745.

ВС враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року, у якій суд відступив від правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 2 квітня 2013 року № 2-77а13, зазначивши про незастосовність положень абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 та про неможливість їх застосування після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». З огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, ВС зазначає, що визнання правомірним застосування відповідачем штрафу у спірних правовідносинах на підставі абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 є неможливим.

Враховуючи обставини справи Верховний Суд постановив:

Касаційну скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Т» задовольнити.

Скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду в частині скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду щодо вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12 жовтня 2018 року про донарахування податку на прибуток в розмірі 897202,00 грн, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2019 у цій частині залишити в силі. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КАС ВС пояснив, чи може податкова виписувати ППР, якщо перевірку призначено в ході розслідування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.