ВС роз’яснив, коли слідчий може оглянути житло особи без постановлення ухвали слідчого судді

Право проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою (проведення в ньому огляду) під час кримінального провадження може виникати без постановлення ухвали слідчого судді лише на підставі добровільної згоди особи, яка ним володіє, що свідчить про те, що надання цією особою згоди на проведення слідчої дії не потребує наступного судового контролю (звернення постфактум з клопотанням слідчого судді).

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 355/3800/16-к.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області особу засуджено за ч. 1ст. 115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років.

Ухвалою Київського апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, особу засуджено за те, що вона, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання у квартирі, під час словесного конфлікту з вітчимом, на ґрунті неприязних відносин, реалізуючи свій умисел на вчинення вбивства останнього, перебуваючи в приміщенні кухні, схопила кухонний ніж та завдала ним чотири удари потерпілому, внаслідок чого приблизно о 23:30 год. останній помер від проникного  колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням органів грудної та черевної порожнини, яке призвело до розвитку крововтрати та тампонади серця.

У касаційній скарзі касатор, зокрема, стверджував, що огляд житла проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Висновок Верховного Суду

Що стосується доводів касаційної скарги про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судами першої та апеляційної інстанцій про недопустимість визнання доказами протоколів огляду місця події, то Верховний Суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Виходячи зі змісту ст. 233 КПК України, право проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою (проведення в ньому огляду) під час кримінального провадження може виникати без постановлення ухвали слідчого судді лише на підставі добровільної згоди особи, яка ним володіє, що свідчить про те, що надання цією особою згоди на проведення слідчої дії не потребує подальшого судового контролю (звернення постфактум з клопотанням слідчого судді).

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що особа_2, яка є власником житла, надала дозвіл на проникнення до житла, що було підтверджено під час судового засідання в суді першої інстанції.

Отже, при проведенні огляду місця події слідчим було вжито всіх належних заходів для дотримання конституційних норм про недоторканість житла чи іншого володіння особи, а тому порушень вимог процесуального закону, на які є посилання в касаційній скарзі, не встановлено.

ВС зауважив, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень, колегією суддів не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції належним чином перевірив обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, необхідних для правової оцінки дій засудженого, та які відповідно до ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, а отже, апеляційний суд постановив законне, мотивоване та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК України.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області та ухвалу Київського апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи є наявність непогашеної судимості перешкодою для застосування статті 75 КК України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.