Фінансовий комітет Ради не побачив корупційних чинників у концепції провини платників податків

15 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, що проходив у режимі відеоконференції, підтримав проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування (реєстр. № 4065 від 07.09.2020), поданий головою комітету Данилом Гетманцевим.

Це чергова спроба покращити ухвалений ще 16 січня нинішнього року законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (став Законом України № 466-IX), який дав старт черговій податковій реформі в Україні, запроваджуючи кардинально нові фіскальні інструменти та значно розширені повноваження контролюючих органів. Крім того, у новій редакції була викладена стаття 178 Податкового кодексу, яка регулює оподаткування незалежної професійної діяльності, в тому числі адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців тощо. Проте прийнятий у турборежимі закон мав чимало прогалин та суперечливих моментів.

Бізнес, зокрема, через свої професійні асоціації неодноразово заявляв, що філософія взаємовідносин між контролюючими органами та бізнесом була змінена в бік посилення впливу податкових органів та обмеження реалізації прав платниками податків. Таким чином, баланс, який намагалися вибудовувати впродовж багатьох років, був порушений.

Президент України закон підписав тільки через три місяці – 21 травня, до того ж з рекомендаціями про внесення подальших змін. Їх, дійсно, поступово вносять окремими законопроектами, але вони все одно не врегульовують спірні питання.

Так само сталося і цього разу. Законопроект № 4065 присвячений лише подальшому встановленню чітких та зрозумілих правил оподаткування нового суб’єкта - так званих контрольованих іноземних компаній (КІК), а також застосуванню поняття «розумна економічна причина (ділова мета)» до платників податків, щодо яких застосовуються правила трансфертного ціноутворення, наданню платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування, зменшенню розміру штрафів за окремі незначні податкові правопорушення.

Цього замало, вважає член комітету народний депутат Ніна Южаніна, яка розробила альтернативний законопроект № 4065-1. Там міститься радикальний підхід до повноважень, перевірок та штрафних санкцій контролюючих органів. Зокрема, пропонується скасувати оцінку операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них економічний ефект (ділова мета) з одночасним виключенням норми, за якою фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. При цьому вважається за доцільне зберегти застосування концепції ділової мети виключно в межах статті 39 Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення.

Також альтернативний законопроект виступає за відновлення загального строку давності (до 3 років), в межах якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

Але найбільше ексголові комітету не сподобався введений Законом № 466-IX так званий інститут «провини» при порушенні платниками податків податкового законодавства – тобто механізм суб’єктивного визначення контролюючими органами наявності «винного діяння» і «діяння, вчиненого умисно» стосовно суб’єкта оподаткування. Ці норми набирають чинності з 1 січня 2021 року.

Ніна Южаніна назвала таке дослідження питання наявності або відсутності вини платника податків у порушенні податкового законодавства корупційним механізмом, який треба неодмінно скасувати.

Як компроміс вона пропонувала об’єднати два законопроекти, щоб в результаті «закрити» якомога більше скандальних питань у сфері оподаткування і повноважень контролюючих органів.

Проте Данило Гетманцев виставив на голосування спочатку свій законопроект, який і набрав переважну більшість голосів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.