Тарифи на комуналку від місцевого самоврядування: децентралізація чи громовідвід

На засіданні Кабінету Міністрів 9 жовтня уряд ухвалив рішення подати до Верховної Ради законопроєкт щодо внесення змін до законів у сфері регулювання надання комунальних послуг. На думку міністра розвитку громад та територій, діяльність Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виявилася неефективною. А тому вся система регулювання і встановлення тарифів потребує перегляду.

Зокрема, у пояснювальній записці міністр зазначає, що за час регулювання НКРЕКП підприємства, які надають населенню комунальні послуги, понесли суттєві збитки. За даними міністерства, заборгованість надавачів комунальних послуг зросла з 13,2 млрд грн у 2011 році до 58,2 млрд гривень станом на 1 січня 2020 року – тобто на 45 млрд гривень. Разом з тим не варто забувати про суттєве знецінення гривні у 2014-2015 роках. У перерахунку на долари, заборгованість зросла значно менше – з 1,65 млрд до до 2,45 млрд. Тобто «у валюті» заборгованість зросла лише на дві третини проти зростання майже у 4,5 разу в гривні.

Зміст законопроєкту

Основна ідея документа описана у першій зміні порівняльної таблиці. Повноваження встановлювати тарифи на тепло- та водопостачання передається від НКРЕКП до місцевого самоврядування. Виняток з цієї норми становлять тарифи на тепло, вироблене на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та когенераційних установках. Загалом, повноваження НКРЕКП звужуються до адміністрування тарифів і діяльності лише щодо вищезгаданих станцій.

Загалом, вертикаль повноважень у цій сфері буде виглядати приблизно таким чином:

• Кабмін – затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з водо- та теплопостачання; затверджує порядки формування тарифів; встановлює порядок узгодження інвестиційних проєктів;
• Мінрегіон – розробляє ліцензійні умови діяльності;
• Державні адміністрації – ліцензують підприємства та контролюють додержання ліцензійних умов; ведуть галузеву звітність;
• Місцеве самоврядування – встановлює тарифи; погоджує інвестиційні проєкти.

Представники Мінрегіону зазначають, що перехід до такої схеми необхідний для того, аби забезпечити самоокупність підприємств, що забезпечують централізоване водо- та теплопостачання. Адже державне регулювання (в особі НКРЕКП) тарифів цього досягти не дозволило. Інакше кажучи, постачальники все ще працюють у збиток, попри підвищення тарифів, яке мало місце протягом останніх років.

У зв’язку з цим, у законопроєкті є також зміни до закону «Про житлово-комунальні послуги», які передбачають, що тарифи на комуналку, зокрема, мають «бути економічно обґрунтованими» та «включати прибуток від надання послуг». Нині ж таких вимог до тарифів немає, тобто постачальників гіпотетично можна змусити працювати у збиток.

Отже, можна зробити висновок, що таким чином уряд хоче зняти з себе відповідальність за ухвалення непопулярних рішень. Замість того, щоб встановлювати ринкові тарифи самостійно і через це потрапити під шквал критики, Кабмін непрямим чином зобов’язує це зробити органи місцевого самоврядування. Більше того, саме Кабмін буде розробляти та затверджувати порядок формування тарифів, а тому простору для маневру у місцевих рад буде ще менше.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що у Верховній Раді пропонують збільшити дефіцит Держбюджету на 2020 рік, щоб виплатити борги постачальникам електроенергії з відновлюваних джерел.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.