Чи є проведення освячення школярів порушенням свободи віросповідання — позиція ЄСПЛ

08:05, 21 октября 2020
Батьків хлопчика не повідомили, що його клас має освячувати православний священник, хоча родина сповідувала іншу релігію.
Чи є проведення освячення школярів порушенням свободи віросповідання — позиція ЄСПЛ
rodyna.org.ua

До Європейського суду з прав людини звернулася родина з Росії – батьки Галина і Олексій та їхній син Давид Перови (перший, другий та третій заявники відповідно). Уся родина є вірянами Церкви Спільноти Христа. Олексій є священнослужителем цієї церкви. Перови звернулися до ЄСПЛ, бо вважали, що мало місце порушення їхнього права на свободу віросповідання, яке виявилося у запрошенні до класу православного священника і «добровільно-примусовій» участь школярів у православних обрядах. Також батьки хлопчика стверджували, що ця подія була ознакою неповаги до їхнього права на виховання дитини у відповідності з їхньою релігією.

Обставини справи

Коли Давиду виповнилося сім років, батьки віддали його до місцевої школи. Вони попередили майбутню вчительку сина про те, що вирощують його відповідно до вчення Церкви Спільноти Христа.

1 вересня 2007 року для першого класу школи влаштували свято «Першого дзвоника». Оскільки це була субота, жодних занять у цей день не було. Після урочистостей вчителька збирала батьків на батьківські збори, на яких Галина та Олексій не змогли бути присутніми. На цих зборах батьки першачків вирішили освятити дітей і клас і для цього запросили прийти православного священника, який також був батьком одного з учнів. Точної дати проведення не обрали. Відсутніх на зборах батьків про це рішення не повідомили.

Перед початком шкільних занять у понеділок 3 вересня священник розпочав проведення обряду. Вчителька повідомила його, що серед учнів є дитина, яка сповідує іншу релігію, не вказуючи на когось конкретно. Священник відповів, що ця дитина може бути просто присутня. Обряд тривав близько 20 хвилин.

Священник роздавав іконки, запалив свічки, співав молитви, кропив святою водою та проводив інші складові обряду, хрестився та запрошував дітей цілувати розп’яття. Давид Перов взяв іконку, але не хрестився і відмовився цілувати хрест.

Заявники стверджували, що через відмову брати активну участь у освяченні, однокласники пізніше знущалися над Давидом, а дехто навіть бив, аби той хрестився, як всі. Батько стверджував, що його син ховався під сходами та плакав, коли він прийшов його забирати зі школи. Того ж дня родина звернулася до регіональної прокуратури з вимогою відкрити кримінальне провадження за фактом побиття дитини. Наступного дня Галина Перова домоглася переведення дитини до іншого класу, а також подала скаргу на керівництво школи до місцевого управління освіти.

12 вересня 2007 року прокуратура видала рішення, що проведення обрядів у класі було порушенням принципу секулярності освіти, свободи віросповідання та права батьків виховувати дитину відповідно до своєї релігії. Втім, у рішенні також зазначено, що шкільна адміністрація не знала про проведення освячення і що сам обряд проходив за сприяння вчительки. У зв’язку з цим прокуратура розпорядилася розпочати дисциплінарне розслідування щодо вчительки. При цьому прокуратора неодноразово відмовлялася розпочинати провадження за фактом побиття.

14 вересня 2007 управління освіти звільнило директора за порушення конституційного права учнів на свободу віросповідання.

У жовтні родина звернулася до районного суду із вимогою немайнової компенсації від школи. Суд призупинив розгляд справи до розгляду супутнього цивільного спору. Заявники подали апеляцію до регіонального суду, який скасував рішення районного суду. Суд відзначив, що жодного супутнього цивільного спору не було, мало місце кримінальне розслідування після поширення інформації у ЗМІ.

При повторному розгляді справи районний суд відмовив родині Перових у задоволенні вимог. Суд звернув увагу на те, що обряд проходив поза навчальним процесом, його ініціювали батьки учнів, одним із яких був священник, що проводив обряд. Разом з тим, звинувачення у побитті суд назвав необґрунтованими, посилаючись на те, що хлопчик не зміг точно сказати, хто його побив і за що.

Суд постановив, що саме лише проведення обряду освячення у класі не порушує права батьків щодо забезпечення навчання та освіти дитини у відповідності з їхніми особистими релігійними віруваннями, а заявники не змогли надати доказів такого порушення.

Регіональний суд відхилив апеляцію Перових і підтримав рішення суду першої інстанції.

Розгляд ЄСПЛ скарг батьків

Суд відзначив, що право батьків на повагу до їхньої релігії та філософських вірувань у навчальному процесі походить від права кожного на освіту, яке договірні сторони гарантують у межах своєї юрисдикції. Також Суд підкреслив, що стаття 9 Конвенції, яка гарантує свободу думки, свідомості та релігії, включно із свободою не належати до релігії, покладає на договірні сторони обов’язок нейтральності та безсторонності. При цьому, країна зобов’язана забезпечувати можливість притримуватися різних релігій, вір та вірувань.

Розглядаючи ці твердження у обставинах справи, ЄСПЛ звернув увагу на те, що вищезгадані обов’язки держави поширюються на забезпечення державою освітнього процесу, який також не порушуватиме свободи релігії. Більше того, можна припустити, що участь навіть у деяких релігійних активностях, особливо у випадку з маленькими дітьми, може впливати на мислення учнів.

«У цій справі обряд освячення мав місце безпосередньо перед початком уроків у класі третього заявника у перший день навчального року. Обряд мав, поза всяким сумнівом, релігійну суть, і його виконував священник, який носив релігійний одяг, проголошував молитви і використовував релігійні символи та зображення. Суд готовий визнати, що обряд був поодиноким заходом, який провели у відповідь на бажання та за ініціативою більшості батьків школярів, та не був частиною офіційної навчальної програми. Тим не менш, це не відміняє того факту, що освячення відбувалося на території муніципальної школи та, щонайменше, із мовчазної згоди вчительки», – зазначено у рішенні.

ЄСПЛ погодився з тим, що з точки зору батьків, участь дитини у такому релігійному заході без їхнього відома може суб’єктивно здатися проявом недостатньої поваги держави до їхнього права виховувати дитину, відповідно до норм власної релігії. Проте об’єктивних підстав так вважати Суд не побачив.

«У Суду немає жодних доказів того, що присутність на одиничній церемонії, яка тривала не довше 20 хвилин, мала вплив на учнів, а тому не можна обґрунтовано говорити, що це мало вплив на третього заявника, чиї погляди ще формувалися на той момент», – підсумував Суд.

У зв’язку із вищезгаданим суб’єктивних вражень батьків недостатньо для того, аби стверджувати про порушення їхнього права на виховання дитини у власних віруваннях. Суд відзначив, що вчителька мала б повідомити батька про освячення, коли той привів сина до школи того дня,  але це також не є суттєвим фактором.

Разом з тим, ЄСПЛ звернув увагу на дії органів влади. Він відзначив, реакція прокуратури, місцевого управління освіти та судів, а також заходи, яких вони вжили, були належною реакцію на події у цій справі. У зв’язку з цим Суд постановив, що порушення прав Галини та Олексія Перова у цій справі не було.

Розгляд скарг Данила Перова

«Суд відзначає, що муніципальна школа у цій справі безперечно сприяла вірянам російського православ’я у колективному здійсненні їх свободи проголошувати свої релігійні вірування шляхом виконання обряду освячення. Тим не менш, не має жодних ознак того, що зміст церемонії був приписаний або що його виконання контролювала шкільна адміністрація, а також що [проведення цієї церемонії] було включено у академічну програму або до обов’язкових навчальних вимог. Залученість держави у цій справі не виходить за надання приміщення школи дійсно переважаючій релігійній групі для проведення маленького одноразового заходу без намірів нав’язати щось. Відповідно до позиції національних органів влади, цей захід був помилкою… вчительки, який виправили шляхом відповідних рішень і санкцій», – таким чином Суд підсумував обставини.

Далі ЄСПЛ підкреслив, що плюралізм та терпимість, які є невід’ємними складовими демократичного суспільства, не надають будь-кому права не бути свідком релігійних обрядів будь-якої релігії. При цьому Суд не побачив у справі жодних доказів того, що хлопчика змушували брати участь у обряді. Тут Суд зазначив, що за свідченнями самого заявника, цілували хрест лише ті, хто сам зголосився, а іконку він самостійно поклав до наплічника з цікавості.

«І хоча присутність при проведення православного обряду освячення могла викликати у нього певне відчуття незгоди, ця незгода повинна розглядатися у ширшому контексті відкритості і терпимості, які необхідні у демократичному суспільстві конкуруючих релігійних груп, котрі не можуть покладатися на статтю 9 Конвенції для обмеження інших людей у здійсненні своєї свободи віросповідання», – на підставі цього Суд постановив, що порушення права Данила Перова у цій справі також не було.

Окремі думки суддів ЄСПЛ

Рішення у цій справі не було одностайним – рішення ухвалено голосуванням 4 проти 3. При цьому окрему думку про справи видали не лише судді, які проголосували проти ухваленого рішення, але й ті, хто проголосував «за» нього. Разом з тим, окрема думку суддів ЄСПЛ, які склали більшість, це рідкість, що відзначили і самі судді у своїй думці. В результаті, мало місце те, що суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська назвала «справжнім суддівським діалогом всередині ЄСПЛ».

На думку суддів, які вважали, що порушення прав родини Перових у цій справі не було, ключовим аспектом є те, що ніхто не заперечував того факту, що це був інцидент, до того ж, неприйнятий. Але у ньому не було жодних образ вірувань заявників. При цьому судді звернули увагу на те, що це була ініціатива батьків, а не школи, а щодо вчительки, якій було відомо про обряд, застосували санкції.

Судді, які опинилися в меншості, у свою чергу, апелювали до того, що ухвалене ЄСПЛ рішення не відповідає практиці Суду. Так, вони відзначили, що школа – в особі вчительки – була зобов’язана повідомити батьків про проведення освячення, незважаючи на відсутність чітко визначеної дати обряду, аби виконати свій обов’язок бути релігійно нейтральною. У зв’язку з цим вони вважають, що право батьків на виховання дитини у дусі своєї релігії, було порушене.

Разом з тим судді звернули увагу на те, що взаємопов’язування будь-яких прав дитини і батьків між собою (зокрема, релігійних) є неприпустимим. При цьому вони зазначили, що світосприйняття дитини та дорослого може суттєво відрізнятися і що батьки через це не завжди можуть діяти у найкращих інтересах дитини. Зокрема, вони послалися на те, що саме батьки, а не дитина подали до національних судів позов. У зв’язку з цим вони вважають, що потреби розглядати питання про порушення права на свободу віросповідання Данила Перова не було.

Попри це, вони вважають, що коли вже Суд почав розглядати питання про порушення прав хлопця, то вірним рішенням у цьому питанні було б визнання факту порушення.

По-перше, вони звертають увагу на те, що вчителька не поговорила з Данилом, аби пояснити йому, що зараз буде відбуватися, та не запропонувала йому вийти з класу, якщо йому буде незручно.

По-друге, вони послалися на рішення Верховного суду США, у якому він постановив, що присутність людини інших вірувань при певному груповому обряді може сприйматися нею як участь у цьому обряді або його схвалення.

По-третє, вони погодилися з тим фактом, що людям не гарантовано право не бути присутнім при здійсненні релігійних обрядів. Але відзначають, що у цій справі має значення місце проведення цього обряду. Адже у школі діти схильні піддаватися впливу адміністрації та вчителів, бо щодо них діти знаходяться у певному підпорядкуванні. У зв’язку з цим присутність при релігійному обряді у таких умовах має більший вплив, аніж у інших.

По-четверте, вони не погодилися із думкою про те, що обряд освячення у цій справі був поодиноким інцидентом, який має несуттєвий характер.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ постановив, чи є упередженим суддя Верховного Суду, який вдруге розглядає ту саму справу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Оздоба
    Марина Оздоба
    судья Святошинского районного суда Киева
  • Святослав Пограничный
    Святослав Пограничный
    глава Первой правовой медиагруппы
загрузка...