Україна є одним із головних генераторів практики ЄСПЛ, на жаль – Іван Ліщина

16:44, 17 декабря 2020
Під час профільних комітетських слухань представник України у ЄСПЛ також означив основні проблеми виконання рішень Суду.
Україна є одним із головних генераторів практики ЄСПЛ, на жаль – Іван Ліщина
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Нещодавно у Комітеті з питань правової політики відбулися комітетські слухання «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини». Одними із ключових доповідачів на цих слуханнях були Уповноважений Міністерства юстиції з питань ЄСПЛ Іван Ліщина та Керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Павло Пушкар.

Так, пан Ліщина окреслив загальні тенденції співробітництва України з Судом. Зокрема, він відзначив, що Україна є третьою країною за кількістю звернень і «одним із головних генераторів практики Європейського суду, на жаль». Після цього спікер заговорив про заходи, які держава виконує на виконання певного рішення ЄСПЛ, зокрема – про виплату компенсації.

Це питання стало чи не найбільш дискусійним, адже Уповноважений зазначив, що «на сьогодні більш менш у [України] взагалі немає заборгованості за рішеннями Європейського Суду, сатисфакцію ми сплачуємо вчасно». Єдиними проблемними питаннями у цьому плані він назвав затримки, коли люди не надають свої рахунки, та складності з виплатами тим, хто проживає на тимчасово окупованих територіях.

Забігаючи наперед, з цими твердженнями у своєму виступі не погодився Павло Пушкар. Він зазначив, що у нього «не збігаються цифри» із наведеними паном Ліщиною. Так, за інформацією Департаменту виконання рішень ЄСПЛ, у України є заборгованість за виплатами сатисфакції. Пан Пушкар зазначив, на сьогодні існує заборгованість виплат за більш ніж 250 рішеннями – при тому, що рішення може включати у себе цілу низку справ.

Після питання виплат компенсацій Іван Ліщина продовжив свій виступ проблемами, які існують щодо впровадження додаткових заходів індивідуального характеру за результатами рішень ЄСПЛ. Так, він наголосив, що в Україні існує три категорії проблем у цій сфері:

  • Проведення ефективного розслідування (наприклад, у справах про катування правоохоронцями);
  • Виконання рішень національних судів (група справ «Іванов/Бурмич»);
  • Виправлення ситуацій, пов’язаних із порушенням права на справедливе судочинство (ці проблеми майже вирішені).

Пан Ліщина детальніше зупинився на другій проблемі, назвавши її найбільшою. За групою справ «Іванов/Бурмич» є два пілотних рішення, що є унікальним. Також унікальним спікер назвав друге пілотне рішення по  справі Бурмич, коли ЄСПЛ передав проблематику виконання судових рішень на розгляд Кабміну, адже не витримував потоку звернень від українців, які не потребували додаткового обґрунтування. Інакше кажучи, «Європейський Суд фактично став елементом процедури виконання рішень в Україні», чим він займатися не має.

У свою чергу, Павло Пушкар, крім свого критичного зауваження щодо заборгованості, також наголосив на тому, що протягом останніх років мав місце ряд позитивних зрушень. Зокрема, позитивним моментом він назвав проведення різноманітних слухань, які покликані напрацювати рішення наявних проблем та інших інституційних кроків. Проте має місце і ряд проблем у співпраці України з Судом, які продовжать існувати і у майбутньому за умови відсутності відповідної реакції з боку уряду.

«На мою думку, залишаються невирішеними базові системно-структурні проблеми, наприклад.., проблема невиконання національних судових рішень проти держави. Фактично, це стрижнева проблема імплементації Конвенції, яка породжує інші взаємопов’язані проблеми і ще раз свідчить про проблемність забезпечення прав на національному рівні через судовий захист», – зазначив пан Пушкар. Разом з тим, відсутність вирішення системних проблем та виконання заходів загального характеру не дозволяє також адекватно виконувати і пов’язані з ними індивідуальні заходи.

Крім того, має місце і проблема нагромадження невиконаних рішень ЄСПЛ, що стосуються системно-структурних проблем, які не виконуються повністю. По-перше, це призводить до ускладнення цих проблем на національному рівні, адже з часом такі проблеми обростають новими особливостями, які також потребують додаткового вирішення. По-друге, це спричиняє лише більшу кількість звернень до ЄСПЛ, що призводить до додаткового навантаження на державу.

Також на сайті «Судово-юридичної газети» ви можете ознайомитися із ключовими тезами виступу віце-президентки ЄСПЛ щодо того, як впливає принцип солідарності на роботу Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталія Половінкіна
    Наталія Половінкіна
    суддя Чернівецького апеляційного суду
  • Анатолій Ясельський
    Анатолій Ясельський
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Наталія Новікова
    Наталія Новікова
    голова Господарського суду Харківської області