Як рахувати інфляційні втрати за неповний місяць: Об’єднана палата КГС сформулювала позицію

 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз'яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

На думку КГС методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше пів місяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Чому Об'єднана палата КГС дійшла таких висновків

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.

При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Така правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 і в даному випадку Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності від неї відступати.

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення.

Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Водночас, на практиці існують різні підходи до застосування механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.

З огляду на таке, Об'єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз'яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. 

За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше пів місяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати на суму 70 078, 08 грн щодо оплати поставленого товару на суму 3 876 000 грн на підставі договору та згідно з накладною №КСЗ-0001173 від 22.11.2018 за період прострочення з 15.12.2018 по 30.01.2019.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що при з'ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України судам належить:

- визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов'язується строк виконання грошового зобов'язання;

- дослідити обставини виконання зобов'язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі);

- з'ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов'язання перед кредитором.

При визначенні строку (терміну) виконання зобов'язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов'язання.

З урахуванням положень статті 253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення боржника (відповідача) щодо виконання зобов'язання з оплати перед кредитором (позивачем), починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, а саме з наступного дня після проведення реєстрації податкової накладної позивачем-постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо останній день строку для оплати товару припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу частини п'ятої статті 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Чому справу передали до Об'єднаної палати Касаційного господарського суду 

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги позивача у справі №910/13071/19 дійшла висновку про необхідність відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18 та від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, про те, що у разі якщо прострочення виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то у такому випадку виключається застосування відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, а тому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг.

Колегія суддів Верховного Суду зауважила, що у справі №924/312/18 (постанова Верховного Суду від 13.02.2019), предметом розгляду якої було стягнення, зокрема, інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.04.2015 по 30.03.2018, колегія суддів дійшла висновку, що невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

У постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18 викладено таку правову позицію: "якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць".

Також, колегія суддів під час розгляду касаційної скарги у справі №910/13071/19 зазначила про правову позицію Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі №916/1883/16 про розрахунок індексу інфляції не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, що здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

При розгляді справи №910/13071/19 колегія суддів Верховного Суду зауважила, що відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

За висновком колегії суддів у справі №910/13071/19, методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.

Зважаючи на роз'яснення Верховного Суду України у рекомендаціях (лист №62-97р від 03.04.1997) про те, що якщо час прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати становить неповний місяць, то інфляційна зміна нараховується в залежності від математичного округлення часу прострочення у неповному місяці, тобто за час прострочення відповідача у справі №910/13071/19 у першому неповному місяці з 15 по 31 грудня (з урахуванням індексу інфляції за грудень 2018 року (100,8%)) та у другому неповному місяці з 01 по 30 січня включно (з урахуванням індексу інфляції за січень 2019 року (101,0%)), колегія суддів Верховного Суду вбачала підстави для відступу від висновку, викладеного у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у справах №910/5625/18, №924/312/18, №916/1883/16, щодо нарахування інфляційної складової боргу за періоди, у яких прострочення тривало повний місяць до моменту повного погашення боргу.

Раніше КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.